Рішення № 101967142, 03.12.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1293/21

Провадження № 2/444/687/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

03 грудня 2021 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.,

секретар судового засідання Реміцька І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: Жовківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно бувшого колгоспного типу двору та право на частку в майні двору, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 26.04.2021 звернувся до суду з позовною заявою до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання права власності на частку будинковолодіння бувшого колгоспного типу двору.

Третя особа ОСОБА_1 , в порядку статті 52 Цивільного процесуального кодексу України, подала позов до Жовківської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: Жовківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно бувшого колгоспного типу двору та право на частку в майні двору, який судом прийнятий до розгляду.

ОСОБА_2 03.12.2021 звернувся до суду із заявою про залишення його позову без розгляду. Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 03.12.2021 постановлено позов ОСОБА_2 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання права власності на частку будинковолодіння бувшого колгоспного типу двору - залишити без розгляду.

ОСОБА_1 обгрунтовує поданий нею позов наступним. Її чоловік ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вони з чоловіком проживали в АДРЕСА_1 , в будинку, який станом на 30.06.1990 відносився до колгоспного типу двору, головою якого була мати її чоловіка ОСОБА_4 , а членами двору значилися її чоловік, його брат ОСОБА_2 , тітка (сестра батька) ОСОБА_5 і вона. Право власності на майно двору було зареєстровано на ім`я голови двору ОСОБА_4 , відповідно до рішення Жовківського райвиконкому № 83 від 18.03.1988, що стверджено витягом з погосподарської книги Любельської сільської ради.

Голова двору (мати її чоловіка) ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла тітка чоловіка, ОСОБА_5 , яка доводилася сестрою батька чоловіка - ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зазначає, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року із змінами, всі члени двору, головою якого була ОСОБА_4 , мали рівне право на частки в майні двору, тобто по 1/5 частині кожний. Отже, після смерті матері її чоловіка ОСОБА_4 та тітки ОСОБА_5 , відкрилася спадщина на належні їм частки в майні двору, які, відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України, фактично прийняв її чоловік ОСОБА_3 , так як проживав з ними до дня смерті та вів спільне господарство.

Вказує, що відповідно до ст. 1266 ЦК України, її чоловік ОСОБА_3 , має право на спадкування після смерті тітки ОСОБА_7 , яка доводиться сестрою батька, що встановлено рішенням суду, оскільки він, як племінник спадкодавця, спадкує ту частину спадщини, яка належала б за законом його батькові, якби він був живим на час відкриття спадщини. Зазначає, що після смерті чоловіка ОСОБА_3 , вона звернулася до Жовківської державної нотаріальної контори, де відкрито спадкову справу № 201/2021, однак їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки на частки померлих відсутній правовстановлюючий документ.

Крім права на спадкове майно, чоловік мав право на 1/5 частку в майні двору, однак також не зареєстрував свою частку при житті. Як член двору вона також має право на 1/5 частку в майні двору, яку не може зареєструвати, оскільки з 01.01.2013 змінено порядок реєстрації нерухомого майна у зв`язку з прийняттям Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно якого, реєстрація частки в майні двору проводиться за рішенням суду.

Таким чином, стверджує, що чоловік на день смерті мав право на 5/10 часток в будинку в АДРЕСА_1 , з яких 1/5 (що становить 2/10) як члена двору, 1/5 (що становить 2/10 частки) після смерті тітки ОСОБА_5 , та Ѕ від 1/5 частки, яка належала його матері ОСОБА_4 , всього 5/10 будинку.

Після смерті матері чоловіка, ОСОБА_4 , відкрито спадкову справу № 18/2020 від 28.08.2020 року. Синові останньої ОСОБА_2 було визначено додатковий строк для подачі заяви в нотконтору про спадкування та йому постановою від 19.10.2020 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ним не подано правовстановлюючих документів на належну померлій частку в майні двору.

Зважаючи на вищенаведене просить визнати за нею право власності на 5/10 часток будинку в АДРЕСА_1 , загальною площею 109,7 кв.м., житловою 67,1 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель, з яких 5/10 часток в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнати за нею право власності на 1/5 частки (що становить 2/10 частки) в майні бувшого колгоспного типу двору в АДРЕСА_1 , загальною площею 109,7 кв.м., житловою 67,1 кв.м. з такою ж частиною господарських будівель.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, однак її представник - адвокат Дем`янович Г.М. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала та суду пояснила, що оскільки всі зазначені вище члени двору значилися в дворі станом на 30.06.1990 року, то всі мали право на рівну частку, яка становить 1/5 для кожного. Таким чином, після смерті ОСОБА_4 та тітки ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належні їм частки в майні двору, які відповідно до діючого законодавства, фактично прийняв чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , так як проживав з ними до дня смерті і вів спільне господарство. Його брат ОСОБА_2 значився лише зареєстрованим в будинку, але не проживав. Брат ОСОБА_2 звернувся про спадкування після смерті матері та тітки, мотивуючи тим, що рішенням суду йому продовжено строк для подачі заяви про спадкування лише після смерті матері, яка померла ще до смерті тітки ОСОБА_5 , однак ОСОБА_1 не було залучено до справи. Пояснила, що ОСОБА_1 не заперечує проти спадкування половини спадкового майна братом чоловіка - ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_4 , тобто 1 /2 від 1/5 . При подачі заяви про спадкування ОСОБА_2 не подано жодних документів, які б доводили, що він має право на спадкування після смерті тітки - ОСОБА_5 та що він проживав з нею на день її смерті. Саме таке підтверджено і матеріалами наданої нотаріальним ахівом спадкової справи після смерті ОСОБА_4 . Просить задовольнити позов ОСОБА_1 .

Представник Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, а також ОСОБА_2 та його представник - адвокат Гелемей Ю.М. в судове засідання не прибули, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що стверджується матеріалами справи. Відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 відповідачами не подано. Клопотань від відповідачів не надходило. Про причини неявки суд не повідомлено.

Представник Жовківської державної нотаріальної контори в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Відношення до позову не висловила. На адресу суду надіслала копію спадкової справи № 201/2021 заведеної Жовківською ДНК після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На підставі ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Зважаючи на дотримання судом вимог норм ст. 223 ЦПК України, ст. 240 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без учасників, які не з`явилися у судове засідання без повідомлення поважних причин такої неявки, оскільки підстави для відкладення судового засідання чи оголошення перерви відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд приходить до висновку про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а від так, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 , що стверджено копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого Любельською сільською радою Жовківського району Львівської області 10 жовтня 2019 року. Померлий доводився чоловіком позивачки ОСОБА_1 , що стверджено копією свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_2 , виданого Любельською сільською радою Нестеровського району Львівської області 15.11.1986.

З виписки із погосподарської книги № 1 по старостинському округу № 8 с. Любеля Жовківської міської ради (бувшої Любельської сільської ради) вбачається, що господарство в АДРЕСА_1 станом на 30.06.1990 року відносилося до колгоспного типу двору, головою якого була ОСОБА_4 - мати померлого ОСОБА_3 , членами двору - ОСОБА_3 , його дружина - ОСОБА_1 , брат - ОСОБА_2 , тітка - сестра його батька ОСОБА_5 . Вказані особи значилися в дворі і станом на 15.04.1991 року.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні з 1979 року. Дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності у громадян. Отже, право власності колгоспного двору, головою якого значилася ОСОБА_4 , було зареєстровано згідно з вимогами діючого на той час законодавства.

Відповідно до копії довідки № 1658 від 29.03.2021, виданої ОСОБА_2 КП ЛОР "Червоноградське міжміське БТІ", вбачається, що в КП ЛОР "Червоноградському МБТІ" станом на 31 грудня 2012 року, житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстрований за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Любельської сільської ради 16.05.1988 р., згідно рішення Нестерівського райвиконкому № 83 від 18.03.1988 р. і записано в реєстрову книгу за № 362 від 16.05.1988 року.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в майні.

Отже, судом встановлено, що всі члени двору, головою якого була ОСОБА_4 , мали рівне право на частки в майні двору, тоюто по 1/5 частині кожний.

З копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 , виданого 08 лютого 2012 року Любельською сільською радою Жовківського району Львівської області, вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . На день смерті з нею проживав її син ОСОБА_3 з дружиною ОСОБА_1 та тіткою - ОСОБА_5 . Брат ОСОБА_2 значився зареєстрованим в господарстві, але фактично не проживав, однак рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 24.03.2020 ОСОБА_2 визначено додатковий строк терміном три місяці з дня набрання законної сили даного рішення для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері - ОСОБА_4 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_4 , виданого 13.02.2012 Любельською сільською радою Жовківського району Львівської області, вбачається, що член двору ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Померла ОСОБА_5 доводиться сестрою батька чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , а отже, рідною тіткою померлого ОСОБА_3 , що встановлено рішенням Жовківського районного суду від 10.08.2021 року у справі № 444/2080/21, а отже, після її смерті, ОСОБА_3 є таким, що прийняв спадщину, як племінник та як такий, що проживав з нею до дня її смерті.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належну їй частку в майні двору, яка становить 1/5 частки. Відповідно до положень ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Отже, право на спадкування мали її діти - ОСОБА_3 , який, відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України, є таким, що прийняв спадщину, оскільки проживав з матір`ю на день її смерті, але не оформив нотаріально спадщину. Те, що померлий ОСОБА_3 доводиться сином ОСОБА_4 стверджено копією свідоцтва про його народження Серія НОМЕР_5 . Оскільки рішенням суду ОСОБА_2 визначено додатковий строк для подачі заяви про спадкування після смерті матері, то він також має право на спадкування половини частки, яка належала матері, тобто по 1/ 10 частці кожний.

ОСОБА_2 звернувся про спадкування частки в майні двору, належної матері ОСОБА_4 , до приватного нотаріуса Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я., де відкрито спадкову справу № 18/2020, однак йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку після смерті ОСОБА_4 , оскільки ним не надано документів, що підтверджують прво власності на відповідну частку житлового будинку, що знаходиться на АДРЕСА_1 , про що нотаріусом видано 19.10.2020 постанову.

З копії спадкової справи № 18/2020, яка зареєстрована після смерті ОСОБА_4 вбачається, що така відкрита за заявою ОСОБА_2 . Інших спадкоємців в заяві ним не зазначено. Додано довідку про те, що мати проживала на день смерті в АДРЕСА_1 .

З інформаційної довідки, яка долучена до спадкової справи вбачається, що заповітів ОСОБА_4 не зареєстровано. Свідоцтва про право на спадщину після її смерті не видавалося.

З копії спадкової справи № 201/2021 вбачається, що Жовківською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано спадкову справу за заявою його дружини - ОСОБА_1 .

З наявних у спадковій справі довідок вбачається, що ОСОБА_4 заповіт не посвідчувався, та що вона на день смерті проживала в АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 проживав разом з нею на день її смерті, а отже, є таким, що прийняв спадщину.

Отже, на день смерті ОСОБА_3 мав право на належну йому 1/ 5 частку члена бувшого колгоспного типу двору , на 1 / 2 частки матері - ОСОБА_4 та 1/5 частки тітки - ОСОБА_5 , що становить 5/10 частин двору.

Крім того, ОСОБА_1 як член бувшого колгоспного типу двору також має право на частку в майні двору, яка становить 1/5 частки в будинку, яку, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" можна зареєструвати лише за рішенням суду.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України, ОСОБА_1 спадщину після смерті чоловіка прийняла, оскільки проживала з померлим до дня його смерті та вела спільне господарство.

Відповідно до ч. ч. 1.2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

З врахуванням встановленого під час розгляду справи, суд приходить до висновку що право позивача підлягає захисту в судовому порядку. Зібрані по справі докази та оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 280-285, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Визнати право власності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_6 , на 5/10 часток будинку в АДРЕСА_1 , загальною площею 109,7 кв.м., житловою 67,1 кв.м. з такою ж частиною господарських будівель, з яких 5/10 часток в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати право власності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_6 , на 1/5 частки (що становить 2/10 частки) в майні бувшого колгоспного типу двору в АДРЕСА_1 , загальною площею 109,7 кв.м., житловою 67,1 кв.м. з такою ж частиною господарських будівель.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Одночасно роз"яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Текст повного рішення суду виготовлено 15.12.2021.

Суддя Ясиновський Р. Б.