Рішення № 101967115, 03.12.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/4326/20

Провадження №2/442/128/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі:

головуючого – судді Хомика А.П.

з участю секретаря судового засідання – Лужецької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом виконувача обов`язків керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області до Дрогобицької міської ради Львівської області, Комунального підприємства «Управитель» «Житлово-експлуатаційне об`єднання» Дрогобицької міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішень Дрогобицької міської ради, договорів оренди та суборенди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, -

встановив :

15.07.2021 виконувач обов`язків керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить:

- визнати недійсним рішення Дрогобицької міської ради Львівської області №1041 від 28.12.2017 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під об`єктом нерухомого майна»;

- визнати недійсним пункт 7 рішення Дрогобицької міської ради Львівської області №1072 від 06.02.2018 «Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічної документаціях з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості земельних ділянок»;

- визнати недійсним договір оренди від 14.02.2018 земельної ділянка площею 4061 кв.м. на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610600000:01:002:0291), укладений між Дрогобицькою міською радою та КП «Житлово-експлуатаційне об`єднання» Дрогобицької міської ради;

- визнати недійсним рішення Дрогобицької міської ради Львівської області №1121 від 06.03.2018 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по зміні її цільового призначення».

- визнати недійсними пункти 1,2,3,4 рішення Дрогобицької міської ради Львівської області №1144 від 29.03.2018 «Про затвердження проекту землеустрою, припинення права постійного користування та надання в оренду з правом суборенди».

- визнати недійсним рішення Дрогобицької міської ради Львівської області ради №1156 від 12.04.2018 «Про надання дозволу КП «ЖЕО» на передачу земельної ділянки в суборенду».

- визнати недійсним договір суборенди від 13.04.2018 земельної ділянки площею 4061 кв.м. на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610600000:01:002:0291), укладений між КП «Житлово-експлуатаційне об`єднання» Дрогобицької міської ради та ОСОБА_1 ;

- застосувати наслідки недійсності правочину повернувши земельну ділянку площею 4061 кв.м. на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610600000:01:002:0291) у володіння та розпорядження територіальної громади м.Дрогобича в особі Дрогобицької міської ради Львівської області.

В обґрунтування позову вказує, що за результатами здійснення представницької діяльності Дрогобицькою місцевою прокуратурою встановлено, що 28.12.2017 Дрогобицькою міською радою прийнято рішення № 1041, яким надано дозвіл Комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційне об`єднання» Дрогобицької міської ради (далі - КП «ЖЕО», Відповідач - 2) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 4061 кв.м на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування нежитлової будівлі з подальшим наданням в оренду.

Вказане рішення прийнято з перевищенням владних повноважень та з порушенням вимог Земельного кодексу України, виходячи з наступного.

КП «ЖЕО» не зверталось з клопотанням про отримання земельної ділянки в оренду. Як вбачається із заяви №573 від 18.12.2017, КП «ЖЕО» просить надати лише дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,4061 га за даною адресою для будівництва та обслуговування нежитлової будівлі, яка згідно рішення Дрогобицької міської ради №540 від 06.12.2012 перебуває на балансі вказаного підприємства.

Згідно з ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Водночас, земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, відповідно до ч.1 ст. 123 ЗК України, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Також, відповідно до положень п. «а» ч. 2 ст. 92 ЗК України підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності набувають лише право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

Як вбачається з відповіді міської ради від 19.06.2020, наданої на запит місцевої прокуратури жодне будівництво будівель закладів комунального обслуговування на вказаній ділянці не планувалось.

Наведене свідчить про незаконність зазначеного рішення та наявності підстав для визнання його недійсним.

У подальшому, п.п. 7.1 п.7 рішення Дрогобицької міської ради №1072 від 06.02.2018 «Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельних ділянок» затверджено матеріали з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4061 кв.м на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610600000:01:002:0291) для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування та передано таку в оренду строком на 5 років.

На підставі вказаного рішення 14.02.2018 між Дрогобицькою міською радою Львівської області та КП «ЖЕО» укладено договір оренди вказаної земельної ділянки. Право оренди цього ж дня зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Вказане рішення міської ради прийняте в порушення вимог Земельного кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з положеннями ст. 123 ЗК України надання у користування земельних ділянок, зокрема, комунальної власності здійснюється органами місцевого самоврядування шляхом прийняття рішень на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Водночас, при прийнятті вказаного рішення, згідно з п. 7 затверджено матеріали, з яких виготовлений проект, а не проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як цього вимагає закон.

Оскільки підставою для укладення договору оренди земельної ділянки від 14.02.2020 є рішення міської ради, які суперечать вимогам чинного законодавства, відтак такий підлягає визнанню недійсним.

В подальшому, міською радою прийнято ряд рішень, на підставі яких змінено цільове призначення земельної ділянки та надано таку в суборенду, укладено договір суборенди, які також підлягають визнанню недійсними у судовому порядку.

Так, 06.03.2018 Дрогобицькою міською радою прийнято рішення №1121 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по зміні її цільового призначення».

Пунктом 1 вказаного рішення надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 4061 кв. м на АДРЕСА_1 , яка перебуває у користуванні на праві оренди у КП «ЖЕО», із будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування на будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Пунктами 1-4 рішення Дрогобицької міської ради №1144 від 29.03.2018 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4061 га (4061 кв.м.), кадастровий номер 4610600000:01:002:0291 за вищевказаною адресою зі зміною її цільового призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку та змінено її цільове призначення із «для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування» на «для будівництва та обслуговуванні багатоквартирного житлового будинку». Рішенням надано дозвіл КП «ЖЕО» Дрогобицької міської ради на передачу в суборенду вказаної земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку у відповідності до чинного законодавства.

Рішенням №1156 від 12.04.2018 КП «ЖЕО» надано дозвіл на передачу згаданої земельної ділянки ОСОБА_1 в суборенду для будівництва обслуговування багатоквартирного житлового будинку строком на 4 роки 6 місяців.

На підставі вказаного рішення 13.04.2018 між КП «ЖЕО» та ОСОБА_1 укладено договір суборенди земельної ділянки площею 0,4061 га на АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Зазначає, що на спірній земельній ділянці, було розташовані нежитлове приміщення - корпус №2 Палацу дитячої та юнацької творчості, яке згідно рішення Дрогобицької міської ради №540 від 06.03.2012 перебувало на балансі КП «ЖЕО».

08.02.2018 комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій проведено обстеження колишнього дитячого садка на АДРЕСА_1 , у ході якого встановлено, що будівля зруйнована орієнтовно на 70%, а саме: фундаменти знаходяться у напівзруйнованому стані, відсутні вікна, двері, стеля та частина стін обвалилась, по існуючих стінах спостерігаються видимі тріщини до 15-20 сантиметрів. За результатами проведеного обстеження, зобов`язано балансоутримувача КП «ЖЕО» терміново провести демонтаж вказаної споруди.

22.02.2018 рішенням Дрогобицької міської ради №1099 від 22.02.2018 надано дозвіл КП «ЖЕО» на знесення будівель, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Дрогобича і перебувають на балансі КП «ЖЕО», в тому числі нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 , балансовою вартістю - 154 511 грн. Пунктом 3 вказаного рішення вирішено виключити з переліку об`єктів нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дрогобич, об`єкти які зазначені у п.1 цього рішення.

01.03.2018 затверджено акт про списання з балансу нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 .

Подальше розпорядження вказаною земельною ділянкою (зміна цільового призначення земельної ділянки, надання дозволу на передачу земельної ділянки в суборенду, надання такої в суборенду) стало можливим завдяки прийняттю міською радою оскаржуваних рішень №1041 від 28.12.2017, п.п. 7.1 п.7 рішення Дрогобицької міської ради №1072 від 06.02.2018 та укладення на їх підставі договору оренди землі.

Таким чином, вимоги про визнання недійсними рішень міської ради про зміну цільового призначення земельної ділянки, надання дозволу на передачу земельної ділянки в суборенду, надання такої в суборенду та повернення земельної ділянки у володіння та розпорядження територіальної громади м.Дрогобича є похідними позовними вимогами, задоволення яких залежить від задоволення основних вимог позовної заяви.

За результатами проведеної перевірки ГУ Держгеокадастру у Львівській області встановлено, що рішення органу місцевого самоврядування про відведення земельної ділянки за вищевказаною адресою прийнято з порушенням вимог земельного законодавства.

Зокрема, згідно з актом №56-ДК/18/АП/09/01/-20 від 03.02.2020 підтверджено порушення вимог ст.92,132 ЗК України при прийнятті Дрогобицькою міською радою рішень №1041 від 28.12.2017, п.п.7.1 п.7 №1072 від 06.02.2018, №1121 від 06.03.2018, №1144 від 29.03.2018, №1156 від 12.04.2018.

Як передбачено ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч.2,3 ст. 215 ЦК України).

Оскільки, рішення міської ради про надання земельної ділянки в оренду прийняті із порушенням вимог чинного законодавства, відтак наявні підстави для визнання недійсним договору оренди землі, укладеного на підставі вказаних рішень, згідно ст.215, ч. 1 ст.203 ЦК України.

Відповідно до п.5 Пленуму Верховного суду «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Обов`язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів держави.

Пленум ВГС у п.3.7 постанови «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 №11 (надалі Постанова) зазначив, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків. Наявність такого наміру в сторони означає, що вона, виходячи з обставин справи, усвідомлювала, або повинна була усвідомлювати, протиправність договору й суперечність його мети інтересам держави й суспільства та прагнула або свідомо допускала настання протиправних наслідків.

Крім цього, згідно п. 2.8 Постанови щодо вимог, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 ЦК України, з урахуванням водночас наведеного в підпунктах 2 і 3 пункту 5 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» від 20.12.2011 №4176-VI). Для окремих видів вимог законом встановлюється й спеціальна позовна давність, наприклад, статтею 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Перебіг позовної давності починається, за загальним правилом, від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України), за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Відповідно до п.2.9 Постанови на підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Водночас зазначає, що укладаючи договір оренди вказаної земельної ділянки, відповідачі не мали наміру використовувати таку за цільовим призначення, а саме для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування, оскільки на той час вирішувалось питання про знесення будівлі колишнього дитячого садка у зв`язку з її руйнуванням на 70 %, що підтверджується актом обстеження та перевірки від 08.02.2018.

Знесення вказаної будівлі надало можливість відповідачам змінити цільове призначення земельної ділянки та передати таку, вже вільну від будь-яких об`єктів нерухомого майна, у суборенду для будівництва багатоквартирного житлового будинку.

Отже, в даному випадку за результатами спірних рішень Дрогобицької міської ради, прийнято рішення про надання земельної ділянки комунальної власності поза конкурсними засадами, наслідком якого стало укладення договору оренди землі, та в подальшому суборенди, законність яких оспорюється прокуратурою.

Спір, що виник, порушує економічні інтереси держави у сфері комунальної власності, а відсутність належного самоврядного контролю на вказаному напрямі створює сприятливі умови для незаконного використання майна комунальної власності територіальних громад м.Дрогобича.

В даному випадку Дрогобицька міська рада позбавлена повноважень самостійно скасувати вищевказане рішення у зв`язку із його реалізацією шляхом надання в орендне користування КП «ЖЕО» з подальшою передачею земельної ділянки в суборенду ОСОБА_1 .

Враховуючи те, що внаслідок прийняття оскаржуваних рішень та укладення оспорюваних правочинів порушено інтереси територіальної громади міста Дрогобича Дрогобицьку міську раду визначено в якості співвідповідача у справі.

Водночас, згідно постанови Верховного суду України у справі №916/2130/15 від 15.03.2017 наведено правову позицію щодо розпорядження майном не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватися як вираження волі територіальної громади.

Таку ж правову позицію наведено у постанові Верховного Суду України від 5 жовтня 2016 року у справі № 3-604гс16.

Статтею 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Однак, згідно з положеннями ст. 6 вказаного Закону право на звернення із даним позовом до суду до компетенції вказаного органу не віднесено.

З урахуванням наведеного, чинним законодавством не визначено органу уповноваженого на звернення до суду з даним позовом. Відтак прокурор звертається до суду в інтересах держави самостійно та набуває статусу позивача.

Зважаючи на викладене, прокурор пред`являє позов самостійно в інтересах держави як позивач.

З урахуванням викладеного, внаслідок незаконного рішення органу місцевого самоврядування, усупереч визначеного виключного способу користування комунальним підприємством земельною ділянкою (постійне користування), останньому за відсутності законних підстав та фактичної потреби надано таку в оренду, а в подальшому змінено цільове призначення (за відсутності такої потреби) та передано третій особі позаконкурентними засадами.

ОСОБА_1 в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих характерних обставин наявних правовідносин, знала або, проявивши розумну обачність, могла знати про те, що отримання земель комунальної власності в оренду можливе лише у встановленому законодавством порядку. Наведене ставить під сумнів її добросовісність під час набуття права користування спірною земельною ділянкою.

Крім того, повернення спірної земельної ділянки у володіння територіальної громади відповідає критерію законності: визнання недійсним правочину та наслідків його недійсності у відповідності до ст.ст, 215, 216 ЦК України в зв`язку з порушенням органом місцевого самоврядування вимог ЗК України.

За таких обставин, вважає, що позов прокурора по суті не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у статті 1 Першого протоколу. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 16.12.2015 у справі № 6-2510ц15.

25.08.2021 від представника Дрогобицької міської ради надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві вказують на те, що в прокуратури не було законних підстав для подання позовної заяви. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних Повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу( стаття (п. 3 ст. 23 Закону). В суд подано заяву про скасування рішень Дрогобицької міської ради. Дрогобицька міська рада виступає відповідачем, що підтверджує той факт, що позов подано не в інтересах Дрогобицької міської ради, а проти неї.

З позовної заяви слідує, що прокуратурою не обґрунтовано законність подання позовної заяви, не зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Дрогобицька міська рада не зверталась до прокуратури з проханням представляти її інтереси в суді, а отже вона подана з порушенням вимог ст. 56 п.4 ст. 185 ЦПК України.

Окрім того, п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Офіційне тлумачення положень частини десятої ст.59 цього закону дано в рішенні Конституційного суду України N" 7-рп /2009 від 16.04.2009 року.

В мотивувальній частині рішення записано, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Не можуть органи місцевого самоврядування скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язаних з реалізацію певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість в тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене з прийняття більш пізнього рішення.

Оскаржувані рішення є актами одноразової дії.

Таким чином, позовні вимоги прокуратури протирічать ст.3 Конституції України та висновкам, викладених в рішенні Конституційного суду від 16 квітня 2009 року 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч.14 ст.46, ч.1, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування).

Вважає, що повноваження, визначені законодавством України, у сфері земельних відносин, а саме щодо надання земельних ділянок із комунальної власності у приватну власність чи користування є дискреційними повноваженнями органів державної влади або місцевого самоврядування, при яких міська рада вправі діяти на власний розсуд.

При ньому, керуючись чинним законодавством, можна зробити висновок, що ст. 92 Земельного кодексу України чітко визначено, хто вправі набувати земельну ділянку на праві постійного користування, зокрема до таких відносяться і підприємства комунальної власності. Проте, ні Земельним кодексом України, ні Законом України «Про оренду землі» не встановлено, що комунальному підприємстві (юридичній особі) забороняється бути орендарем земельних ділянок, не визначено відповідно і те, що міським радам забороняється передавати в оренду земельні ділянки комунальної власності останнім. Тим паче, навпаки, законодавством імперативно визначено, що орендарями є також і юридичні особи України, до яких безпосередньо і відноситься комунальне підприємство «ЖЕО», яке відповідно до п.1.5. Статуту КП «ЖЕО» затвердженого рішенням сесії Дрогобицької міської ради №284 від 07.07.2011 року є юридичною особою. А тому, зазначене порушення земельного законодавства, а саме п.2 ст.92 ЗК України є невірним, оскільки, як зазначалось вище, чинними нормативно-правовими актами жодної дискримінації на право бути орендарем щодо комунальних підприємств, які являються юридичними особами в тому числі, не передбачено.

Відтак, Дрогобицькою міською радою правомірно в межах визначених Законом повноважень, враховуючи законодавчо передбачену можливість надання земельної ділянки в оренду юридичним особам, надано в оренду КП «Управитель ЖЕО» земельну ділянку, на якій на момент надання такої ділянки знаходилось нерухоме майно, що перебувало на балансі у даної юридичної особи, а тому згідно ч. 2 ст. 134 ЗК України така не підлягала продажу на земельних торгах. Згодом, на підставі постійних скарг громадян сусідніх будинків з приводу небезпечного стану будівлі для здоров`я та життя мешканців, рішення відповідних комісій надано вищевказаний дозвіл на знесення даного нерухомого майна, оскільки таке перебувало в аварійному стані та було непридатним для подальшого використання. В подальшому, як відомо, вже вільна від забудови земельна ділянка за зверненням КП «ЖЕО», із врахуванням заяви громадянки ОСОБА_1 від 04.04.2018 року була надана в суборенду, що не заборонено законодавством (ч. 6 ст. 93 ЗК України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

У позовній заяві не обґрунтовано порушень законодавства при прийнятті Дрогобицькою міською радою рішень від 06 березня 2018 року №1121, від 29 березня 2018 року №1144, від 12.04.2018 року №1156, а узагальнено вказано, що усі рішення з приводу земельної ділянки по АДРЕСА_1 підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням вимог законодавства України, а саме ст. 92, 123 ЗК України. Однак такі рішення прийняті за розглядом заяв КП «ЖЕО» згідно Земельного Кодексу, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та згідно Регламенту Дрогобицької міської ради.

Також вказує, що зазначення в позові того, що Дрогобицькою міською радою рішенням №1072 затверджено матеріали з виготовлення проекту землеустрою, а не проект землеустрою не може вважатись порушенням закону, так як документація із землеустрою, в даному випадку, проект відведення безпосередньо і являє собою затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали. Більше того даним рішенням затверджувався саме проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що підтверджується додатками до цього рішення.

25.08.2021 від представника КП «Управитель «ЖЕО» Дрогобицької міської ради – Петренка О.В. надійшов відзив на позов. Вважає, що прийняття рішень Дрогобицької міської ради № 1041 від 28.12.2017 р. та п.п. 7.1 п. 7 № 1072 від 06.02.2018 здійснено в межах ЗК України та ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

Що стосується прийняття Дрогобицькою міською радою рішень по зміні цільового призначення № 1121 від 06.03.2018 р. та № 1144 від 29.03.2018, вважають, що вони також прийнятті в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавства України.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про оренду землі» орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Орендарями земельних ділянок можуть бути: громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об`єднання та організації, а також іноземні держави.

Що стосується укладення договору суборенди від 13.04.2018 земельної ділянки площею 4061 кв. м. на АДРЕСА_1 , укладений між КП «Управитель «ЖЕО» ДМР та ОСОБА_1 , то він укладався на виконання рішення Дрогобицької міської ради №1156 від 12.04.2018, яким надано дозвіл на передачу спірної земельної ділянки суборенду для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Вказує, що Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними. Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів. Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності.

З огляду на вказане вважає, що немає підстав для втручання позивача у розпорядження Дрогобицькою міською радою комунальною власністю, а саме спірною земельною ділянкою, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

10.09.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив. У такій вказується на те, що КП «ЖЕО» не зверталось з клопотанням про отримання земельної ділянки в оренду. Як вбачається із заяви №573 від 18.12.2017, КП «ЖЕО просить надати лише дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,4061 га за даною адресою для будівництва та обслуговування нежитлової будівлі, яка згідно рішення Дрогобицької міської ради №540 від 06.12.2012 перебуває на балансі вказаного підприємства.

Відповідно до положень п. «а» ч. 2 ст. 92 ЗК України підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності набувають лише право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

Як вбачається з відповіді міської ради від 19.06.2020, наданої на запит місцевої прокуратури жодне будівництво будівель закладів комунального обслуговування на вказаній ділянці не планувалось. Наведене свідчить про незаконність зазначеного рішення та наявності підстав для визнання його недійсним.

У подальшому, п.п. 7.1 п.7 рішення Дрогобицької міської ради №1072 від 06.02.2018 «Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельних ділянок» затверджено матеріали з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4061 кв.м на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610600000:01:002:0291) для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування та передано таку в оренду строком на 5 років.

На підставі вказаного рішення 14.02.2018 між Дрогобицькою міською радою Львівської області та КП «ЖЕО» укладено договір оренди вказаної земельної ділянки. Право оренди цього ж дня зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Вказане рішення міської ради прийняте в порушення вимог Земельного кодексу України, оскільки при його прийнятті, згідно з п.7 затверджено матеріали, з яких виготовлений проект, а не проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як цього вимагає закон.

Оскільки підставою для укладення договору оренди земельної ділянки від 14.02.2020 є рішення міської ради, які суперечать вимогам чинного законодавства, відтак такий підлягає визнанню недійсним.

Подальше розпорядження вказаною земельною ділянкою (зміна цільового призначення земельної ділянки, надання дозволу на передачу земельної ділянки в суборенду, надання такої в суборенду) стало можливим завдяки прийняттю міською радою оскаржуваних рішень №1041 від 28.12.2017, п.п. 7.1 п.7 рішення Дрогобицької міської ради №1072 від 06.02.2018 та укладення на їх підставі договору оренди землі.

Таким чином, вимоги про визнання недійсними рішень міської ради про зміну цільового призначення земельної ділянки, надання дозволу на передачу земельної ділянки в суборенду, надання такої в суборенду та повернення земельної ділянки у володіння та розпорядження територіальної громади М.Дрогобича є похідними позовними вимогами, задоволення яких залежить від задоволення основних вимог позовної заяви.

09.11.2020 від ОСОБА_1 надійшов відзив на позов. З позовом не погоджується та заперечує проти його задоволення з огляду на таке. У відзиві вказує на те, що у ст. 92 Земельного кодексу України чітко визначено, хто вправі набувати земельну на праві постійного користування, зокрема до таких відносяться і підприємства комунальної власності. Проте, ні Земельним кодексом України, ні ЗУ "Про оренду землі" не встановлено, що комунальному підприємстві (юридичній особі) забороняється бути орендарем земельних ділянок, не визначено відповідно і те, що міським радам забороняється передавати в оренду земельні ділянки комунальної власності останнім. Навпаки, законодавством імперативно визначено, що орендарями є також і юридичні особи України, до яких безпосередньо і відноситься комунальне підприємство "ЖЕО", яке відповідно до п.1.5. Статуту КП «ЖЕО» затвердженого рішенням сесії Дрогобицької міської ради №284 від 07.07.2011 є юридичною особою. А тому, зазначене порушення земельного законодавства, а саме: п. 2 ст. 92 ЗК України є невірним, оскільки, як зазначалось вище, і нормативно-правовими актами жодної дискримінації на право бути орендарем щодо комунальних підприємств, які являються юридичними особами в тому числі, не передбачено.

Відтак, Дрогобицькою міською радою правомірно, в межах визначених Законом повноважень, враховуючи законодавчо передбачену можливість надання за ділянки в оренду юридичним особам, надано в оренду КП «Управитель ЖЕО» земельну ділянку, на якій на момент надання такої ділянки знаходилось нерухоме майно, що перебувало на балансі у даної юридичної особи, а тому згідно ч. 2 ЗК України така не підлягала продажу на земельних торгах. Згодом на підставі постійних скарг громадян сусідніх будинків з приводу небезпечного стану будівлі для здоров`я та життя мешканців, рішення відповідних комісій надано вищевказаний дозвіл на знесення даного нерухомого майно, оскільки таке перебувало в аварійному стані та було непридатним для подальшого використання. В подальшому, як відомо, вже вільна від забудови земельна ділянка за зверненням КП «ЖЕО», із врахуванням її, ОСОБА_1 заяви від 04.04.2018 року була надана в суборенду, що не заборонено законодавством (ч. 6 ст. 93 ЗК України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда)).

Звертає увагу на те, що в позовній заяві жодним чином не обґрунтовано порушень законодавства при прийнятті Дрогобицькою міською радою рішень від 06 березня 2018 року №1121, від 29 березня 2018 року №1144, від 12.04.2018 року №1156, а узагальнено вказано, що усі рішення з приводу земельної ділянки по АДРЕСА_1 підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням вимог законодавства України, а саме ст. 92, 123 ЗК України. Однак, такі рішення прийняті за розглядом заяв КП «ЖЕО» згідно Земельного кодексу, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та згідно Регламенту Дрогобицької міської ради.

Також вважає, що спірна земельна ділянка не є державною власністю, а відтак розпорядження нею органом місцевого самоврядування не може зачіпляти інтересів держави. Земельна ділянка, про яку йдеться в оскаржуваних рішеннях належить до комунальної власності, права власності територіальної громади м.Дрогобича, інтереси якої представляє та за захистом прав якої має звертатись міська рада, це виключає настання будь-яких правових наслідків для інших суб`єктів, у тому числі і для Держави Україна та виключає порушення прав та охоронюваних інтересів держави через прийняття оскаржуваних рішень. Поряд з цим, обґрунтування звернення прокурора із позовом у цій справі полягають у захисті інтересів держави. Обставин звернення прокурора з метою захисту інтересів власника зазначених земельних ділянок - територіальної громади, в інтересах її представницького органу - Дрогобицької міської ради не наведено. Відтак, позов у цій справі подано особою, яка не має процесуально дієздатності, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Представник Дрогобицької окружної прокуратури – прокурор Подолячек С. у вступному слові позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача виконавчого комітету Дрогобицької міської ради – Юзвак І.П. позову не визнала, з підстав, викладених у відзиві на позов. Просила в задоволенні позову відмовити.

Представник КП «Управитель» ЖЕО» Дрогобицької міської ради в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Щербан Н.Т. позову не визнала з підстав, викладених у відзиві. Доповнила, що рішенням Дрогобицької міської ради № 806 від 25.11.2021 «Про припинення права користування земельними ділянками» припинено право користування земельними ділянками: КП «Управитель «ЖЕО» площею 4061 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610600000:01:002:0291 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (договір оренди землі від 14.02.2018); ОСОБА_1 площею 4061 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610600000:01:002:0291 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (договір суборенди від 13.04.2018).

Суд, вислухавши вступне слово сторін, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на таке.

Як передбачено ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечу його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч.2,3 ст. 215 ЦК України).

Матеріалами справи встановлено і сторонами не оспорюється, що 28.12.2017 Дрогобицькою міською радою прийнято рішення № 1041, яким надано дозвіл Комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційне об`єднання» Дрогобицької міської ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 4061 кв.м на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування нежитлової будівлі з подальшим наданням в оренду.

В подальшому, п.п. 7.1 п.7 рішення Дрогобицької міської ради №1072 від 06.02.2018 «Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельних ділянок» затверджено матеріали з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4061 кв.м на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610600000:01:002:0291) для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування та передано таку в оренду строком на 5 років.

На підставі вказаного рішення 14.02.2018 між Дрогобицькою міською радою Львівської області та КП «ЖЕО» укладено договір оренди вказаної земельної ділянки. Право оренди цього ж дня зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

06.03.2018 Дрогобицькою міською радою прийнято рішення №1121 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по зміні її цільового призначення».

Пунктом 1 вказаного рішення надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 4061 кв. м на АДРЕСА_1 , яка перебуває у користуванні на праві оренди у КП «ЖЕО», із будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування на будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Пунктами 1-4 рішення Дрогобицької міської ради №1144 від 29.03.2018 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4061 га (4061 кв.м.), кадастровий номер 4610600000:01:002:0291 за вищевказаною адресою зі зміною її цільового призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку та змінено її цільове призначення із «для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування» на «для будівництва та обслуговуванні багатоквартирного житлового будинку». Рішенням надано дозвіл КП «ЖЕО» Дрогобицької міської ради на передачу в суборенду вказаної земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку у відповідності до чинного законодавства.

Рішенням №1156 від 12.04.2018 КП «ЖЕО» надано дозвіл на передачу згаданої земельної ділянки ОСОБА_1 в суборенду для будівництва обслуговування багатоквартирного житлового будинку строком на 4 роки 6 місяців.

На підставі вказаного рішення 13.04.2018 між КП «ЖЕО» та ОСОБА_1 укладено договір суборенди земельної ділянки площею 0,4061 га на АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Судом також встановлено, що на спірній земельній ділянці, було розташовано нежитлове приміщення - корпус №2 Палацу дитячої та юнацької творчості, яке згідно рішення Дрогобицької міської ради №540 від 06.03.2012 перебувало на балансі КП «ЖЕО».

08.02.2018 комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій проведено обстеження колишнього дитячого садка на АДРЕСА_1 , у ході якого встановлено, що будівля зруйнована орієнтовно на 70%, а саме: фундаменти знаходяться у напівзруйнованому стані, відсутні вікна, двері, стеля та частина стін обвалилась, по існуючих стінах спостерігаються видимі тріщини до 15-20 сантиметрів. За результатами проведеного обстеження, зобов`язано балансоутримувача КП «ЖЕО» терміново провести демонтаж вказаної споруди.

22.02.2018 рішенням Дрогобицької міської ради №1099 від 22.02.2018 надано дозвіл КП «ЖЕО» на знесення будівель, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Дрогобича і перебувають на балансі КП «ЖЕО», в тому числі нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 , балансовою вартістю - 154 511 грн. Пунктом 3 вказаного рішення вирішено виключити з переліку об`єктів нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дрогобич, об`єкти які зазначені у п.1 цього рішення.

01.03.2018 затверджено акт про списання з балансу нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 .

За результатами проведеної перевірки ГУ Держгеокадастру у Львівській області встановлено, що рішення органу місцевого самоврядування про відведення земельної ділянки за вищевказаною адресою прийнято з порушенням вимог земельного законодавства, що підтверджується актом №56-ДК/18/АП/09/01/-20 від 03.02.2020 (порушення вимог ст.92,132 ЗК України при прийнятті Дрогобицькою міською радою рішень №1041 від 28.12.2017, п.п.7.1 п.7 №1072 від 06.02.2018, №1121 від 06.03.2018, №1144 від 29.03.2018, №1156 від 12.04.2018).

Так, статтею 83 ЗК України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державні власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Частиною 2 ст. 93 ЗК України передбачено, що земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, також іноземним державам.

Відповідно до ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 1 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішень відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини другої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.

Предметом спору в цій справі є:

- визнання недійсним рішення Дрогобицької міської ради Львівської області №1041 від 28.12.2017 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під об`єктом нерухомого майна»;

- визнання недійсним пункту 7 рішення Дрогобицької міської ради Львівської області №1072 від 06.02.2018 «Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічної документаціях з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості земельних ділянок»;

- визнання недійсним договору оренди від 14.02.2018 земельної ділянка площею 4061 кв.м. на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610600000:01:002:0291), укладений між Дрогобицькою міською радою та КП «Житлово-експлуатаційне об`єднання» Дрогобицької міської ради;

- визнання недійсним рішення Дрогобицької міської ради Львівської області №1121 від 06.03.2018 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по зміні її цільового призначення».

- визнання недійсними пунктів 1,2,3,4 рішення Дрогобицької міської ради Львівської області №1144 від 29.03.2018 «Про затвердження проекту землеустрою, припинення права постійного користування та надання в оренду з правом суборенди».

- визнання недійсним рішення Дрогобицької міської ради Львівської області ради №1156 від 12.04.2018 «Про надання дозволу КП «ЖЕО» на передачу земельної ділянки в суборенду».

- визнати недійсним договору суборенди від 13.04.2018 земельної ділянки площею 4061 кв.м. на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610600000:01:002:0291), укладений між КП «Житлово-експлуатаційне об`єднання» Дрогобицької міської ради та ОСОБА_1 ;

- застосування наслідків недійсності правочину - повернення земельної ділянку площею 4061 кв.м. на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610600000:01:002:0291) у володіння та розпорядження територіальної громади м.Дрогобича в особі Дрогобицької міської ради Львівської області.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимоги про визнання рішень Дрогобицької міської ради незаконними та їх скасування, визнання недійсними договорів оренди та суборенди не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності), зокрема повернення у його володіння або користування спірної земельної ділянки, відшкодування шкоди.

Серед способів захисту речових прав Цивільний кодекс України виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387), усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391), визнання права власності (стаття 392), відшкодування матеріальної і моральної шкоди (статті 1166, 1167, 1173).

Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункти 38, 39), від 1 та 15 жовтня 2019 року у справах № 911/2034/16 (пункт 46) та № 911/3749/17 (пункти 6.25, 6.26), від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17.

Також суд зауважує, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).

У даній справі, задоволення позовних вимог Дрогобицької окружної прокуратури Родниківської про визнання незаконними та скасування спірних рішень Дрогобицької міської ради про передачу в оренду, а в подальшому в суборенду земельної ділянки відповідачу ОСОБА_1 , яке вже було реалізоване і вичерпало свою дію, не призведе до поновлення прав позивача, відновлення володіння, користування або розпорядження ним зазначеним майном, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, яке потребуватиме додаткових засобів захисту.

Виходячи з обставин цієї справи належним способом захисту позивача буде звернення до суду з вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння, якщо позивач був позбавлений права володіння земельною ділянкою, або усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, якщо позивачу чиняться перешкоди в реалізації цих прав.

Рішенням Дрогобицької міської ради № 806 від 25.11.2021 «Про припинення права користування земельними ділянками» припинено право користування земельними ділянками: КП «Управитель «ЖЕО» площею 4061 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610600000:01:002:0291 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (договір оренди землі від 14.02.2018); ОСОБА_1 площею 4061 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610600000:01:002:0291 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку ( договір суборенди від 13.04.2018).

Отже, судом встановлено, що спірна земельна ділянка повернута у володіння та розпорядження територіальної громади м.Дрогобича в особі Дрогобицької міської ради Львівської області.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, що узгоджується з правовою позицією Великої палати Верховного суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, а тому суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, ЦПК України,-

ухвалив:

В задоволенні позову виконувача обов`язків керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області до Дрогобицької міської ради Львівської області, Комунального підприємства «Управитель» «Житлово-експлуатаційне об`єднання» Дрогобицької міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішень Дрогобицької міської ради, договорів оренди та суборенди земельної ділянки та повернення земельної ділянки - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.12.2021.

Суддя Хомик А.П.