Рішення № 10196693, 27.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.05.10 р.                     Справа № 8/208пн                               

за позовом Спільного підприємства „Агроспецмонтажник”, м.Ясинувата, ЄДРПОУ 21952182

до відповідача 1 Відкритого акціонерного товариства „АГРО-БІС”, с.Василівка, ЄДРПОУ 05453597

до відповідача 2 Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської

ради”, м.Ясинувата, ЄДРПОУ 33796504

про визнання права власності

Суддя Ємельянов А. С.

Представники:

від позивача: Хомутова І.В. – по дов.

від відповідача 1: не з’явився

від відповідача 2: Захарчук І.А. – дир.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Спільне підприємство „Агроспецмонтажник”, м.Ясинувата, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача 1, Відкритого акціонерного товариства „АГРО-БІС”, с.Василівка, до відповідача 2, Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради”, м.Ясинувата про визнання права власності на об’єкт нерухомості – овочесховище площею 95,9 кв.м, що розташоване за адресою: вул.Лісна, 48г, с.Василівка, Ясинуватський район, Донецька область.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання між позивачем та відповідачем 1 договору №П-52/99 від 15.06.1999р., внаслідок чого Спільне підприємство „Агроспецмонтажник” набуло право власності на спірне майно.

Відповідач 1 відзив на позовну заяву не надав. В судове засідання 27.05.2010р. не з'явився. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (список відправлень рекомендованої кореспонденції з повідомленнями від 19.05.2010р.).

За змістом довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (арк. справи 32-34 ) Відкрите акціонерне товариство „АГРО-БІС” ліквідовано.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву №01-11/1054 від 25.05.2010р. проти позову заперечує, посилаючись на відсутність первинної реєстрації права власності відповідача 1 на спірне майно.

Одночасно, відповідач 2 вказує на те, що Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради” не може бути відповідачем у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача 2, господарський суд встановив:

За змістом ст.4 Закону України “Про власність” (який діяв на момент укладання договору №П-52/99 від 15.06.1999р.) володіти, користуватися і розпоряджатися майном має право його власник.

Зокрема, саме власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.

За приписами ст.224 Цивільного кодексу УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

15.06.1999р. між Відкритим акціонерним товариством „АГРО-БІС” та Спільним підприємством „Агроспецмонтажник” був укладений договір №П-52/99, за змістом якого відповідач 1 зобов’язався передати у власність позивача майно згідно із додатком №1, який є невід’ємною частиною договору, а позивач взяв на себе обов’язок прийняти об’єкти та провести їх оплату шляхом взаєморозрахунків.

Відповідно до додатку №1, сторонами узгоджено, що одним із об’єктів купівлі-продажу є овочесховище.

Статтею 128 Цивільного кодексу УРСР передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

За змістом п.1.2 договору №П-52/99 від 15.06.1999р. право власності на спірне майно переходить до позивача з моменту підписання акту приймання-передачі.

Як встановлено, Спільним підприємством „Агроспецмонтажник” та Відкритим акціонерним товариством „АГРО-БІС” було підписано акт приймання-передачі, в тому числі, овочесховища (арк. справи 18).

Таким чином, враховуючи приписи ст.128 Цивільного кодексу УРСР, а також приймаючи до уваги підписання між позивачем та відповідачем 1 відповідного акту приймання-передачі, суд дійшов висновку, що Спільне підприємство „Агроспецмонтажник” набуло право власності на об’єкт нерухомості – овочесховище площею 95,9 кв.м, що розташоване за адресою: вул.Лісна, 48г, с.Василівка, Ясинуватський район, Донецька область.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст.20 Господарського суду України права та законні інтереси суб’єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Виходячи зі змісту позовної заяви, Спільне підприємство „Агроспецмонтажник” звернулося до відповідача 2 з заявою про проведення державної реєстрації права власності на спірне майно.

Проте, рішенням реєстратора про відмову в реєстрації б/н від 11.05.2010р. Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради” було повідомлено позивача про неможливість проведення вказаних дій.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач мав право на звернення до господарського суду за захистом свого права власності на спірний об’єкт.

Одночасно, посилання відповідача 2 на те, що Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради” не може бути відповідачем у даній справі, суд до уваги не приймає, з огляду на таке:

Відповідно до ст.2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 3 прикінцевих та перехідних положень Закону Верховної Ради України №1878-VI від 11.02.2010 „Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України” встановлено, що до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, органи єдиної системи реєстрації відповідних прав (бюро технічної інвентаризації) можуть бути відповідачами за позовами про офіційне визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, пред'явленими згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України, що також зазначено в п.18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/98 від 31.01.2001р. „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом”.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги висновки суду щодо набуття позивачем права власності на спірне майно на підставі договору №П-52/99 від 15.06.1999р. та підписання відповідного акту приймання - передачі, позовні вимоги позивача до відповідача 2 про визнання права власності на об’єкт нерухомості – овочесховище площею 95,9 кв.м, що розташоване за адресою: вул.Лісна, 48г, с.Василівка, Ясинуватський район, Донецька область, є такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, провадження у справі в частині позовних вимог позивача до відповідача 1, підлягає припиненню, враховуючи наступне:

За приписами п.6 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.

Частиною 4 ст.91 Цивільного кодексу України визначено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст.6 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці проводить державну реєстрацію припинення юридичних осіб та державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців.

За приписами ч.2 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За змістом довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (арк. справи 32-34 ) Відкрите акціонерне товариство „АГРО-БІС” ліквідовано.

Таким чином, враховуючи приписи п.6 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги зміст довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, суд дійшов висновку, що провадження по справі в частині вимог позивача до відповідача 1, підлягає припиненню.

Виходячи з того, що на момент звернення Спільного підприємства „Агроспецмонтажник” до суду, позивачем не були надані документи, передбачені Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р., за висновками суду, з боку відповідача 2 не було припущено будь-яких неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі. Таким чином, у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

При цьому, суд приймає до уваги той факт, що позивачем при подачі позовної заяви сплачено державне мито в сумі 510 грн. 00 коп., тобто більше ніж передбачено Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" для майнових спорів.

За таких обставин, враховуючи, що згідно із додатком до договору №П-52/99 від 15.06.1999р. вартість спірного об’єкту складає 1200 грн. 00 коп., надлишково сплачене позивачем державне мито в сумі 408 грн. 00 коп. підлягає поверненню на підставі ст.47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 47, 49, 82-85, п.6 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження по справі в частині позовних вимог Спільного підприємства „Агроспецмонтажник”, м.Ясинувата до Відкритого акціонерного товариства „АГРО-БІС”, с.Василівка про визнання права власності на об’єкт нерухомості – овочесховище площею 95,9 кв.м, що розташоване за адресою: вул.Лісна, 48г, с.Василівка, Ясинуватський район, Донецька область.

Позовні вимоги Спільного підприємства „Агроспецмонтажник”, м.Ясинувата до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради”, м.Ясинувата задовольнити повністю.

Визнати право власності Спільного підприємства „Агроспецмонтажник”, м.Ясинувата на об’єкт нерухомості – овочесховище площею 95,9 кв.м, що розташоване за адресою: вул.Лісна, 48г, с.Василівка, Ясинуватський район, Донецька область.

Повернути Спільному підприємству „Агроспецмонтажник”, м.Ясинувата з державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в сумі 408 грн. 00 коп.

Видати довідку.

За згодою сторін у судовому засіданні 27.05.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 27.05.2010р.

Суддя