Ухвала суду № 101964819, 16.12.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 1-кс/359/2344/2021

Справа № 359/12716/21

У Х В А Л А

Іменем України

16 грудня 2021 року м. Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Журавський В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

за участю прокурора Тимошенка Д.В.

підозрюваного ОСОБА_1

слідчого Черкасова Є.В.

захисника Маркицького А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль з технічною фіксацією клопотання слідчого СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області Сидоренка Дмитра Васильовича про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12021111100001603, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.12.2021 року підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Сеньківка, Бориспільського району Київської області, громадянину України, українцю, не одруженому, утриманців не має, освіта середня, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимому, звільненому у 2020 році по відбуттю строку покарання, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України-

в с т а н о в и в:

Слідчий слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенант поліції Сидоренко Д.В., за згодою прокурор Бориспільської окружної прокуратури Київської області Тимошенка Д.В., звернувся із зазначеним клопотанням, в якому просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави.

Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та знову повторно вчинив корисливий злочин за наступних обставин.

Так, 13.12.2021 року, близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_1 перебував біля домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де у останнього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням у підсобне приміщення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , 13.12.2021 року, близько 12 год. 00 хв., усвідомлюючи протиправний та незаконний характер своїх дій, допускаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, через незачинені двері, проник до господарської будівлі яка, розташована на території домоволодіння АДРЕСА_3 , де побачив електричну косу та металеву драбину, які вирішив викрасти. Далі ОСОБА_1 продовжуючи свої злочинні дії виніс вказані речі із підсобного приміщення, перекинув їх через паркан та у такий спосіб таємно викрав належні громадянці ОСОБА_2 речі, а саме: електричну косу «Vitals Master EZT» вартістю 2185 грн. 80 коп., металеву драбину вартістю 1300 грн., чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 3485 грн. 80 коп.

13.12.2021 року слідчим слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_1 , за підозрою у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

14.12.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

З матеріалів розслідування вбачаються підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про наявність вказаних ризиків свідчать наступні факти, зокрема:

-підозрюваний ОСОБА_1 будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує до 6 років позбавлення волі за вчинене ним кримінальне правопорушення, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

-підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення (злочин), оскільки не має постійної роботи та джерела заробітку, та засобів для постійного проживання, а також має не зняту та не погашену в передбаченому законом порядку судимість за вчинення кримінальних правопорушень (злочинів) проти власності;

- будучи обізнаним про вид та розмір можливого покарання ОСОБА_4 з метою ухилення від можливої кримінальної відповідальності може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Виходячи з вище викладеного, відповідно до вимог ч. 1 ст.184 КПК України, орган досудового розслідування вважає за доведене під час досудового розслідування те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування і суду.

Підставою застосування до підозрюваного запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому умисного злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в пунктах 1, 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.

Не можливе і застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 саме такого запобіжного заходу.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло, не зможе унеможливити вчинення останнім ризиків передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ураховуючи відсутність законних та постійних джерел заробітку у підозрюваного ОСОБА_1 до нього не можливо застосувати запобіжний захід у вигляді застави.

Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор Тимошенко Д.В. та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував, просив застосувати відносно підозрюваного інший запобіжний захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, а саме домашній арешт.

Підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання заперечував. Додатково зазначив, що наміру переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності не має.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

З долучених до клопотання матеріалів вбачається, що слідчим відділом Бориспільського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12021111100001603 від 13.12.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

13.12.2021 року СВ Бориспільського РУП ГУ Національної поліції в Київській області Осьмака А.І. затримано в порядку ст. 208 КПК України.

14.12.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.12.2021 року, близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_1 перебував біля домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3 де у останнього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням у підсобне приміщення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , 13.12.2021 року, близько 12 год. 00 хв., усвідомлюючи протиправний та незаконний характер своїх дій, допускаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, через незачинені двері, проник до господарської будівлі яка, розташована на території домоволодіння АДРЕСА_3 , де побачив електричну косу та металеву драбину, які вирішив викрасти. Далі ОСОБА_1 продовжуючи свої злочинні дії виніс вказані речі із підсобного приміщення, перекинув їх через паркан та у такий спосіб таємно викрав належні громадянці ОСОБА_2 речі, а саме: електричну косу «Vitals Master EZT» вартістю 2185 грн. 80 коп., металеву драбину вартістю 1300 грн., чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 3485 грн. 80 коп.

Відповідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 13.12.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 13.12.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 13.12.2021 року; протоколом огляду місця події, проведеним за адресою: АДРЕСА_3 від 13.12.2021 року; протоколом пред`явлення речей для впізнання потерпілій ОСОБА_2 від 13.12.2021 року; протоколом пред`явлення речей для впізнання потерпілій ОСОБА_2 від 13.12.2021 року.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені дані у клопотанні та в матеріалах долучених до нього є всі підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше правопорушення кримінальне правопорушення.

У ч.1 ст. 178 цього Кодексу закріплено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності цих ризиків слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання; майновий стан підозрюваного та наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є, зокрема, запобігання спробам переховуванням від органів досудового розслідування та суду.

Так, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за санкцією якого передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Даний злочини є умисними, а також суспільно небезпечним, оскільки посягають на право власності.

Як вбачається із матеріалів клопотання, підозрюваний ОСОБА_1 ні де офіційно не працює, корисно-суспільною працею не займається, не одружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків та постійного джерела прибутку. Ці обставини в сукупності, обґрунтовано переконують слідчого суддю у великій вірогідності існування ризику переховування підозрюваним від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнути відповідальності за вчинене, у разі визнання його винуватим.

На підставі вище викладеного та враховуючи дані про особу підозрюваного, його поведінку після вчинення злочину, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, та усвідомлення підозрюваного в тому, що йому загрожує покарання у виді позбавлення волі, само по собі може спонукати сховатись від органів досудового розслідування, суду та вживати заходи щодо створення перешкод для правосуддя іншим чином, зокрема шляхом неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.

При цьому слідчий суддя виходить не тільки з конкретних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та тяжкості покарання, яке йому загрожує, а й з відсутності у останнього вагомих стримуючих факторів, які б могли свідчити, що вони переважають незворотність понесення покарання за вчинений злочин, у зв`язку з чим вважає, що прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні органу досудового розслідування.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня ("Панченко проти Росії"). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню ("Бекчиєв проти Молдови").

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, який не має міцних соціальних зв`язків, в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні, а також ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, вірогідність настання яких є досить високою. Зокрема про наявність таких ризиків свідчить поведінка підозрюваного, яка мала місце під час вчинення кримінального правопорушення.

Наведене вище свідчить про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Дані, що підозрюваний не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору суду не надані.

Встановлено, що запобігання наведених вище ризиків становить суспільні інтереси, які полягають в забезпеченні правопорядку, відновленні порушених прав і свобод особи, зокрема потерпілого, та відправлення кримінального судочинства. Ці інтереси мають превалююче значення та виправдовують обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, приймаючи до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, у т.ч. вік, відсутність соціальних зв`язків, постійного місця роботи, обставини вчинення злочину, та інші дані, що характеризують особу підозрюваного, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти існуючим ризикам.

З огляду на ці обставини слідчий суддя вважає допустимим обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави.

Згідно з п.3 ч.5 ст.182 цього Кодексу застава щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а тому йому належить визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У разі внесення застави на підозрюваного слід покласти обов`язки: прибувати по першому виклику до слідчого, що провадить розслідування кримінального провадження, на визначений ним час; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора суду; утримуватися від спілкування із іншими учасниками кримінального провадження потерпілими та свідками.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-187, 192-194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 днів та утримувати його у Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 13.12.2021 року.

Встановити для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 47860 грн.

При внесенні застави в розмірі 47860 грн., начальнику слідчого ізолятора негайно звільнити ОСОБА_1 з під варти.

У разі звільнення з під варти покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, що провадить розслідування кримінального провадження, на визначений ним час;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора суду;

- утримуватися від спілкування із іншими учасниками кримінального провадження потерпілими та свідками.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 або заставодавцю, що застава повинна бути внесена на наступний рахунок: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області. Код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119, р/р 37312095018661, Банк отримувача (ГУДКСУ) Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО ТУ ДКСУ) 820172. Документ про внесення застави повинен бути наданий слідчому.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави, а міра запобіжного заходу буде змінена.

Ухвала слідчого судді діє протягом шістдесяти днів з моменту затримання ОСОБА_1 тобто до 10.02.2022 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.

Оголошення повного тексту ухвали слідчого судді здійснено 17.12.2021 року.

Слідчий суддя В.В. Журавський