
09.12.2021
Справа №664/1828/21
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2021 року м. Олешки
Цюрупинський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого - судді Бойко В.П.,
за участю секретаря судових засідань Степанової С.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олешки адміністративну справу в порядку спрощеного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та поліцейського, рядового поліції Порубльова Максима Сергійовича УПП батальйону УПП ВПП в АР Крим та м.Севастополі про скасування постанови,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4344080 від 13.06.2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та адміністративне стягнення в розмірі 510 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 13.06.2021 року по вулиці Ювілейна в с. Раденськ Олешківського району Херсонської області біля двору житлового будинку №19 він розвертав трактор МТ 3892, номерний знак НОМЕР_1 . У цей час до нього під`їхав автомобіль патрульної поліції та рядовий поліції Порубльов Максим Сергійович склав на нього постанову серії ЕАН №4344080 від 13.06.2021 року на підставі ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення в розмірі 510 грн. Відповідно до постанови 13.06.2021 року о 01 год. 36 хв. за адресою: вулиця Ювілейна в с. Раденськ водій, керуючи транспортним засобом ДНЗ НОМЕР_1 перевозив вантаж, а саме ротаційна борона, який належить до категорії великогабаритних, шириною 4 м 60 см, який не мав документа на проїзд, чим порушив КМУ №30 ч.4, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. Позивач з вказаною постановою не згоден, вважає її незаконною, оскільки адміністративного правопорушення не вчиняв, а у справі відсутні докази, які б підтверджували вчинення ним правопорушення, у зв`язку із чим просить суд визнати дії інспектора поліції протиправними та скасувати винесену ним постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Ухвалою суду від 29.06.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву, у якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтриав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно і належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Департамент патрульної поліції надав відзив, у якому зазначає відсутність підстав для скасування постанови, оскільки вина позивача є доведеною, інспектор УПП діяв у межах та в порядку передбаченого законодавством України.
Відзив від поліцейського, рядового поліції Порубльова Максима Сергійовича УПП батальйону ВПП в АР Крим та м.Севастополі не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, вважає необхідним зазначити таке.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
У п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судом встановлено, що 13.06.2021 року поліцейським, рядовим поліції Порубльовим Максимом Сергійовичаем УПП батальйону УПП в АР Крим та м.Севастополі винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4344080 від 13.06.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Як вбачається зі змісту постанови серії ЕАН №4344080 від 13.06.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, на підставі ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, 13.06.2021 року о 01 год. 36 хв. за адресою: вулиця Ювілейна в с. Раденськ водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ДНЗ НОМЕР_1 перевозив вантаж, а саме ротаційна борона, який належить до категорії великогабаритних, шириною 4 м 60 см, який не мав документа на проїзд, чим порушив КМУ №30 ч.4, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Так, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заслуговують на увагу доводи позивача про відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Незаконність винесеної відповідачем постанови про накладання адміністративного стягнення позивач обґрунтовує тим, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, оскільки жодних порушень він не вчиняв, доказів на підтвердження порушення правил перевезення вантажу відповідач йому не навів.
Відповідно до п. 2 вищевказаних Правил, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306.
Згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Проте у постанові не було зазначено, яких габаритів та якою вагою вантаж, яке територіальне значення має дорога та притягнув його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Однак, відповідальність за ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає у виді штрафу за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
При цьому частиною 1 вказаної норми передбачена відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, а положенням частини 2 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Окрім цього, відповідно до примітки до ст. 132-1 КУпАП, дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 278 КУпАП - орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 279 КУпАП - розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке на останнього накладено адміністративне стягнення оскаржуваною постановою, в розумінні ст. 77 КАС України відповідачем не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконано.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
Відповідно до ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі жодних доказів, що передбачені ст. 251 КУпАП, на підтвердження правомірності та обґрунтованості прийнятого рішення, дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення не надали, а долучений до відзиву DVD-R диск із фото-файлом не містить належних і допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення.
Таким чином, відповідачі, що є суб`єктами владних повноважень, не довели суду правомірності прийнятого ним рішення, наявності події та складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем, саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року (справа №338/1/17).
У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню, а порушені права позивача підлягають відновленню у спосіб, яким є скасування постанови серії ЕАН №4344080 від 13.06.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 3. ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.132-1 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частини 1 та 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 908,00 грн.
Частиною першою стаття 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа
У постанові від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17, Велика Палата Верховного Суду з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, аналізуючи норми чинного законодавства та встановленні по справі обставини, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, що виступав відповідачем у справі сплачений позивачем судовий збір у розмірі 454,00 грн., відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17.
При цьому, внесена позивачем сума судового збору в більшому розмірі ніж встановлено законом, а саме у розмірі 454,00 грн. (908,00 грн. 454,00 грн. = 454,00 грн.), у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 72, 77, 139, 229, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 126, 185, 222, 247, 251, 256, 258, 268 КУпАП, Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про судовий збір», суд,-
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та поліцейського, рядового поліції Порубльова Максима Сергійовича УПП батальйону УПП ВПП в АР Крим та м.Севастополі про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову поліцейського відділу патрульної поліції в АР Крим та м.Севастополі ДПП Порубльова Максима Сергійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4344080 від 13.06.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 454,00 грн. в рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.
Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області повернути ОСОБА_1 сплачену ним суму судового збору у більшому розмірі, а саме у розмірі 454 грн. 00 коп., відповідно до квитанції №56125 від 22.06.2021 року.
Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Цюрупинський районний суд Херсонської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646.
Відповідач: поліцейський відділу патрульної поліції в АР Крим та м.Севастополі ДПП Порубльов Максим Сергійович, місцезнаходження за адресою: м. Херсон, пр-т А. Сенявіна, 128.
Повний текст рішення складено 14.12.2021 року.
Суддя В.П. Бойко
Судове рішення № 101963738, Олешківський районний суд Херсонської області (до 25.04.2025 - Цюрупинський районний суд Херсонської області) було прийнято 09.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 664/1828/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: