Ухвала суду № 101959920, 13.12.2021, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2021 Справа № 425/3545/16-к

Провадження № 1-кп/425/21/21

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі головуючого – судді Коваленка Дениса Сергійовича, секретарка судових засідань: Брудницька Олена Василівна, здійснюючи судовий розгляд у судовому провадженні №1-кп/425/21/21 (справа №425/3545/16-к) по кримінальному провадженню №12013030330001875, в якому, з урахуванням зміненого обвинувачення, що підтримують потерпілі, ОСОБА_1 (який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Сєвєродонецьк Луганської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 396 Кримінального кодексу України,

а сторонами та іншими учасниками судового провадження, зі сторони обвинувачення є прокурори: Жорін Сергій Олександрович та Щукін Олександр Олегович, з боку захисту – обвинувачений: ОСОБА_1 , потерпілі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

розглянувши клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження,

в с т а н о в и в :

На розгляді Рубіжанського міського суду Луганської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 396 Кримінального кодексу України.

Під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про необхідність закриття кримінального провадження на підставі статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (надалі за текстом – КПК України), зокрема у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Аргументи учасників.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_1 полягала в тому, що інкримінований йому злочин відноситься до категорії нетяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України. Та згідно ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років у разі вчинення нетяжкого злочину. Відповідно до обвинувального акту злочин було скоєно 21 липня 2008 року, таким чином на момент подання вказаного клопотання вже минуло більше 5 років, а саме 13 років. У зв`язку з чим просив суд прийняти рішення про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР №12013030330001875 від 27.07.2013, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Позиція прокурора. Не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого, та вважав за необхідне про що просив суд, задовольнити його.

Позиція потерпілих. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження.

Оцінка суду щодо закриття кримінального провадження.

КПК України, як це вказано у положеннях частині 2 статті 44 КК України, передбачає порядок звільнення від кримінальної відповідальності, а підстави для цього унормовані положеннями саме КК України, на що прямо вказує і частина 1 статті 285 КПК України і частина 1 статті 44 КК України.

Разом з цим, суд враховує і застосовує положення частини 2 та 3 статті 4 КК України за якими: кримінальна відповідальність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння; часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. При цьому суд враховує і положення частини 1 статті 5 КК України за якими: закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

За обвинувальним актом, діяння, яке прокурор щодо ОСОБА_1 кваліфікував як кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 396, мало місце у період з 20 по 21 липня 2008 року. І на час цього діяння, КК України діяв в редакції, чинній із змінами, внесеними до нього станом на 07 травня 2008 року. Тож, виходячи із положень частини 1 статті 396 КК України та частини 4 статті 12 КК України, що діяли станом на 20 и 21 липня 2008 року, заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину вважалось злочином середньої тяжкості, що карався арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. А в силу положень пункту 3 частини 1 статті 49 КК України особа звільнялась від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення такого злочину і до дня набрання вироком законної сили щодо такого злочину минуло 5 років.

Після 27 липня 2008 року, вказані положення КК України змінювались декілька разів різними законами, але залишилось без змін правило про те, що заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину, вважається злочином, що карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. І незважаючи на те, що такі злочини тепер відносяться до категорії нетяжких. В силу положень частини 4 статті 12 КК України та пункту 3 частини 1 статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нетяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили щодо такого злочину, минуло 5 років.

Тому суд погоджується із аргументами обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що 21 липня 2013 року був останнім днем строку давності притягнення будь-якої людини до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 396 КК України, якщо вказане правопорушення мало місце 21 липня 2008 року, як вказано в обвинувальному акті. Відповідно з 21 липня 2013 року строки давності дійсно закінчились.

При цьому суд відзначає, що з огляду на матеріали кримінального провадження № 12013030330001875 і зміст положень частини 1 статті 396 КК України, підстави для зупинення перебігу вказаного строку, його переривання, не застосування давності або ж для здійснення відліку початку перебігу строку давності з іншої дати, як це передбачено частинами 2-6 статті 49 КК України, судом не встановлено. І жодним учасником кримінального провадження, з огляду на принцип змагальності - не доведено.

Тож з огляду на все вище викладене клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження №12013030330001875, в частині обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 396 КК України - підлягає задоволенню. Позаяк підставою для цього є звільнення вказаного обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення обвинуваченого ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, який просив суд закрити кримінального провадження саме на підставі такої обставини. При цьому, з огляду на положення частини 1 статті 62 Конституції України суд зобов`язаний закрити кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 без вирішення питання про те, чи він винуватий чи не винуватий у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 396 КК України.

Суд з`ясував і уважно ставиться до думки потерпілих, та відзначає що вони не проти були задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 щодо закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , та відзначає, що в силу частини 3 статті 288 КПК України за наявності підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (тобто, КК України) суд зобов`язаний закрити кримінальне провадження.

Разом з цим суд звертає уваги потерпілих на те, що закриття крнимінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 жодним чином не впливає на право потерпілих, якщо вони цього бажають звернутись до суду з позовом для захисту свого цивільного права правласності до тієї особи, яка на їх думку, порушує це право.

Отже суд звільняє від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, і на цій підставі ухвалою закриває кримінальне провадження стосовного нього.

Оцінка суду щодо судових витрат.

Зважаючи на положення частини 1 статті 123 КПК України і оскільки суд не постановляє обвинувальний вирок, підстав для розподілу будь-яких судових витрат, не має.

Щодо вирішення питання про долю речових доказів та документів.

Речові докази та документи, з огляду на положення частини 9 статті 100 КПК України слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Таким чином, керуючись статтями 1-31, 84-102, 118-124, 127-129, 290, 369-372, 376,

392-395, 532-533 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження – задовольнити.

Закрити кримінальне провадження, внесене 27 липня 2013 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013030330001875, в частині обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 396 Кримінального кодексу України та звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Речові докази і документи залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали учасники судового провадження мають право отримати безпосередньо в Рубіжанському міському суді Луганської області.

Повний текст ухвали складений 16 грудня 2021 року.

Суддя Д.С. Коваленко