Рішення № 101959781, 06.12.2021, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/882/21

06 грудня 2021 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Кушнірчук М.Д.,

з участю: представника позивачів, адвоката - Брайляк Е.Я.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Делятинської селищної ради Надвірнянського району, Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом доДелятинської селищної ради Надвірнянського району, Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно.

Просять суд ухвалити рішення, яким визнати за ними по 1/6 частки право власності на спадкове майно, а саме домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підтримала з підстав, наведених в позовній заяві та просила їх задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача - Делятинської селищної ради Надвірнянського району, Івано-Франківської області в судове засідання не прибув, натомість на електронну адресу суду надійшла заява за підписом селищного голови, в якій він просить дану справу слухати у відсутності їхнього представника та не заперечує проти задоволення позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Вислухавши представника позивача, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст.80, 81 ЦПК України, і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи та за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, суд прийшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована і проживає в АДРЕСА_2 . Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані і проживають в АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 являються рідними сестрами, їхнє дівоче прізвище ОСОБА_4 (а.с. 12-21).

Батьки позивачів: мати - ОСОБА_5 , батько - ОСОБА_6 .

Батьки їхнього батька (бабуся і дідусь позивачів): ОСОБА_7 та ОСОБА_8

ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , являються між собою рідними братами (дітьми ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ) (а.с.24-25).

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , являється двоюрідною сестрою позивачів (дочкою рідного брата їхнього батька ОСОБА_9 ).

Судом з"ясовано, що на підставі свідоцтва про право власності на будівлю, виданого виконкомом Делятинської селищної ради 26.09.1961 року, згідно рішення Надвірнянського райвиконкому від 25.09.1961 року (№ 36) дідусеві позивачів ОСОБА_8 належало домоволодіння АДРЕСА_1 .

Дане домоволодіння - це житловий будинок - 1953 року побудови, загальною площею 57,7 кв.м., житловою площею 19,4 кв.м., до складу якого входить літня кухня, стайня, стодола, чотири шопи, погріб, шопа, колодязь, ворота та огорожа.

Ще за життя, дідусь позивачів ОСОБА_8 склав заповіт (реєстровий номер № 154), посвідчений Старунчак М.І. ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), яким заповідав все своє майно своїй дружині (їхній бабусі) ОСОБА_7 .

Судом доведено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 дідусь позивачів ОСОБА_8 помер, про що виконкомом Делятинської селищної ради Надвірнянського району, Івано-Франківської області в книзі реєстрації актів про смерть було зроблено запис за № 51 та видано свідоцтво про смерть, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.22).

Після смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина за заповітом на його дружину (бабусю позивачів) ОСОБА_7 на домоволодіння АДРЕСА_1 , яку вона прийняла, але так і не оформила своїх спадкових прав.

Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_9 бабуся позивачів ОСОБА_7 померла, про що виконкомом Делятинської селищної ради Надвірнянського району, Івано-Франківської області в книзі реєстрації актів про смерть було зроблено запис за № 1 та видано свідоцтво про смерть, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.23).

Після її смерті відкрилась спадщина за законом на домоволодіння АДРЕСА_1 .

В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

Після смерті дідуся та бабусі позивачів не залишилось спадкоємців першої черги, оскільки їхні діти (батько та дядько позивачів) померли.

Таким чином, у відповідності до ст. 1266 ЦК України, відкрилась спадщина за правом представлення, тобто внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Як вбачається з вищевикладеного, спадщина відкрилась в таких частках: Ѕ частки на онуку ОСОБА_10 та по 1/6 частки кожній на онуків: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В 2019 році двоюрідна сестра позивачів ОСОБА_10 звернулась до Надвірнянської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, а саме Ѕ частки після смерті її бабусі ОСОБА_7 та оформила свої спадкові права. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.10.2005 року ОСОБА_11 являється власницею Ѕ частки домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.26-28, 30-32).

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в свою чергу у встановлений законом строк також звернулись до нотаріуса щодо оформлення спадкових прав після смерті їхньої бабусі ОСОБА_7 , а саме: по 1/6 частці кожній на домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Листом нотаріуса Надвірнянської районної державної нотаріальної контори від 12.03.2021 року № 02-14/79 позивачам було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину, оскільки після огляду документів для оформлення спадщини встановлено, що ними не було надано документів, які б підтверджували право власності померлої ОСОБА_7 на вищевказане домоволодіння (а.с.29).

Таким чином, позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають право прийняти спадщину після смерті своєї бабусі по 1/6 частки в порядку спадкування за заповітом, однак в зв`язку з відсутністю оформлених відповідно до чинного законодавства документів, що підтверджували б належність вищевказаного майна спадкодавцю, позивачі не можуть одержати свідоцтво про право власності на спадкове майно та змушені звернутися до суду з цього приводу.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди на час закінчення будівництва спірного житлового будинку регулювалися підзаконним нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністерства Комунального господарства Української РСР 31січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року за № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 / з подальшими змінами/.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За змістом п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарських книгах місцевих рад.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105, сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалося рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Виходячи з наведеного, підтвердженням належності житлового будинку, чи частини даного будинку, певній особі - є запис в погосподарських книгах, ведення яких на той час передбачалось наказами Центрального статистичного управління СРСР і було обов`язковим. Виникнення права власності на жилі будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права чи від прийняття його до експлуатації.

Приватним підприємством «Дюнамїс» на замовлення позивачів було зроблено звіт про незалежну оцінку садибного (індивідуального) житлового будинку з надвірними будівлями та надано висновок експерта про вартість майна.

Загальна вартість вищезазначеного спадкового майна складає 286 475 грн. 30 коп.

Вартість Ѕ частки вищезазначеного спадкового майна складає 143 237 грн. 66 коп.

Вартість 1/6 частки від Ѕ частки вищезазначеного спадкового майна складає 47 745 грн. 88 коп. (а.с.33-44).

Представник відповідача - Делятинської селищної ради Надвірнянського району, Івано-Франківської області позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 визнає і не заперечує проти їх задоволення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки інших спадкоємців на вказане спадкове домоволодіння немає, спору про спадкове майно немає, позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 можуть бути по 1/6 частці власниками домоволодіння, а згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи наведене, є всі правові підстави для визнання права власності по 1/6 частки за ОСОБА_1 , 1/6 частки за ОСОБА_2 , 1/6 частки за ОСОБА_3 на домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 .

На підставі ст.ст.319, 321, 328, 392, 1222, 1223, 1233, 1234, 1235, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст.258, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Делятинської селищної ради Надвірнянського району, Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно - задоволити.

Визнати право власності на спадкове майно, а саме на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку 1953 року побудови, загальною площею - 57,7 м. кв., житловою площею - 19,4 м. кв.; літньої кухні, площею - 15,3 м. кв.; стайні, площею - 22,5 м.кв.; стодоли, площею - 12,3 м.кв.; шопи, площею - 26,0 м.кв.; погребу, площею - 14,9 м.кв.; шопи, площею - 4,6 м.кв.; шопи, площею - 6,5 м.кв.; шопи, площею - 7,3 м.кв.; шопи, площею - 16,0 м.кв.; колодязю, воріт, площею - 5,9 м.кв. та огорожі, площею - 27,3 м.кв., по 1/6 частки за ОСОБА_1 , вартістю - 47 745 грн. 88 коп.; 1/6 частки за ОСОБА_2 , вартістю - 47 745 грн. 88 коп.; 1/6 частки за ОСОБА_3 , вартістю - 47 745 грн. 88 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Грещук Р.П.

Повний текст рішення

виготовлено 16.12.2021 року.

у.