Рішення № 101958744, 16.12.2021, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4018/17

2-а/705/40/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2021 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Гудзенко В.Л.

за участю: секретаря судового засідання Юрченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області про стягнення середньої заробітної плати за весь період затримки розрахунку по день фактичного розрахунку,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Громівської сільської ради Уманського району про стягнення середньої заробітної плати за весь період затримки розрахунку по день фактичного розрахунку та стягнення моральної шкоди. В позовній заяві вказано, що 16.11.2015 на підставі рішення сесії Громівської сільської ради Уманського району Черкаської області від 16.11.2015 № 1-1/VII, позивач був звільнений з посади сільського голови с. Громи Уманського району Черкаської області, в зв`язку із закінченням строку повноважень. Рішенням від 01.12.2015 за № 2-15/VII сесії Громівської сільської ради Уманського району Черкаської області відмовлено у виплаті позивачу середньої заробітної плати на час його працевлаштування, без зазначення причин такої відмови. Позивач звернувся за захистом своїх прав до суду та постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року, його позовні вимоги було задоволено частково. 28 вересня 2017 року відповідач виконав судове рішення та здійснив виплату коштів, належних до виплати при звільненні, в розмірі середньої заробітної плати за 6 місяців (період працевлаштування) в розмірі 19713 грн. 94 коп. за період з 17.11.2015 по 17.05.2016. Тому, позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню на його користь середня заробітна плата за весь період затримки розрахунку по день фактичного розрахунку (тобто, за період з 17.11.2015 по 28.09.2017 включно), у зв`язку з несвоєчасною виплатою коштів, належних до виплати при звільненні, та позивач вважав, що йому заподіяна моральна шкода в зв`язку з невиплатою зазначених коштів з вини відповідача. У позові позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за весь період затримки розрахунку, по день фактичного розрахунку в розмірі 88002 грн. 72 коп. за період з 17.11.2015 по 28.09.2017 включно, та 5000 грн. моральної шкоди, в зв`язку з тривалою невиплатою коштів, належних до виплати при звільненні.

Ухвалою суду від 24.01.2018 у справі замінено первісного відповідача Громівську сільську раду Уманського району Черкаської області на правонаступника - Паланську об?єднану територіальну громаду.

Ухвалою суду від 12.10.2018 у вказаній справі в якості другого відповідача залучено Паланську сільську раду Уманського району Черкаської області.

У зв`язку з тим, що позивач ОСОБА_2 помер, ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15.08.2019 закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення моральної шкоди та ухвалою суду від 19.03.2021 у справі замінено позивача ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_1 .

Відповідно до ухвали суду від 24.09.2021 виключено з числа відповідачів Паланську об?єднану територіальну громаду.

Від представника Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області за вх.№27418 від 16.12.2021 надійшло клопотання, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що на підставі рішення Громівської сільської ради від 16.11.2015 №1-1/VII, відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у зв`язку з закінченням повноважень сільського голови, ОСОБА_2 було звільнено з посади сільського голови Громівської сільської ради.

Враховуючи вимоги чинного законодавства та те, що ОСОБА_2 не було обрано на повторний строк, йому призначається виплата середнього заробітку (за рахунок коштів місцевого бюджету) на період пошуку нового місця роботи, але не більше 6 місяців. Це гарантія (а не заробітна плата), яка передбачена |ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»; у разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом сільської ради зберігається, але не більше 6 місяців, середня заробітна плата, яку він отримував на виборній посаді в раді. Така виплата здійснюється за рахунок місцевого бюджету. Зазначена гарантія закріплена за колишніми сільськими, селищними і міськими головами на підставі ч. 5 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Тобто, виплата здійснюється вже після припинення трудових відносин між зазначеною особою та відповідною сільською радою. Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року, його позовні вимоги було задоволено частково та стягнуто з Громівської сільської ради Уманського району Черкаської області на користь позивача невиплачену середню заробітну плату, яку він отримував на посаді сільського голови с. Громи Уманського району Черкаської області до припинення його повноважень, на час його працевлаштування в розмірі 19713 грн. 94 коп. за період з 17.11.2015 по 17.05.2016. Вказане рішення суду виконане. Таким чином, ОСОБА_2 була виплачена середня заробітна плата, яку він отримував на посаді сільського голови с. Громи Уманського району Черкаської області до припинення його повноважень, на час його працевлаштування. В позові зазначено, що ОСОБА_2 несвоєчасно виплатили кошти, належні до виплати при звільнені, з посиланням на п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці». Однак, дані ствердження не відповідають дійсності, оскільки при звільненні ОСОБА_2 були здійсненні всі виплати, визначені діючим законодавством України. А передбачена ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» гарантія у вигляді виплати середнього заробітку (за рахунок коштів місцевого бюджету) на період пошуку нового місця роботи, призначається рішенням колегіального органу - сільською радою вже після звільнення сільського голови та припинення з ним трудових відносин. Тому, відповідач вважає, що до спірних правовідносин не застосовуються правові висновку постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявився, просив справу слухати у його відсутність, а позов задоволити.

Представник відповідача Паланської сільської ради в судове засідання не зявився, попередньо подавши клопотання в якому просить справу слухати у його відсутність, а в задоволенні позову відмовити.

Суд дослідивши матеріали справи дійшов такого висновку.

ОСОБА_2 був обраний на посаду сільського голови с.Громи Уманського району Черкаської області та 16.11.2010 року йому було зроблено відповідний запис в трудовій книжці на підставі рішення сесії Громівської сільської ради Уманського району № 1-1 від 16.11.2010року. 16.11.2015 року ОСОБА_2 був звільнений з посади сільського голови у зв`язку з закінченням строку повноважень на підставі рішення сесії Громівської сільської ради Уманського району № 1-1/ VІІ від 16.11.2015р., що підтверджується записом в його трудовій книжці серії НОМЕР_1 виданої 19.08.1985 року.

ОСОБА_2 16.11.2015 подав заяву до Громівської сільської ради Уманського району про надання згоди на нарахування та виплату середньої заробітної плати на час його працевлаштування згідно ст. 118 КЗпП України, ст. 33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» та ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про місцеве самоврядування».

Рішенням Громівської сільської ради Уманського району № 2-15/VІІ від 01.12.2015 ОСОБА_2 було відмовлено у виплаті середньої заробітної плати на час його працевлаштування.

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16.06.2017 позов задоволено частково та стягнуто з Громівської сільської ради Уманського району на користь ОСОБА_2 невиплачену середню заробітну плату, яку він отримував на посаді сільського голови с.Громи Уманського району до припинення повноважень, на час його працевлаштування в розмірі 19173 грн. 94 коп. за період з 17.11.2015 по 17.05.2016.

06.09.2021 ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16.06.2017 залишено без змін.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки виплати середньомісячної заробітної плати за період працевлаштування з 17.11.2015 по 28.09.2017, суд зазначає наступне.

Заявляючи вказану вимогу, позивач обґрунтовує її лише тим, що з відповідача необхідно стягнути такий середній заробіток та наводить свій розрахунок.

Наведені доводи позивача є неприйнятними з огляду на таке.

Згідно зі частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Частиною першою статті 47 Кодексу законів про працю України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення провести з ним розрахунок у строки, зазначені статтею 116 цього Кодексу.

Згідно ст. 48 Конституції України, кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Дане право безпосередньо реалізується шляхом гарантування своєчасної та повної виплати заробітної плати (грошового забезпечення).

За приписами статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Положенням ст. 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

З аналізу зазначених законодавчих норм вбачається, що умовами застосування статті 117 КЗпП України є, зокрема, невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Наведена стаття кореспондуються із ст. 116 КЗпП України, яка визначає строки проведення розрахунків при звільненні працівника.

Разом з тим, позивач просить стягнути середній заробіток за весь період затримки виплати середньомісячної заробітної плати за період працевлаштування.

З даного приводу суд зауважує, що ст. 117 КЗпП України не поширюється на дані правовідносини, оскільки середня заробітна плата на період працевлаштування, що зберігається за колишнім депутатом місцевої ради, але не більше шести місяців, передбаченої абз.2 ч.2ст.33 Закону №93-IV, не виплачується такому депутату у день припинення його повноважень, а є гарантією збереження середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді лише за умови неможливості надання йому попередньої роботи і виключно на період його працевлаштування. Тобто, це є допомога за певних умов, на період працевлаштування колишнього депутата.

За наведених обставин зазначені вище позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст.47,116,117 КЗпПУ, ст.ст. 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області про стягнення середньої заробітної плати за весь період затримки розрахунку по день фактичного розрахунку - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий В.Л. Гудзенко