Рішення № 101958134, 17.12.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12525/21

2/357/4771/21

Категорія 62

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О.В., при секретарі - Вангородській О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 2167, третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква,про визнання недійсним рішення житлової комісії про зняття з квартирного обліку та зобов`язання поновити на квартирному обліку, -

В С Т А Н О В И В :

25.10.2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, який зареєстрований судом 26.10.2021, мотивуючи тим, що 13.10.2021 він отримав виписку з протоколу засідання житлової комісії військової частини А 2167 № 2 від 06.10.2021, згідно якої було вирішено зняти його з квартирного обліку в зв`язку з тим, що він був звільнений з лав Збройних сил України по закінченню контракту. Однак, він не погоджується з даний рішенням, вважає його незаконним, виходячи з наступного. Він старший прапорщик в запасі, має вислугу 20 років 05 місяців, на квартирному обліку перебував в загальній черзі з 18.10.1996 та першочерговій черзі ( учасник бойових дій ) з 04.03.2005 в складі 4-х осіб. У нього вислуга в Збройних силах України понад 20 років. Отримує пенсію з березня 2005 року за вислугу років. Згідно з наказом командувача 8 армійського корпусу (по особовому складу ) від 29.09.2008 №18 пм він був звільнений з військової служби у запас, відповідно до пункту 63 підпункту «а» - після закінчення строку контракту Тимчасового положення про проходження військової служби прапорщиками і мічманами Збройних Сил України, із залишенням на квартирному обліку для отримання житлового приміщення за рахунок фонду МО України. Згідно наказу командира військової частини А 2167 (по стройовій частині) від 09.10.2008 за №250 його було виключено зі списків особового складу частини і направлено для зарахування на військовий облік до Білоцерківського ОМВК Київської області. Постійним чи службовим житлом від Міністерства оборони України не забезпечувався. На час звільнення його зі служби, після закінчення строку контракту, календарна вислуга якого більше 20 років, йому було гарантовано право залишитися на квартирному обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби. Отже, він має вислугу на військовій службі більше 20 років, учасник бойових дій, отримує пенсію за вислугу років та має право на одержання житла для постійного проживання, та повинен перебувати на квартирному обліку у військовій частині за останнім місцем проходження служби. Тому, просив визнати рішення житлової комісії військової частини А 2167 м. Біла Церква, яке оформлене протоколом №15 від 06.10.2021 про зняття ОСОБА_1 та членів його сім`ї дружину ОСОБА_2 , синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з квартирного обліку недійсним та зобов`язати відповідача поновити ОСОБА_1 та членів його сім`ї на квартирному обліку у військовій частині А 2167 м. Біла Церква в загальній черзі з 18.10.1996 та в першочерговій черзі з 04.03.2005.

29.10.2021 судом прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

19.10.2021 представник відповідача, за довіреністю Корнійченко Світлана Сергіївна, подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Старшого прапорщика ОСОБА_1 звільнено наказом командира 72 окремої механізованої бригади (по стройовій частині) від 09 жовтня 2008 року № 250 у запас відповідно до пункту 63 підпункту «а» - у зв`язку з закінченням строку контракту, виключено із списків особового складу частини та направлено для зарахування на військовий облік до Білоцерківського ОМВК Київської області.У зв`язку з цим, на засіданні житлової комісії військової частини А2167, яке відбулося 06 жовтня. 2021 року, було прийнято рішення про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 та на підставі наказу командира військової частини А2167 від 06 жовтня 2021 року № 3124 «Про затвердження протоколу житлової комісії військової частини від 06 жовтня 2021 року № 15» ОСОБА_1 виключено з квартирного обліку.Рішення житлової комісії військової частин А2167 про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 , викладене в протоколі від 06 жовтня 2021 року № 15, прийняте на підставі та з метою виконання п. 21 Розділу 6 наказу Міністра оборони України від 31.07.2018 № 380, п. 29, п. 30 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» від 03.08.2006 № 1081, ч. 9 ст. 12 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Враховуючи викладене, виключно, з аналізу норм матеріального права, що були чинними на момент прийняття оскаржуваного рішення житловою комісією військової частини А2167, вважає, що рішення житлової комісії військової частини А2167 від 06 жовтня 2021 року, викладене в протоколі №15, є законним. Тому, проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечує в повному обсязі.

Третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква, письмові пояснення щодо спору до суду не подав.

Суд, дослідивши наявні в справі матеріали, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Судом встановлено, що наказом командувача 8 армійського корпусу (по особовому складу ) від 29.09.2008 №18 пм ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у запас, відповідно до пункту 63 підпункту «а» - після закінчення строку контракту Положення про проходження військової служби прапорщиками і мічманами Збройних Сил України із залишенням на квартирному обліку для отримання житлового приміщення за рахунок фонду МО України (а.с. 8).

Наказом командира військової частини А 2167 (по стройовій частині) від 09.10.2008 за №250 ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу частини і направлено для зарахування на військовий облік до Білоцерківського ОМВК Київської області (а.с.7).

З Витягу з протоколу № 38 від 04.03.2005 засідання житлової комісії військової частини А-2167 вбачається, що старший прапорщик ОСОБА_1 був зарахований в першочергову чергу з 04.03.2005, як учасник бойових дій, склад сім`ї 4 особи (а.с. 6). Крім того, у вказаному Витягу зазначено про перебування ОСОБА_1 в загальній черзі з 18.12.1994.

З Витягу із протоколу №18 від 30.10.2008 (а.с. 5) вбачається, що старший прапорщик ОСОБА_1 його сім`я у складі 4 осіб був зарахований на квартирний облік в загальну чергу з 18.12.1996, в першочергову з 04.03.2005.

З Витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини А-2167 №15 від 06.10.2021 (а.с. 3) вбачається, що рішенням житлової комісії вирішено зняти з квартирного обліку ОСОБА_1 старшого прапорщика запасу, у зв`язку зі звільненням зі Збройних сил України по закінченню строку контракту. На квартирному обліку перебував в загальній черзі з 18.12.1996 та в першочерговій черзі з 04.03.2005. Склад сім`ї - чотири особи, а саме: ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_2 , сини - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

З Витягу з наказу командира військової частини А2167 від 06 жовтня 2021 року №3124 «Про затвердження протоколу житлової комісії військової частини від 06 жовтня 2021 року №15» (а.с. 4) ОСОБА_1 виключено з квартирного обліку, у зв`язку зі звільненням зі Збройних сил України по закінченню строку контракту.

Звертаючись до суду з виказаною позовною заявою позивач ОСОБА_1 вважає, що такі дії відповідача є незаконними, тому, він повинен бути поновлений на квартирному обліку, так як має вислугу на військовій службі більше 20 років, є учасником бойових дій, а тому має право на одержання житла для постійного проживання.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно із статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (рішення у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства» від 13 травня 2008 року пункт 50, (рішення у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» від 02 грудня 2010 року).

Згідно зі статтями 34, 37 ЖК УРСР потребуючими поліпшення умов визнаються громадяни, забезпечені житловою площею нижчою за рівень, визначений чинним законодавством, а облік таких осіб здійснюється за їх місцем роботи або за їх місцем проживання.

Статтею 43 ЖК УРСР встановлено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 житловою площею за рахунок МОУ не забезпечений.

Згідно довідки від 16.01.2017, виданої Квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква (а.с.15), місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , де він займає 2 кімнати, загальною площею 37,54 кв.м. В даному приміщенні зареєстровано 4 особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановлено, що вислуга років позивача в Збройних силах України становить понад 20 років, він є учасником бойових дій та отримує пенсію за вислугу років з 04.12.2008, що підтверджується копіями відповідних посвідчень (а.с. 10).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 12 цього Закону держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК УРСР та іншими нормативно-правовими актами; порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайм (найм) жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 4 частини першої статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Так, згідно чинного на момент взяття позивача на квартирний облік Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра Оборони України від 03 лютого 1995 року № 20 (далі - Положення № 20), військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та КЕЧ району до отримання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті, а саме: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала необхідність для надання іншого жилого приміщення; при переміщенні військовослужбовця до нового місця служби у інший населений пункт; при засудженні військовослужбовця до позбавлення волі на термін понад 6 місяців, крім умовного засудження; при наданні відомостей, що не відповідають дійсності та які стали основою для прийняття на облік або неправомірних дій командування при вирішенні питання про прийняття на облік (пункт 13).

На виконання приписів статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» постановою Кабінет Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок).

Цей Порядок визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей (пункт 1 Порядку).

Згідно з пунктом 3 даного Порядку військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.

Відповідно до пункту 24 Порядку військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства. Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.

Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла (пунктом 9 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").

Аналогічні положення закріплені також і в пункті 29 Порядку.

При цьому дія пункту 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» безпосередньо пов`язується із тим, з яких саме підстав військовослужбовець звільнений у запас чи у відставку.

Пунктом 30 Порядку передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством (пункт 30 Порядку).

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а, отже, і на залишення на обліку до отримання ними житла, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку.

Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.19.2021 у справі № 748/303/20

Аналогічні правові позиції викладені постановах Верховного Суду: від 17березня 2020 року у справі № 487/5835/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 638/5769/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 683/2197/18 тавід 19 травня 2020 року у справі № 683/2198/18.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2.17 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року № 737 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за № 24/20337, військовослужбовці, які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, за неможливості використання на військовій службі, а також після закінчення строку контракту при досягненні 20 років вислуги на військовій службі в календарному обчисленні, залишаються (за їх бажанням) на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і КЕВ (КЕЧ) району, на території обслуговування яких знаходилася розформована військова частина, та користуються правом позачергового одержання житла.

Згідно з пунктом 2.19 цієї ж Інструкції військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі: поліпшення житлових умов, унаслідок чого зникла потреба в наданні житла; переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт; звільнення з військової служби за підставами, які не зазначені в абзаці 1 пункту 2.17 цього розділу; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; звільнення в запас або відставку до досягнення 20 років вислуги на військовій службі особами, які зараховані на облік після 01 січня 2005 року (крім випадків, вказаних у пункті 2.18 цього розділу); обрання для місця проживання іншого населеного пункту особами, які звільнені у запас або у відставку; в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, наведені норми цієї Інструкції також передбачають підстави для залишення позивача на обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, з огляду на його звільнення у запас у зв`язку з закінченням строку дії контракту та наявністю у нього більше 20 років календарної вислуги.

Пунктом 1 частини другої статті 40 ЖК Української РСР визначено, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 10 вересня 2020 року в справі № 359/5527/19. Вказане також узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06 червня 2018 року в справі № 752/5881/15-ц (провадження № 14-169цс18).

Така ж правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 грудня 2020 року у справі № 683/2271/18.

Оскільки позивача було поставлено на квартирний облік в загальній черзі з 18.10.1996, та постановка на квартирний облік відбувалася згідно з чинним законодавством на той час і дане рішення не було оскаржено, а отже рішення відповідача про зняття позивача з квартирного обліку з підстави його звільнення у запас по закінченню строку контракту є безпідставним.

При проходженні позивачем служби та при постановці його на квартоблік діяв Наказ Міністра оборони України від 03.02.1995 року № 20 «Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею Збройних Силах України», відповідно до п. 37 військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, при звільненні з військової служби у запас чи відставку за віком, за станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або організаційними заходами у разі неможливості використання на службі залишаються на квартирному обліку до одержання житла у військовій частині (у випадку її розформування - військових комісаріатах) і КЕЧ районів та користуються правом на позачергове одержання житла. Якщо такий військовослужбовець обирає для проживання після звільнення з військової служби, з урахуванням існуючого порядку прописки, інший населений пункт, відповідний командир військової частини, за проханням військовослужбовця за 3 роки до звільнення у запас або у відставку за віком, подає до військового комісаріату і квартирно-експлуатаційної частини району необхідні документи для зарахування військовослужбовця на квартирний облік, на якому він перебуває до одержання житла. На підставі повідомлення КЕЧ району про зарахування такого військовослужбовця до черги на отримання житла у військовому комісаріаті він знімається з квартирного обліку за останнім місцем служби. Він, також, може скористатися правом отримати житло після звільнення з військової служби від виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів відповідно до чинного законодавства.

Зазначений Наказ Міністра оборони України від 03.02.1995 року № 20 «Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею Збройних Силах України» втратив чинність 10.11.2006 року.

В рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року за № 1-рп/99 зазначено, зокрема, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити про те, що положення вищезазначеної Інструкції порушують конституційні права позивача, визначені частиною 3 статті 22 та частиною 1 статті 58 Конституції України.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод та частиною 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Тому, аналізуючи правовідносини між позивачем та військовою частиною А-2167, суд приходить до висновку, що відповідач при вирішенні питання про зняття позивача з квартирного обліку, застосував Закон, яким звужено зміст та обсяг існуючих прав і свобод військовослужбовця старшого ОСОБА_5 ..

Окрім цього, у Витягу з наказу командира військової частини А-2167 від 06.10.2021 за № 3124 «Про затвердження протоколу житлової комісії військової частини від 06 жовтня 2021 року №15», яким виключено з квартирного обліку старшого ОСОБА_5 у зв`язку зі звільненням по закінченню строку контракту, містяться посилання на Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом МОУ від 31.07.2018.

Згідно п. 4 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом МОУ від 31.07.2018 року військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.

У розділі 6 пункту 2 вищевказаної Інструкції, військово службовці та члени їх сімей визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, відповідно до статті 34 Житлового кодексу Української УРСР.

В пункті 21 зазначеного розділу, зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

Тобто, Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом МОУ від 31.07.2018 року також передбачає, що військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про визнання недійсним рішення житлової комісії В/Ч А-2167 від 06.10.2021 щодо зняття позивача з квартирного обліку, оскільки він зареєстрований у м. Біла Церква, перебуває на військовому обліку в Білоцерківському ОМВК, з 18.10.1996 був зарахований в загальну чергу на квартирний облік для отримання житлової площі та з 04.03.2005 включений в список військовослужбовців, які мають право на першочергове одержання житлових приміщень як учасник бойових дій, житлом для постійного проживання не забезпечений, має вислугу більше 20 років, тому підстави, визначені законом для зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов, відсутні.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2270,00 грн., оскілки вимоги позивача підлягають задоволенню, а останній при зверненні до суду з даним позовом звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. 22, 41, 58 Конституції України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 34, 37, 40, 43 ЖК України, Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою КМУ №1081 від 03.08.2006 року, Наказом Міністра Оборони України № 380 від 31.07.2018 року, ст.4, 12, 13, 76 - 81, 141, 258 - 259 , 265, 268, 274-279, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини А 2167 (код ЄДРПОУ: 08267926, місцезнаходження: б-р Олександрійський, 54, м. Біла Церква, Київська область), третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква (код ЄДРПОУ: 08267926, місцезнаходження: Ярмаркова, 1, м. Біла Церква, Київська область), про визнання недійсним рішення житлової комісії про зняття з квартирного обліку та зобов`язання поновити на квартирному обліку, задовольнити.

Визнати рішення житлової комісії військової частини А 2167 м. Біла Церква, яке оформлене протоколом №15 від 06.10.2021 про зняття ОСОБА_1 та членів його сім`ї - дружини ОСОБА_2 , синів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з квартирного обліку, недійсним та зобов`язати Військову частину А 2167 поновити ОСОБА_1 та членів його сім`ї на квартирному обліку у військовій частині А 2167 м. Біла Церква в загальній черзі з 18.12.1996 та в першочерговій черзі з 04.03.2005.

Стягнути з військової частини А-2167 на користь держави судовий збір в розмірі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 17.12.2021.

СуддяО. В. Бондаренко