Рішення № 101956428, 15.12.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/6704/21

Провадження № 2/639/2535/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Гаврилюк С. М.,

секретар судового засідання – Пивоварова Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 639/6704/21 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

установив:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 2142,19 Долар США, що за курсом 26,92, відповідно до службового розпорядження НБУ від 06.09.2021, складає 57667,75 грн станом на 06.09.2021 за кредитним договором № HAD0А800000381 від 30.07.2008.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 30.07.2008 між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № HAD0А800000381. Відповідно до умов кредитного договору позивач зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 9462,02 доларів США на термін до 29.07.2013, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором. Того ж дня, банком укладено договір-поруки із ОСОБА_2 , відповідно до якого останній взяв на себе зобов`язання по виконанню умов кредитного договору. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконало у повному обсязі. Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконав. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.04.2014 з відповідачів стягнуто заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 30527,60 доларів США, яка нарахована станом на 25.10.2013. Оскільки договір, укладений між сторонами, діє до повного виконання сторонами зобов`язань та не звільняє боржників від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, станом з 01.11.2013 по 06.09.2021 заборгованість за кредитом склала 2142,19 доларів США (3% річних від простроченої суми). Відповідачі свої зобов`язання за кредитним договором не виконали, тому АТ КБ «ПриватБанк» просить суд стягнути заборгованість за кредитним договором у вказаній сумі, а також сплачений судовий збір.

20.10.2021 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі, призначено судове засідання (а.с. 57-58).

19.11.2021 ухвалою суду відкладено судове засідання, у зв`язку з першою неявкою відповідачів (а.с. 65).

15.12.2021 ухвалою суду постановлено справу розглядати у заочному порядку.

Представник позивача Міроєвський Є. Є., що діє на підставі довіреності, подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував, просив розглядати справу без участі представника позивача.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи відповідачі, згідно вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явилися, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомили, відзив не подавали.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, зі згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 квітня 2014 року, яке набуло чинності 30.05.2014, у справі № 639/10028/13-ц задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором № НАD0А800000381 від 31.07.2008 у розмірі 30527,60 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.10.2013 складає 243915,52 гривень. Стягнуто в дольовому співвідношенні з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-банк» судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору з кожного окремо по 1219,58 грн (а.с. 9-12).

Згідно вказаного рішення суду ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 31.07.2008 уклали кредитний договір НАD0А800000381. Згідно зазначеного договору ПАТ КБ «Приватбанк» зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 9462,02 доларів США терміном до 29.07.2013, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплати відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

15.09.2008 між ПАТ КБ «Приватбанк» та ЗАТ «Акцент-Банк» було укладено договір факторингу № 1. Таким чином, згідно до укладеного договору факторингу, ПАТ КБ «Приватбанк» відступило ЗАТ «Акцент-Банк» у повному обсязі права вимоги до боржників.

На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 14.05.2009 змінено тип Банку з Закритого акціонерного товариства «Акцент-Банк» на Публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк».

У забезпечення виконання зобов`язань за договором НАD0А800000381 між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором відповідачем ОСОБА_1 .

Відповідно до умов договору поруки, а саме п. 5, позивачем було направлено на адресу відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов`язань за кредитним договором НАD0А800000381 від 31.07.2008.

Згідно п. 6 договору поруки, поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора протягом п`яти календарних днів з моменту її отримання. Однак, вимога, що була пред`явлена до поручителів щодо виконання забезпеченого зобов`язання, залишена без задоволення.

Враховуючи вищенаведене, на даний час кредитором за кредитним договором НАD0А800000381 від 31.07.2008 та договором забезпечення є ПАТ «Акцент-Банк».

Згідно договору у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором Відповідач станом на 25.10.2013 року має заборгованість 30 527,60 доларів США, яка складається з наступного:

- 9 097,16 дол. США - заборгованість за кредитом;

- 2 498,37 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 2 100,49 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 15 348,09 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором;

а також штрафи відповідно до договору:

- 31,29 дол. США - штраф (фіксована частина);

- 1 452,21 дол. США - штраф (процентна складова).

Вищевказані обставини підтверджуються кредитним договором та іншими документами вказаними в додатках до позовної заяви.

Частиною 4 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» є правонаступником прав та обов`язків ЗАТ Комерційний банк «ПриватБанк» (а.с. 42-44).

ПАТ КБ «ПриватБанк» змінило тип товариства з публічного на приватне та назву на Акціонерне товариства Комерційний банк «ПриватБанк», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 42-44).

У відповідності до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про Акціонерні товариства» зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов`язаних зі зміною назви.

Проте АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з вимогами щодо стягнення заборгованості (3% річних від простроченої суми) з відповідачів за кредитним договором № НАD0А800000381 від 30.07.2008, зазначаючи у позовній заяві, що винесення рішення Жовтневим районним судом м. Харкова від 10.04.2014 не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін, оскільки договір діє до повного виконання сторонами зобов`язань та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання. Та оскільки з відповідача було стягнено заборгованість за кредитним договором за період з дати укладання кредитного договору до дати поточної заборгованості, яка була вказана в рішенні Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.04.2014, тобто за період з 30.07.2008 по 25.10.2013, то за період після подання позовної заяви від 31.10.2013, з 01.11.2013 по 06.09.2021 відповідач має заборгованість у розмірі 2142,19 доларів США, яка складається з наступного: - 2142,19 доларів США – 3% річних від простроченої суми.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено підстави для зміни кредитора у зобов`язанні.

Положеннями цієї статті визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Однак позивачем не надано доказів, що після набуття чинності заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.04.2014 Акціонерне товариство «Акцент-Банк» було замінене іншою юридичною особою, а саме Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», внаслідок відступлення права вимоги або правонаступництва.

Крім того, як убачається із заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.04.2014 заборгованість стягнуто з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за іншим кредитним договором, укладеним саме 31.07.2008, в той час як позивач посилається у позові на договір від 30.07.2008.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, суд зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову, у зв`язку з його недоведеністю.

Питання щодо розподілу судових витрат між сторонам суд вирішує згідно ст. 141 ЦПК України та, оскільки у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено в повному обсязі, то судовий збір із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 13, 19, 43, 76, 81, 82, 89, 131, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 1, 3, 512 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО № 305299, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 15.12.2021.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Світлана ГАВРИЛЮК