Ухвала суду № 101951806, 16.12.2021, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1524/21

№ провадження 4-с/453/9/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2021 року Сколівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого – судді Брони А.Л.,

при секретарі судового засідання Бендеш А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе матеріали скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербіної Любові Василівни,-

встановив:

02.11.2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд із скаргоюна дії державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербіної Любові Василівни, в якій просить:

- поновити строк на оскарження постанови державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербіної Любові Василівни від 27.09.2021 року та бездіяльності державного виконавця;

- визнати незаконною та скасувати Постанову державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербіна Л.Б. від 27.09.2021 року у виконавчому провадженні ВП № 63946491 при виконанні рішення суду за виконавчим листом по справі № 453/1174/17 від 13.11.2020 року, виданого Сколівським районним судом Львівської області, про поновлення ОСОБА_2 з 19.06.2017 року на посаді професора кафедри теорії права та держави університету Державної фіскальної служби України відповідно до наказу №342-к від 16.06.2017 року;

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербіни Л.Б. у виконавчому провадженні ВП № 63946491 при виконанні рішення суду за виконавчим листом по справі № 453/1174/17 від 13.11.2020 року, виданого Сколівським районним судом Львівської області, про поновлення ОСОБА_1 з 19.06.2017 року на посаді професора кафедри теорії права та держави університету Державної фіскальної служби України відповідно до наказу № 342-к від 16.06.2017 року.

- зобов`язати державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербіну Л.Б. у визначені Законом України «Про виконавче провадження» строки та порядку вчинити усі інші (за винятком тих, котрі уже вчинені) можливі й необхідні виконавчі дії, передбачені зазначеним Законом, для примусового виконання виконавчого листа Сколівського районного суду Львівської області по справі № 453/1174/17 від 13.11.2020 року, виданого Сколівським районним судом Львівської області, про поновлення ОСОБА_1 з 19.06.2017 року на посаді професора кафедри теорії права та держави університету Державної фіскальної служби України відповідно до наказу №342-к від 16.06.2017 року.

-у відповідності до ст. 262 ЦПК України постановити окрему ухвалу щодо невиконання Постанови Львівського апеляційного суду від 30.09.2020 року у справі №453/1174/17 щодо Університету державної фіскальної служби України та державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербіни Л.Б.;

-зобов`язати державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербіну Л.Б. згідно ст.453 ЦПК України про виконання ухвали суду за результатами розгляду даної скарги повідомити суд і скаржника ОСОБА_1 не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

-для повного дослідження матеріалів справи витребувати у державного виконавця матеріали виконавчого провадження ВП № 63946491 при виконанні виконавчого листа Сколівського районного суду Львівської області по справі № 453/1174/17 від 13.11.2020 року щодо поновлення ОСОБА_1 з 19.06.2017 року на посаді професора кафедри теорії права та держави університету Державної фіскальної служби України відповідно до наказу №342-к від 16.06.2017 року.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Брони А.Л. від 04.11.2021 року скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано скаржнику в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки.

02.12.2021 року недоліки скарги, зазначені в ухвалі судді від 04.11.2021 року, скаржником усунуті.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Брони А.Л. від 03.11.2021 року, скаргу прийнято до розгляду та визначено дату судового засідання.

Скарга обгрунтована тим, що 30.09.2020 року Львівським апеляційним судом винесено постанову, відповідно до якої визнано недійсним запис № 36 у трудовій книжці стягувача ОСОБА_1 від 16.06.2017 року; поновлено таку на роботі з 19.06.2017 року на посаді професора кафедри теорії права та держави Університету державної фіскальної служби України відповідно до наказу № 342-к від 16.06.2017 року; стягнуто з Університету державної фіскальної служби України на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19.06.2017 року по 30.09.2020 року в сумі 414 860 грн. 75 коп. з урахуванням обов`язкових платежів та зборів, які підлягають сплаті з даної суми; стягнуто з Університету державної фіскальної служби України на її користь 5 000 грн. моральної шкоди; у решті позовних вимог відмовлено та стягнуто на її користь 1 866 грн. 79 грн. судового збору.

Ухвалами Верховного Суду від 18.05.2021 року та від 09.08.2021 року відмовлено Університету державної фіскальної служби України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 30.09.2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Університету державної фіскальної служби України, з участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання запису у трудовій книжці недійсним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення упущеної вигоди, відшкодування моральної шкоди.

На виконання судового рішення було видано виконавчий лист про поновлення на роботі, який стягувачем був пред`явлений до виконання, а державним виконавцем Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербіною Л.Б. відкрито виконавче провадження № 63946491.

23.09.2021 року постановою державного виконавця було закінчено виконавче провадження. 27.10.2021 року державним виконавцем було винесено повторну постанову про закінчення виконавчого провадження.

Зазначено, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

КЗпП України не містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону України «Про виконавче провадження».

При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення.

Таким чином, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника. Тобто рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника. При цьому мається на увазі не формальне, а фактичне забезпечення поновленому працівнику доступу до роботи і можливості виконання своїх обов`язків. Працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

На підставі наведеного стягувач вважає, що державним виконавцем Дербіною Л.В. не повністю реалізовано надані їй права, не застосовано усі можливості (передбачені законом) та заходи для виконання рішення суду у повному обсязі, що свідчить про бездіяльність такої при виконанні постанови Львівського апеляційного суду від 30.09.2020 року у справі № 453/1174/17.

Стягувач - ОСОБА_1 , зацікавлена особа – ОСОБА_3 , державний виконавець Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербіна Л.В., будучи належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, в таке не з"явилися.

Боржник - Університет державної фіскальної служби України, будучи належним чином повідомлений про дату та час проведення судового засідання, явку представника в таке не забезпечив.

На підставі ч.3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Так, однією із вимог стягувача ОСОБА_1 є вимога про поновлення строку на оскарження постанови державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербіної Л.В. від 27.09.2021 року та бездіяльності державного виконавця.

Із матеріалів скарги вбачається, що стягувач 27.10.2021 року з автоматизованої системи виконавчого провадження дізналася про оскаржувану постанову державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербіної Л.В. від 27.09.2021 року. Проте звернулася в суд зі вказаною скаргою 29.10.2021 року, про що свідчить дата на відбитку поштового штемпеля про направлення кореспонденції на адресу суду, тобто після спливу строків на оскарження дій державного виконавця, визначеного ст. 449 ЦПК України.

Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальних строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В підтвердження поважності пропуску строку на оскарження дій державного виконавця, стягувач надала суду виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, відповідно до якої остання знаходилася на амбулаторному лікуванні з 25.09.2021 року по 12.10.2021 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

В силу ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Врахувавши наведені вище обставини, суд вважає за необхідне поновити стягувачу строк для звернення із скаргою на дії державного виконавця, оскільки такий був пропущений за обставин, які не залежали від її волі, та надасть стороні виконавчого провадження можливість реалізувати своє право на доступ до правосуддя.

Щодо інших вимог скарги суд, дослідивши матеріали такої, прийшов до наступного висновку.

Згідно з ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що 30.09.2020 року Львівським апеляційним судом було винесено постанову, відповідно до якої визнано недійсним запис № 36 у трудовій книжці стягувача ОСОБА_1 від 16.06.2017 року; поновлено таку на роботі з 19.06.2017 року на посаді професора кафедри теорії права та держави Університету державної фіскальної служби України відповідно до наказу №342-к від 16.06.2017 року; стягнуто з Університету державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19.06.2017 року по 30.09.2020 року в сумі 414 860 грн. 75 коп. з урахуванням обов`язкових платежів та зборів, які підлягають сплаті з даної суми; стягнуто з Університету державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 5 000 грн. моральної шкоди; у решті позовних вимог відмовлено. Крім цього, стягнуто на користь ОСОБА_1 - 1 866 грн. 79 грн. судового збору.

Ухвалами Верховного Суду від 18.05.2021 року та від 09.08.2021 року відмовлено Університету державної фіскальної служби України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 30.09.2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Університету державної фіскальної служби України, з участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання запису у трудовій книжці недійсним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення упущеної вигоди, відшкодування моральної шкоди.

На виконання судового рішення апеляційної інстанції Сколівським районним судом Львівської області 13.11.2020 року був виданий виконавчий лист про поновлення ОСОБА_1 на роботі, який був пред`явлений стягувачем до виконання, внаслідок чого було відкрито виконавче провадження № 63946491.

Відповідно до постанови державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербіної Л.В. від 23.09.2021 року, виконавче провадження № 63946491 з примусового виконання виконавчого листа № 453/1174/17 було закінчено, оскільки встановлено, що до канцелярії відділу надійшла заява від боржника з копією Наказу № 508-К від 02.09.2021 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді професора теорії права та держави Університету державної фіскальної служби України. Виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій та штраф сплачені в повному обсязі.

Постановою державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербіної Л.В. від 23.09.2021 року скасовано документ «Постанова про закінчення виконавчого провадження» від 23.09.2021 року.

Постановою державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербіної Л.В. від 27.09.2021 року, виконавче провадження № 63946491 з примусового виконання виконавчого листа № 453/1174/17 було закінчено, оскільки від боржника у даному виконавчому провадженні до канцелярії відділу надійшла заява з копією Наказу № 508-К від 02.09.2021 року про поновлення ОСОБА_1 на посаду професора теорії права та держави Університету державної фіскальної служби України. Виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій та штраф сплачені в повному обсязі.

Нормами частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною 2 статті 65 ЗУ «Про виконавче провадження» вказує на те, що рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до наказу в.о. ректора Університету державної фіскальної служби України В. Унинець-Ходаковської № 508-К від 02.09.2021 року поновлено ОСОБА_1 на посаді професора кафедри теорії права та держави Університету державної фіскальної служби України з 19.06.2017 року; вважати трудові правовідносини з професором кафедри теорії права та держави Університету державної фіскальної служби України ОСОБА_1 припиненими з 31.08.2017 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору (п.2 ч.1 ст. 36 КЗпП України).

Згідно листа в.о. ректора Університету державної фіскальної служби України В. Унинець-Ходаковської № 2252/01-18 за вих. № 14.09.2021 року, адресованого ОСОБА_1 , на виконання постанови Львівського апеляційного суду від 30.09.2020 року по справі № 453/1174/17, Університет направляє стягувачу належним чином завірену копію наказу від 02.09.2021 року № 508-к «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 ». Також у даному листі зазначено, що Університетом здійснений перерахунок коштів в повному обсязі до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у зв`язку із фактичним виконанням постанови Львівського апеляційного суду від 30.09.2020 року у справі №453/1174/17 та повідомлено про те, що навчальне навантаження на 2021-2022 роки не планувалося, оскільки трудові відносини з стягувачем припинені 31.08.2017 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору.

Як вбачається зі змісту ч.2 ст. 65 ЗУ «Про виконавче провадження», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним за наявності обставини, а саме: видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Стягувач ОСОБА_1 не погоджується із вказаною постановою державного виконавця Дербіної Л.В., оскільки вважає, що такою не вчинялися дії щодо звернення до суду із поданням про застосування до керівника Університету Державної фіскальної служби України приводу, що сприяло б ефективному та своєчасному виконанню рішення суду. Не вчинено і інших дій, які в сукупності надали б можливості виконати рішення суду, зокрема не здійснено виїзд за місцем знаходження боржника, не направлено відповідну інформацію щодо невиконання судового рішення до засновника Університету з метою отримання пояснення щодо невиконання судового рішення, притягнення осіб до відповідальності у встановленому законом порядку (в тому числі дисциплінарної відповідальності), тощо. Тобто, на переконання стягувача, державним виконавцем не повністю реалізовано надані їй права, не застосовано усі можливості (передбачені законом) та заходи для в виконання рішення суду у повному обсязі.

Однак, вказані доводи суд оцінює критично з огляду на наступне.

Як випливає з Кодексу законів про працю України, при незаконному звільненні працівник повинен бути поновлений на роботі органом, який розглядає трудовий спір. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 21.05.2014 року у справі № 6-33цс141.

Поновлення незаконно звільненого працівника на роботі відбувається шляхом видання відповідною посадовою особою наказу про поновлення працівника на роботі з дати звільнення.

У даному випадку Університетом Державної фіскальної служби України було видано наказ від 02.09.2021 року № 508-к «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 »

Після видання, зокрема, розпорядження про поновлення, якщо до трудової книжки працівника було внесено запис про звільнення, вноситься новий запис про визнання попереднього розпорядчого документа, за яким працівника було звільнено, недійсним і про поновлення на роботі.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

В свою чергу, за змістом ст. 65 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення вважається виконаним боржником із дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Ознайомившись із текстом наказу від 02.09.2021 року №508-к «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » суд приходить до висновку, що державним виконавцем було дотримано норм ст. 65 ЗУ «Про виконавче провадження» та відповідно було виконано рішення суду. Державний виконавець, отримавши вказаний вище наказ та встановивши наявність у ньому обов`язкового пункту, який є підставою для виконання рішення суду, прийшов до правильного висновку про закінчення виконавчого провадження.

Отже у суду відсутні будь-які правові підстави вважати, що суб`єкт оскарження діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством або ж поза межами своїх посадових обов`язків.

Проаналізувавши матеріали справи суд приходить до висновку про не доведеність стягувачем вимог щодо неправомірності дій державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 6394649, у зв`язку з чим вимоги щодо визнання незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження, визнання протиправною бездіяльність державного виконавця та зобов`язання такого у визначені ЗУ «Про виконавче провадження» строки та порядку вчинити всі необхідні дії, передбачені вказаним Законом, не підлягають до задоволення.

Інші аргументи, наведені стягувачем у скарзі, не підлягають з`ясуванню у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, які регламентовані розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», а тому правова оцінка таким доводам судом не надається.

На підставі вище викладеного та керуючись частиною 2 статті 65 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 258, 259, 451 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дербіної Любові Василівни – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Суддя