Рішення № 101951802, 16.12.2021, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/991/21

№ провадження 2/453/407/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2021 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Брони А.Л.

при секретарі судового засідання Бандеш А.І.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_2 , за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в :

22.07.2021 року представник позивача ОСОБА_6 звернувся до суду із позовною заявою до Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, а саме на житловий будинок, позначений у технічному паспорті літерою «А-1», загальною площею 55,9 кв. м., з яких житлова площа становить 23,5 кв. м., з господарськими будівлями та спорудами: сарай - літера «Б», убиральна - літера «Г», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця - ОСОБА_7 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 27.07.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з визначенням дати підготовчого засідання.

28.10.2021 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Гелла С.В. подано клопотання, в якому він просить змінити предмет позову, виклавши його в наступній редакції: «Визнати у порядку спадкування права та обов`язки забудовника за ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами (А-1 житловий будинок загальною площею 55,9 кв.м., житлова площа 23,5 кв.м., з яких кухня 1-1 площею 17,4 кв.м., житлова кімната 23,5 кв.м, кладовка 15,0 кв.м., Б-сарай, площею основи (забудови) 65,5 кв.м., Г-убиральня), які належали покійному ОСОБА_7 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 28.10.2021 року відмовлено представнику позивача у прийнятті заяви про зміну підстав та предмета позову та залучено до участі у справі у якості співвідповідача - ОСОБА_2 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дочка), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дочка) та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 29.11.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_7 , після смерті якого відкрилась спадщина на майно, що йому належало, зокрема на житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

26.03.2015 року ОСОБА_7 склав заповіт, посвідчений секретарем Нижньорожанківської сільської ради та зареєстрований у реєстрі за № 14, згідно тексту якого, зокрема, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 .

11.08.2016 року ОСОБА_7 склав ще один заповіт, згідно тексту якого заповів свої дивіденди акціонера у ВАТ «Сургутнефтегаз» в рівних частинах своїй позашлюбній доньці ОСОБА_2 та своєму сину ОСОБА_1 .

30.01.2017 року позивач подав до державного нотаріуса Сколівського районного нотаріального округу Львівської області Батлюк В.І. заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_7 . На підставі цієї заяви нотаріусом Батлюк В.І. було заведено спадкову справу № 15/2017.

По спливу шестимісячного строку після відкриття спадщини позивач звернувся у Сколівську державну нотаріальну контору з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинокз господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , однак нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з відсутністю у нього правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що свідчить лист нотаріуса від 25.02.2021 року за вих. № 153/01-16, внаслідок чого він вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

16.09.2021 року на адресу суду за вх. № 5610 надійшов відзив представника відповідача Славської селищної ради Стрийського району Львівської області Обухівського О.В., в якому він заперечує позовні вимоги позивача з тих підстав, що таким не надано суду відповідних доказів, які би могли свідчити про належність спірного об`єкта нерухомості спадкодавцеві.

23.11.2021 року на адресу суду надійшов відзив відповідачки ОСОБА_2 в якому остання не заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, але його представник - адвокат Гелла С.В. подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши що позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.

Відповідач - Славська селищна рада Сколівського району Львівської області будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, але попередньо подала до суду відзив, в якому просила проводити розгляд справи без її участі.

Треті особи: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судове засідання не з`явилися, але попередньо від таких до суду були подані заяви про розгляд справи без їх участі.

Третя особа ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причин неявки суд не повідомила.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 01.11.2016 року.

Внаслідок смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на все належне йому майно, зокрема до складу якої увійшов спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .

26 березня 2015 року ОСОБА_7 склав заповіт, посвідчений секретарем Нижньорожанківської сільської ради Сколівського району Львівської області за реєстровим № 56, згідно тексту якого, зокрема, заповів останньому житловий будинок та рухоме майно, що в ньому, а також господарські споруди і земельну ділянку, що в АДРЕСА_1 .

У встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, а саме 30.01.2017 року, ОСОБА_1 подав у Сколівську державну нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_7 , на підставі якої було заведено спадкову справу № 15/2017, що підтверджується копією інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 46578836 від 30.01.2017 року.

Згідно тексту листа № 153/01-16 від 25.02.2021 року, державним нотаріусом Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Батлюком В.І. було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю у нього правовстановлюючого документа на дане спадкове майно.

Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_7 , які б звертались до Сколівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок відсутні, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), сформованою 30.01.2017 року Сколівською державною нотаріальною конторою за №46578836.

Частинами 1, 3 статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини 5 статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 3.1 листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Із технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого ФОП ОСОБА_12 , та довідки-характеристики №213 від 15.09.2021 року вбачається, що загальна площа спірного житлового будинку (літера «А-1») становить 55,9 кв. м, з неї житлова (основна) - 23,5 кв. м., допоміжна (підсобна) - 32,4 кв.м. Приналежним майном до цього жилого будинку є господарські будівлі та споруди: сарай (літера «Б»), убиральня (літера «Г»).

Вказаний житловий будинок не є самочинний та належав ОСОБА_7 , який на момент смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_2 .

З виписки із по господарської книги № 1, 50-1 с. В. Рожанка Сколівського району Львівської області вбачається, що ОСОБА_7 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був власником житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 62,9 кв. м. Даний будинок згідно даних погосподарської книги за 1991-1996, 2016-2020 роки побудований у 1963 році. Житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,25 га, яка не приватизована та знаходиться в користуванні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до витягу з погосподарської книги Нижньорожанківської сільської ради, будинковолодіння АДРЕСА_1 рахується за гр. ОСОБА_7 .

Слід зазначити, що державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до роз`яснень, викладених у листі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-XII "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Аналіз вищенаведених норм закону дає підстави стверджувати, що покійний ОСОБА_7 набув за життя право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 .

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Таким чином, оскільки іншим способом, окрім звернення до суду, захистити своє набуте в порядку спадкування право власності на майно спадкодавця спадкоємець не має можливості, а також з метою забезпечення належної реалізації права власності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 1223, 1268, 1296, 1297, 1299 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 90, 95, 258-259, 264-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок, позначений у технічному паспорті літерою «А-1», загальною площею 55,9 кв. м., з яких житлова площа становить 23,5 кв. м., з господарськими будівлями та спорудами: сарай - літера «Б», убиральна - літера «Г», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті батька - ОСОБА_7 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Славська селищна рада Сколівського району Львівської області, місцезнаходження: 82662,, Львівська область, Сколівський район, с. Нижня Рожанка., вул. Устяновича,123, код ЄДРПОУ 04370314.

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, с. Верхня Рожанка, РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, с. Верхня Рожанка.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, с. Верхня Рожанка.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , зареєстрована за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, с. Верхня Рожанка, РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя