Постанова № 101951092, 15.12.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/9896/21

Провадження № 3/336/3932/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2021 м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Карабак Л.Г., з участю прокурора Ромащенка М.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, що надійшла від Управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , пенсіонер, до 27.08.2020 військова частина А1978 Збройних сил України, До 27.08.2020 займав посаду заступника командиру дивізіону з тилу військової частини А1978 ЗСУ, паспорт серії НОМЕР_1 Комунарським РВ УМВС України в Запорізькій області від 10.01.1991, за ч.1 ст.172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно витягу із наказу командира військової частини А1978 (по стройовій частині) від 03.08.2019 року №193 майора ОСОБА_1 призначено на посаду заступника командира дивізіону артилерійської розвідки з тилу військової частини А1978 ЗСУ.

27.08.2020 наказом командира військової частини А1978 (по стройовій частині) від 27.08.2020 року № 191, майора ОСОБА_1 звільнено у запас відповідно п. 2 п.п. «б» (за станом здоров`я) ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 (зі змінами).

ОСОБА_1 , перебуваючи з 03.08.2019 до 27.08.2020 на посаді заступника командира дивізіону артилерійської розвідки з тилу військової частини А1978 ЗСУ, відповідно ч. 1 примітки до ст.172-6 КУпАП, п.п. «г» п.1 ч.1 ст.3, ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Пунктом 2 частиною 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припинили діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою статті 45 порядку декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік.

У відповідності до абз. 2 п. 2 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» про початок роботи системи подання та (оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймається рішення Національного агентства з питань запобігання корупції.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.

Пунктом 1 Розділу І Роз`яснення № 1 від 03.02.2021 Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані) зазначено, що декларація особи, яка припинила діяльність (декларація «після звільнення») подається відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону у період часу з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітнім роком, у якому було припинено діяльність. Така декларація охоплює звітній рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація. Відлік строку подачі декларації «після звільнення» починається з 00 годин 00 хвилин 01 січня року, наступного за звітним, у якому було припинено діяльність.

Статтею 8 КУпАП встановлено, що Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Зазначені декларації подаються згідно із Законом шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Таким чином ОСОБА_1 , після звільнення з посади заступника командира дивізіону артилерійської розвідки з тилу військової частини А1978 ЗСУ, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язаний був до 01.04.2021 подати декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення), за період 2020 року.

Проте встановлено, що згідно публічної частини Єдиного державного реєстру осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (гіперпосилання на Реєстр - https://public.nazk.gov.ua) ОСОБА_1 , як суб`єкт декларування, несвоєчасно подав декларацію особи, яка припинила виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, (гіперпосилання на декларацію в Єдиному державному реєстрі осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування шляхом заповнення відповідних форм на веб-ресурсі https://nazk.gov.ua, а саме 23.06.2021, що є порушенням вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Враховуючи наведене, заступник командира дивізіону артилерійської розвідки з тилу військової частини А1978 ЗСУ ОСОБА_1 , будучи згідно з п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 3 (редакції від 12.12.2019) подав декларацію особи, яка припинила виконання функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення) за 2020 несвоєчасно, лише 23.06.2021, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є: колишнє місце проходження служби (ВЧ А1978), а саме, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, буд. 1, оскільки згідно пояснень останнього, декларація (перед звільненням) ним подана саме за вказаною адресою.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є 23.06.2021, тобто день несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Фактичним днем виявлення вказаного адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідно до ст. 251, ст. 252 КУпАП, слід вважати дату з`ясування всіх необхідних даних для встановлення ознак вчинення правопорушення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки саме в цей день посадовою особою органу Національної поліції надається оцінка зібраним доказам у їх сукупності. Тобто датою виявлення правопорушення є дата складання цього протоколу, а саме, 26.11.2021.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Одним із основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним вересам, отже таке правопорушення не може бути визнане як малозначне.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вказане правопорушення, пов`язане з корупцією має формальний склад, тобто є таким, що не передбачає наслідків як обов`язкової ознаки об`єктивної сторони.

У той же час, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення з формальним складом завжди є діяння.

Отже, відсутність шкоди суспільним або державним інтересам від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього, не можуть бути підставами для застосування положень ст. 22 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією і всі встановлені фактичні обставини визнав, надав пояснення відповідні до складеного протоколу.

Всебічно вивчивши матеріали справи, суддя встановив, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень знайшла своє підтвердження з огляду на наступне.

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань.

Відповідно до п. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

Так, адміністративно-господарські функції (обов`язки) - це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) - це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Пунктом 2 частиною 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припинили діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою статті 45 порядку декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік.

Частиною 1 статті 45 Закону встановлено, що суб`єкти декларування, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 17.03.2020 року № 530-ІХ, внесено зміни до ЗУ «Про запобігання корупції», згідно з якими встановлено, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до сталі 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 суб`єкти декларування подають до 1 червня 2020, тобто продовжено термін подання щорічних декларацій та декларацій після звільнення.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.

Частиною 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.

10.06.2016 Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення № 2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 958/29088), «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зі змінами від 13.02.2020 року роз`яснення № 1 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції стосовно заходів фінансового контролю» яким передбачено, що декларації, передбачені абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону (декларації осіб, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування), подаються не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону.

Пунктом 1 Розділу І Роз`яснення № 1 від 03.02.2021 Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані) зазначено, що декларація особи, яка припинила діяльність (декларація «після звільнення») подається відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону у період часу з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітнім роком, у якому було припинено діяльність. Така декларація охоплює звітній рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація. Відлік строку подачі декларації «після звільнення» починається з 00 годин 00 хвилин 01 січня року, наступного за звітним, у якому було припинено діяльність.

Декларація суб`єкта декларування, який припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день, що передує дню подання декларації.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Одним із основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане як малозначне.

Таким чином, ОСОБА_1 після звільнення з посади, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язаний був до 01.04.2021 подати декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення), за період 2020.

На підставі викладеного, суддя встановила, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією – несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення суддя визнає щире розкаяння винного.

Враховуючи всі обставини у справі, дані про особу ОСОБА_1 , який до адміністративної відповідальності притягується вперше, суддя вважає за доцільне накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Як передбачено ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб, тобто в розмірі 454 грн., як це передбачено ст.4 ч.5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 33-36, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. у дохід держави.

Адміністративні штрафи та інші санкції (державний бюджет); Отримувач - ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запоріжжя/21081100; Код отримувача (ЄДРПОУ) – 37941997; Код банку отримувача (МФО) – 899998; Банк отримувача - Казначейство України; Номер рахунку (IBAN) – UA558999980313060106000008479; Код класифікації доходів бюджету –21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454 грн., які необхідно сплатити за реквізитами: отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя Л.Г.Карабак

Строк пред`явлення виконавчого документу “____ ”_______20__рік.

Постанова набрала законної чинності “_____”______20__рік.

Дата видачі “ ____”______20___рік.