Ухвала суду № 101950291, 15.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду в частині

15 грудня 2021 року м. Київ№ 640/2047/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши клопотання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про залишення позову без розгляду в частині у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності дії, зобов`язати вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просить суд: визнати протиправними відповідачів щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за період з 2016 по 2020 роки,; зобов`язати відповідачів нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за період з 2016 по 2020 роки, з урахуванням здійснених виплат.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із заявою про залишення позовної заяви без розгляду в частині, яка мотивована тим, що позивач є отримувачем одноразової грошової допомоги як учасник бойових дій, а відтак отримавши виплату до 05 травня відповідного року у меншому розмірі, позивач знав про неналежне виконання своїх обов`язків з боку відповідача, в той час своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за судовим захистом.

У свою чергу, позивач, у своєму позові вказував, що дане правопорушення пов`язує із отриманою на своє звернення негативною відповіддю відповідача листом від 09.11.2020 року.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).

Судом встановлено, що позивач станом на 2016 рік був отримувачем одноразової грошової допомоги, як учасник бойових дій, щорічно до 05 травня, отже, суд приходить до висновку, що позивач щорічно отримуючи одноразову допомогу з 2016 року та отримуючи таку виплату до 05 травня відповідного року у меншому розмірі, повинен був бути обізнаним про неналежне виконання своїх обов`язків з боку відповідача, в той час своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за судовим захистом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.

Предметом позову є визнання протиправними дії та зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 05 травня у розмірі 5 (п`яти) мінімальних пенсій за віком.

В позовній заяві позивач зазначив, що в період з 2015 по 2020 рік позивачу здійснювалася виплата до 05 травня разової грошової допомоги як учаснику бойових дій, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

За захистом свого порушеного права на належне соціальне забезпечення позивач звернувся з даним позовом до суду 26.01.2021, тобто у період з 2016 по 2019 роки поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, та у свою чергу в межах строку за період до 05 травня 2020 року.

Суд зауважує, що вказана грошова виплата є періодичним платежем, а тому не може вважатися триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що позивач знав про порушення своїх прав під час отримання такої виплати у розмірі, з яким він не погоджується протягом 2016 - 2019 років.

Приписами ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, у зв`язку з чим вважає необхідним адміністративний позов залишити без розгляду, як поданий після закінчення строків, установлених законом для звернення до суду.

Керуючись ст. ст. 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про залишення позовної заяви без розгляду в частині за період до 05 травня з 2016 по 2019 роки - задовольнити.

Залишити без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за період з 2016 по 2019 роки, з урахуванням здійснених виплат та зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за період з 2016 по 2019 роки, з урахуванням здійснених виплат.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда