Рішення № 101948407, 16.12.2021, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/6046/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.12.2021 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючий-суддя Надопта А.А.,

секретар судового -засідання Онисько С.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради, про визнання права власності на спадкове майно та встановлення юридичного факту,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовною заявою до Виноградівської міської ради, про визнання права власності на спадкове майно та встановлення юридичного факту.

Вимоги позову мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки- ОСОБА_2 . Батько позивачки - ОСОБА_3 , помер задовго до матері, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно Сертифікату на земельну частку (пай) серія ЗК № 0127222 від 16.09.2000 року, виданого ОСОБА_2 , члену КСП «Копанське», на підставі рішення Виноградівської райдержадміністрації від 21.07.2000 року № 388, Химинець МЛО. належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Копанське» розміром 0,89 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі. В зв`язку з чим, право на земельну часту (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСІІ «Копанське» розміром 0,89 в умовних кадастрових гектарах га розміщена в селі Велика Копаня, ввійшло до складу спадщини за покійно матір`ю позивачки ОСОБА_2 та згідно заповіту перейшло позивачці ОСОБА_4 .

За вказаних обставин за прийняттям спадщини позивачка звернулася до Виноградівської державної нотаріальної контори. Однак у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на спадкову земельну ділянку державний нотаріус Боричок К.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовила.

Позивач ОСОБА_1 , про день, час та місце розгляду справи будучи належним чином повідомленою своєчасно у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, та про те, що заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить суд такі задоволити.

Відповідач-представник Виноградівської міської ради, про день, час та місце розгляду справи будучи належним чином повідомленим своєчасно, у судове засідання не з`явився, однак до суду подав письмову заяву про розгляд даної справи за його відсутності, заперечень проти задоволення позову не надав.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає задоволенню, оскільки в підготовчому судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач у своїй заяві.

Вирішуючи питання про спірні правовідносини, що склалися між сторонами, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до положень ст. ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У судовому засіданні належними та допустимими доказами встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки- ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 10.11.2015 року виконкомом Великокопанської сільської ради Виноградівського район. Батько позивачки - ОСОБА_3 , помер задовго до матері, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 виданим 19.08.1991 року. На випадок своєї смерті мати позивачки залишила заповіт на користь позивачки ОСОБА_1 , посвідчений секретарем виконавчого комітету Великокопанської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області 10 квітня 2003 року та зареєстрований в реєстрі за номером 24.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 ст. 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Покійній матері позивачки належали майнові права: право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Копанське».

Згідно Сертифікату на земельну частку (пай) серія ЗК № 0127222 від 16.09.2000 року, виданого ОСОБА_2 , члену КСП «Копанське», на підставі рішення Виноградівської райдержадміністрації від 21.07.2000 року № 388, ОСОБА_5 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Копанське» розміром 0,89 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі. Вартість земельної частки становить 9048 гривень. Цей Сертифікат повністю підтверджує належність речових прав померлому спадкодавця. В зв`язку з чим, право на земельну часту (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Копанське» розміром 0,89 в умовних кадастрових гектарах розміщена в селі Велика Копаня, ввійшло до складу спадщини за покійно матір`ю позивачки ОСОБА_2 та згідно заповіту перейшло позивачці ОСОБА_4 .

Позивачка спадщину за матір`ю в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України прийняла.

За вказаних обставин за прийняттям спадщини позивачка звернулася до Виноградівської державної нотаріальної контори. Однак у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на спадкову земельну ділянку державний нотаріус Боричок К.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом відмовила.

Відповідно до п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно положень ч.1 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай) посвідченого сертифікатом.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу.

Згідно з п.4 «Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року № 177, до списку осіб, які мають право на майновий пай, включаються всі члени підприємств, а також особи, за якими відповідно до законодавства зберігається право на майновий пай, зокрема: спадкоємні померлих осіб, які мали право на майновий пай.

Відповідно до ст.16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом. В зв`язку з чим, я маю всі правові підстави для звернення до суду з позовом про визнання мого права на земельну частку (пай), належного моїй покійній матері, в порядку спадкування за заповітом.

Щодо вимоги про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, суд прийшов до наступного.

Як вбачається із паспорту позивачки за№ НОМЕР_3 виданого 12.10.2018 року, Свідоцтва про одруження НОМЕР_4 від 24.06.1967 року та Заповіту складеного матір`ю позивачки- ОСОБА_3 10.04.2003 року, зареєстрованого за № 24, де прізвище спадкоємця-позивачки зазначено як « ОСОБА_6 ».

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. Частиною 6 ст.294 ЦГІК України передбачено розгляд справи окремого провадження, в тому числі і встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку позовного провадження, якщо є спір про право.

Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням всього вищевикладеного, суд прийшов до переконання, що заявлений позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 43, 49, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий 12.10.2018 року, РНОКПП НОМЕР_5 , наступних документів - Свідоцтва про одруження НОМЕР_4 від 24.06.1967 р. та Заповіту ОСОБА_2 від 10.04.2003 року, зареєстрованого за № 24, де прізвище позивачки зазначено як « ОСОБА_6 ».

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_3 виданий 12.10.2018 року, РНОКІІП НОМЕР_5 , мешканкою АДРЕСА_1 , право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Копанське», розміром 0,89 в умовних кадастрових гектарах, згідно Сертифікату на земельну частку (пай) серія ЗК № 0127222 від 16.09.2000 року, в порядку спадкування за заповітом за померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 матір`ю позивачкою- ОСОБА_2 .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

ГоловуючийА. А. Надопта