Ухвала суду № 101948164, 15.12.2021, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/5036/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" грудня 2021 р. м. Лиман

Суддя Краснолиманського міського суду Донецької області, Саржевська І.В., дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИЛА:

13.12.2021 до суду звернувся представник позивача ОСОБА_2 , адвокат Воронов А.І. з позовною заявою до Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1413300000:01:002:0527, площею 595, кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Перевіривши матеріалами позовної заяви, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху з таких підстав.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Так, згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 42 ЦПК України передбачено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідач це особа, котра на заяву позивача притягається до відповідальності за порушення чи оспорення його права і охоронюваних законом інтересу. Відповідач, як і позивач, має рівні процесуальні права при розгляді справи в суді. Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів, кожний з яких стосовно іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно. Тобто, відповідачем є та процесуальна особа, яка на думку позивача, своєю діяльністю (діями або бездіяльністю) порушила його права та до якої позивач направляє свої позовні вимоги (свій позов) звернувшись при цьому до органу суду.

Позивач ОСОБА_1 звертаючись до суду із позовною заявою до відповідача Лиманської міської ради Донецької області, просить визнати за нею право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1413300000:01:002:0527, площею 595, кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Із змісту позовної заяви та додатків до неї вбачається, що спірна земельна ділянка належить ОСОБА_3 , на підставі державного акта на право приватної власності на землю, серії І-ДН № 164409, виданого 09.03.2000 Краснолиманською міською радою народних депутатів.

У пункті7Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», чітко зазначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК).

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Іншими словами, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Таким чином, при звернені до суду позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову до визначеної особи та дотримання процесуального порядку його пред`явлення. Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов (належність відповідача); обставини, на яких ґрунтується вимога (правова підстава позову).

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з недотриманням вимог, встановлених статями 175, 177 ЦПК України, які є імперативними нормами закону та мають вичерпний перелік вимог щодо належного оформлення позовної заяви.

Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції з урахуванням вище викладеного у цій ухвалі.

Керуючись ст. ст.175,177,185 України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно – залишити без руху.

Надати представнику позивача строк сім днів з дня отримання позивачем копії цієї ухвали судді для усунення зазначених недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.3 ст. 185 ЦПК України).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -