Рішення № 101947508, 15.12.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 грудня 2021 року м. Рівне №460/14211/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 , представник Луцюк Микола Іванович,

відповідача: представник Корницька Іванна Віталіївна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі – ГУ НП в Рівненській області) про скасування рішення про відмову у призначенні виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманням травми, пов`язаної із проходженням служби в органах поліції, наслідком якої є часткова втрата працездатності без визначення інвалідності та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Рівненській області видати наказ про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманням травми, пов`язаної із проходженням служби в органах поліції, наслідком якої є часткова втрата працездатності без визначення інвалідності, та виплатити вказану грошову допомогу в порядку та в розмірі, передбаченими ст.ст. 97, 99 Закону України "Про національну поліцію".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12.04.2021 наказом начальника ГУ НП в Рівненській області №49 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу). Підставою для звільнення слугувало встановлення медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України в Рівненській області» захворювання та травми, пов`язаних з проходженням служби в поліції. У зв`язку із встановленням травми, пов`язаної з проходженням служби в поліції, 30.07.2021 позивач звернулася із заявою до начальника ГУНП в Рівненській області, з відповідним пакетом документів, необхідних для призначення та виплати одноразової грошової допомоги. Листом начальника ГУНП в Рівненській області від 08.09.2021 позивача повідомлено про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що часткову втрату працездатності було встановлено після звільнення зі служби. Вказану відмову позивач вважає протиправною у зв`язку з тим, що законодавством передбачено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги.

Ухвалою суду від 23.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на адміністративний позов до суду.

Відповідач, у строк встановлений судом, подав відзив на адміністративний позов у якому позовні вимоги не визнав з тих підстав, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" виплату одноразової грошової допомоги у разі встановлення часткової втрати працездатності без визначення інвалідності, внаслідок травми, не пов`язаної з виконанням службових обов`язків, встановленої поліцейському після звільнення зі служби в поліції, не передбачено. Оскільки позивач звільнена зі служби в поліції 12.04.2021, а часткова втрата працездатності встановлена їй 14.06.2021, тобто після звільнення зі служби в поліції, то відповідачем правомірно відмовлено позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Протокольною ухвалою суду від 17.11.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 15.12.2021.

В судовому засіданні представники сторін повністю підтримали свої доводи та аргументи з підстав, наведених в заявах по суті справи. Представник позивача та позивач просили позов задовольнити повністю. Представник відповідача просила в задоволенні позовних вимог відмовити.

З`ясувавши доводи та аргументи учасників справи, встановивши обставини справи, перевіривши їх доказами, наданими сторонами на обґрунтування своїх вимог та заперечень, оцінивши їх у сукупності відповідно до вимог чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

Так, відповідно до Свідоцтва про хворобу № 152 від 08.04.2021 виготовленого медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Рівненській області» встановлено посттравматичне захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції, внаслідок чого ОСОБА_1 визнано непридатною до служби в поліції (а.с. 14-17).

Наказом ГУНП в Рівненській області від 12.04.2021 №49 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу).(а.с.19).

Також судом встановлено, що відповідно до постанови № 3 медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області було відмінено Свідоцтво про хворобу № 152 від 08.04.2021 та встановлено травму одержану під час проходження служби в результаті нещасного випадку, не пов`язану із виконанням службових обов`язків та захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції, що стали підставою для визнання позивача непридатною до служби в поліції.

З матеріалів справи, зокрема довідки серії АГ № 0025329 від 29.07.2021 судом встановлено, що з 14.06.2021 ОСОБА_1 встановлено двадцять п`ять відсотків втрати здоров`я, "травма одержана під час проходження служби" (а.с. 20).

30.07.2021 позивач звернулася до Головного управління Національної поліції в Рівненській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманням травми під час проходження служби внаслідок якої частково втрачено працездатність в розмірі 25 % (а.с. 21).

Листом начальника ГУНП в Рівненській області № 5799/116/05/29-2021 від 08.09.2021 позивача повідомлено про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що виплата вказаної допомоги у разі встановлення втрати працездатності внаслідок травми отриманої під час проходження служби передбачена лише під час проходження служби у поліції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача позивач звернулася за захистом порушеного права до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про Національну поліцію", який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Частиною 2 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №163/28293, у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України 21.09.2017 № 788, затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок), пп. 5 п. 4 р. І якого передбачено випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського, зокрема, пов`язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 6 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.

Відповідно до пп. 3 п. 1 р. ІІ цього Порядку днем виникнення права на отримання ОГД є у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

Пунктом 2 р. ІІ вказаного Порядку встановлено, що ОГД у разі загибелі (смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського призначається та виплачується у випадках та в розмірах, визначених Законом України "Про Національну поліцію", особам, які мають право на її отримання, відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 3 р. ІІІ цього Порядку заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби).

Перелік документів, які подаються поліцейським для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейського визначений п. 5 р. ІІІ Порядку.

Згідно з п.п. 1, 2, 7 р. IV наведеного Порядку висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.

Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

ОГД виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження, в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції або навчальних закладів.

З аналізу наведених норм вбачається, що призначенню та виплаті одноразової грошової допомоги передує складання та затвердження висновку про її призначення, що здійснюється після встановлення наявності у особи права на отримання ОГД відповідно до Закону України "Про Національну поліцію".

Так, як зазначалося судом, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Таким чином, обов`язковими умовами для виплати одноразової грошової допомоги за п. 6 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" є отримання поліцейським травми, яка пов`язана із проходженням служби в поліції, наслідком якої є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Тобто, для набуття права на отримання одноразової грошової допомоги за п. 6 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський під час проходження служби в поліції має отримати травму, наслідком якої є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 02.06.2018 ОСОБА_1 , відповідно до постанови № 3 медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по Рівненській області» отримала травму під час проходження служби в результаті нещасного випадку, не пов`язану з виконанням службових обов`язків.

Вказана обставина, також, підтверджується Актом розслідування нещасного випадку від 04.06.2021 (а.с. 10-13).

Разом з тим, згідно довідки серії АГ № 0025329 від 29.07.2021 судом встановлено, що з 14.06.2021 ОСОБА_1 встановлено двадцять п`ять відсотків втрати здоров`я, "травма одержана під час проходження служби" (а.с. 20).

Тобто право на отримання допомоги ОСОБА_1 отримала з дати встановлення втрати працездатності, тобто, з 14.06.2021.

Оскільки травму позивач отримала під час проходження служби, а право на отримання допомоги виникло вже після звільнення, то суд приходить до висновку, що позивач, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку, має право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки виплата одноразової грошової допомоги є забезпеченням гарантованого державою соціального захисту поліцейського, який втратив працездатність.

При цьому, суд не бере до уваги посилання представника відповідача, що ОСОБА_1 не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки часткову втрату працездатності визначено після звільнення зі служби в поліції, а не під час служби та вважає його помилковим, оскільки медичною (військово-лікарською) комісією встановлено, що травма позивача пов`язана з проходженням служби, що є підставою для призначення вказаної одноразової грошової допомоги, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку.

Більше того, суд звертає увагу на помилковість застосування відповідачем позиції Конституційного суду України висловленої у рішенні № 3-р(І)/2020 від 22.04.2020, яка стосується виключно дослідження підстав для виплати поліцейському одноразової грошової допомоги, передбачених частиною першою статті 97 Закону та свідчить про самостійний характер кожної із вказаних груп підстав, а також про те, що їх виокремлення зумовлене потребами диференціації та пропорційного компенсування поліцейському або членам його сім`ї, батькам та утриманцям (у разі загибелі поліцейського) негативних для життя або здоров`я наслідків, пов`язаних з виконанням поліцейським службових обов`язків, з огляду на різний ступінь тяжкості таких наслідків.

Конституційний суд України у даному рішення вказує, що підставою для виплати одноразової грошової допомоги за пунктом 6 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" є часткова втрата поліцейським працездатності без визначення інвалідності та без звільнення. Тобто у даному пункті визначення інвалідності та звільнення не є додатковими підставами виплати допомоги, як це відображено у інших пунктах даної статті.

Разом з тим, вказана позиція не передбачає окрему, додаткову, підставу для виплати одноразової грошової допомоги за пунктом 6 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", а саме проходження служби на час виникнення права на отримання допомоги.

З огляду на вищевикладене, суд вважає протиправними дії Головного управління Національної поліції в Рівненській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію".

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Оскільки судом встановлено, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, а також, враховуючи наявність у позивача права на отримання такої допомоги, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.07.2021 із долученими документами, та видати відповідний наказ передбачений статтями 97, 99 Закону України "Про Національну поліцію" з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на вищезазначене позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачену позивачем суму судового збору відповідно до квитанції № 43 від 15.10.2021 у розмірі 908,00 грн. (а.с. 8) слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області, як органу, що вчиняв оскаржувані дії.

Крім того, позивачем подано заяву про розподіл судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

Відповідно до частини 1ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини третьої цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу. При цьому, згідно з частинами першою та другоюст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

На виконання вимог частини четвертої ст.134 КАС України позивач подав до суду копії: договору про надання правничої (правової) допомоги від 15.10.2021; Додаток №1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 15.10.2021; Детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги для Жигули Наталії відповідно до умов Договору про надання правничої (правової) допомоги від 15.10.2021, складеного 18.10.2021; квитанції № 44 від 15.10.2021.

А саме, адвокатом відповідно до умов договору від 15.10.2021 надано наступні послуги: аналіз наданих позивачем документів, ознайомлення із судовою практикою в подібних категоріях справ, підготовка проекту позовної заяви, здійснення представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції.

Вартість вищевказаних послуг Адвоката становить 3000,00 грн. Оплата за надані послуги стверджується квитанцією №44 від 15.10.2021.

В матеріалах справи також міститься ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВК № 1032934 від 17.11.2021.

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (№11-562ас18) про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як зазначено в абз.268 Рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України: Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" [ВП], заява N 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2019 (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22.11.2019 (справа №810/1502/18), від 30.04.2020 (справа №826/4466/18).

Суд встановив, що в межах даної справи до суду подано адміністративний позов, який складено на 7 аркушах; підготовлено додатки до позову; заява про розподіл судових витрат.

Згідно протоколів судового засідання від 17.11.2021 та 15.12.2021 адвокат представляв інтереси позивача у суді першої інстанції.

Суд звертає увагу, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

З огляду на викладене, з урахуванням складності справи та наданих позивачем доказів понесення витрат на правничу допомогу, суд вважає обґрунтованою вартість послуг адвоката, які є співмірними з виконаним адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відповідно до умов договору про надання правничої (правової) допомоги від 15.10.2021.

За таких обставин, на користь позивача суд присуджує документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області, як органу, що вчиняв оскаржувані дії.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Рівненській області у призначенні виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманням травми, пов`язаної із проходженням служби в органах поліції, наслідком якої є часткова втрата працездатності без визначення інвалідності викладену у листі № 5799/116/05/29-2021 від 08.09.2021.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.07.2021 із долученими документами, та видати відповідний наказ передбачений статтями 97, 99 Закону України "Про Національну поліцію" з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Рівненській області судові витрати на суму 3908 (три тисячі дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Хвильового, 2, м. Рівне, 33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 40108761)

Повний текст рішення складений 16 грудня 2021 року

Суддя Д.П. Зозуля