Рішення № 101947423, 10.12.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 грудня 2021 року м. Рівне №460/9636/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання І.С. Ляшук; позивача – ОСОБА_1 ; представника позивача – адвоката О.М. Добродій; представника відповідача – адвоката С.А. Костюченка; представників третьої особи – О.В. Капланова та адвоката А.І.Дяденчука; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Рівненського міського голови Третяка Олександра Віталійовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визнання протиправним та скасування розпорядження.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 (далі – позивач) до Рівненського міського голови Третяка Олександра Віталійовича (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження №761-р від 30.06.2021 “Про проведення службового розслідування та відсторонення від здійснення повноважень на посаді ОСОБА_2 ” із змінами, внесеними розпорядженням №790-р від 05.07.2021.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що Рівненським міським головою О.Третяком винесене Розпорядження від 30.06.2021 №761-р «Про проведення службового розслідування», яким постановлено провести службове розслідування стосовно ОСОБА_2 – начальника Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, щодо можливого неналежного виконання службових обов`язків; установлено строк проведення службового розслідування з 01.07.2021 по 31.07.2021 з можливістю продовження строку; відсторонено ОСОБА_2 від здійснення повноважень на посаді на час проведення службового розслідування із збереженням заробітної плати. Позивач вказує, що таке розпорядження є протиправним, оскільки правових підстав для призначення службового розслідування не існувало: норми Порядку №950 від 13.06.2000 чітко визначають, що службове розслідування може бути призначене тільки у разі встановленого, тобто закінченого складу правопорушення, яке виразилося у невиконанні або неналежному виконанні особою службових обов`язків, натомість таких фактів не існувало. Також позивач вказує на безпідставність відсторонення від здійснення повноважень, оскільки чинне законодавство передбачає чіткі підстави для відсторонення, яких також не існувало. Просив задовольнити позов повністю.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що до Рівненського міського голови Третяка Олександра Віталійовича надійшли скарги Комунального підприємства «Рівнеелектроавтотранс» та Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг щодо дій державних реєстраторів ЦНАП у м. Рівному та щодо неналежного виконання позивачем – начальником Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради обов`язків. Заступником міського голови І.Кречкевичем сформована Службова записка, якою рекомендовано розглянути можливість призначення службового розслідування та з метою недопущення виникнення повторних скарг вирішити питання про відсторонення ОСОБА_2 від здійснення повноважень до з`ясування обставин за скаргами Комунального підприємства «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради та Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг. На підставі вказаних документів відповідачем прийняте оскаржуване Розпорядження №761-р «Про проведення службового розслідування» з метою з`ясування усіх обставин. Відповідач вказує, що таке рішення є правомірним, оскільки винесене з дотриманням норм чинного законодавства. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 19.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 12.08.2021.

Ухвалою суду від 12.08.2021 клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи – задоволене; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Виконавчий комітет Рівненської міської ради (вулиця Соборна, 12А, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 040577758).

Ухвалою суду від 12.08.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання від 12.08.2021), підготовче засідання відкладене на 03.09.2021 у порядку пункту 2 частини другої статті 181 КАС України.

Ухвалою суду від 03.09.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, клопотання про долучення до матеріалів справи копії рішення суду від 19.07.2021 – залишене без задоволення.

Ухвалою суду від 03.09.2021 клопотання ОСОБА_2 та Рівненського міського голови Третяка Олександра Віталійовича про виклик свідків – задоволено: викликано до суду в якості свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 03.09.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 29.09.2021.

Ухвалою суду від 29.09.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи – задоволене; судове засідання відкладене на 22.10.2021.

Ухвалою суду від 22.10.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, долучено до матеріалів справи документи згідно клопотання від 15.09.2021; клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи – залишене без задоволення; у судовому засіданні оголошено перерву до 19.11.2021 з метою виклику свідків.

Ухвалою суду від 19.11.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні оголошена перерва до 10.12.2021.

У судове засідання 10.12.2021 прибули позивач та представник позивача, підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи заперечили проти позовних вимог та просили суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 10.12.2021.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 призначено на посаду начальника Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради з 15.10.2019, звільнивши з посади начальника відділу паспортних послуг (Розпорядження від 11.10.2019 №213) (а.с. 50).

До Рівненського міського голови Третяка Олександра Віталійовича надійшло звернення Комунального підприємства «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради від 16.06.2021 №290 (а.с. 67) про сприяння у вирішенні питання щодо не проведення реєстраційних дій державними реєстраторами ЦНАП у м. Рівне Управління забезпечення надання адміністративних послуг – змін до установчих документів КП: працівники ЦНАП відмовили у проведенні реєстраційних дій та відмовили у прийнятті документів.

До Рівненського міського голови Третяка Олександра Віталійовича також надійшла скарга Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг від 16.06.2021 №672 (а.с. 67), відповідно до якої повідомлено, що державний реєстратор ЦНАП відмовив у проведенні реєстраційних дій та не прийняв документи; порадив звернутися до начальника Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Хомич Н.В. із заявою; у своїй відповіді від 15.06.2021 начальник Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Хамич Н.В. вказала на неможливість проведення реєстраційних дій з посиланням на норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»; заявник вказує, що такі дії ОСОБА_2 є неправильним тлумаченням норм чинного законодавства та просив притягнути її до дисциплінарної відповідальності.

Заступником міського голови І.Кречкевичем сформована Службова записка, якою рекомендовано розглянути можливість призначення службового розслідування та з метою недопущення виникнення повторних скарг вирішити питання про відсторонення ОСОБА_2 від здійснення повноважень до з`ясування обставин за скаргами Комунального підприємства «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради та Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг (а.с. 26).

Рівненським міським головою О.Третяком винесене Розпорядження від 30.06.2021 №761-р «Про проведення службового розслідування» (далі – Розпорядження №761-р), яким постановлено провести службове розслідування стосовно ОСОБА_2 – начальника Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, щодо можливого неналежного виконання службових обов`язків; установлено строк проведення службового розслідування з 01.07.2021 по 31.07.2021 з можливістю продовження строку; відсторонено ОСОБА_2 від здійснення повноважень на посаді на час проведення службового розслідування із збереженням заробітної плати (а.с. 5).

Розпорядженням від 05.07.2021 №790-р внесені зміни до Розпорядження №961-р в частині складу комісії.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення – Розпорядження №761-р, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950 затверджений Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Порядок №950).

За правилами пункту 1 Порядку №950, відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування:

у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян;

у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;

на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки (далі - керівник органу).

Відповідно до пункту 2 Порядку №950, рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування (далі - особа, стосовно якої проводиться службове розслідування).

Пунктом 4 Порядку №950 установлено, що службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу.

Саме оскаржуваним Розпорядженням №761-р стосовно позивача призначене службове розслідування та відсторонено від здійснення повноважень зі збереженням заробітної плати.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Звертаючись до суду з позовом про скасування акта суб`єкта владних повноважень, позивач має обґрунтувати, яким чином даний акт порушує його права та охоронювані законом інтереси. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.

Суд зазначає, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, стосуються розгляду питання правомірності оскаржуваного Розпорядження №761-р щодо призначення проведення відносно позивача службового розслідування.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Тобто, підставами для визнання протиправними актів суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких рішень протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Разом з тим, винесення Розпорядження №761-р про проведення службового розслідування – це відповідні процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, якими лише розпочинається службове розслідування та встановлюються строки його проведення, а тому їх правомірність має бути предметом оцінки суду при розгляді справи про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого за результатами такого розслідування.

За загальним правилом, кожна особа, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

В свою чергу, розгляд питання правомірності винесення Розпорядження №761-р в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів такого службового розслідування та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за його результатами, у сукупності з іншими доказами не дозволить ефективно захистити та відновити будь-яке право позивача, а тому не відповідає завданням адміністративного судочинства.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 15 березня 2019 року у справі № 815/622/17 та від 12 лютого 2020 року у справі №160/7402/18, від 13 травня 2021 року у справі №560/832/20.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

Позивач зазначає, що норми Порядку №950 чітко визначають, що службове розслідування може бути призначене тільки у разі встановленого, тобто закінченого складу правопорушення, яке виразилося у невиконанні або неналежному виконанні особою службових обов`язків.

Суд відхиляє такі твердження позивача та зазначає, що установлення обставин щодо можливого неналежного виконання особою службових обов`язків здійснюється лише в ході службового розслідування та шляхом оформлення результатів такого розслідування.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Для ефективного поновлення порушеного права необхідно, щоб існував чіткий зв`язок між правопорушенням та способом захисту права. Іншими словами, метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням – визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе.

Суд зазначає, що оскаржуване Розпорядження №761-р, як самостійний об`єкт позовного провадження, жодним чином не вплинуло на порушення прав чи інтересів позивача, оскільки таке рішення стосується лише початку процедури розслідування та не передбачає можливості тверджень на етапі його прийняття про існування правових підстав для притягнення позивача до відповідальності. Натомість, вже за результатами проведеного службового розслідування та оформлення рішення про наявність правових підстав для притягнення особи до відповідальності – можливе звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування таких рішень.

Також судом установлено, що оскаржуване Розпорядження №761-р на час розгляду справи є реалізованим – службове розслідування проведене – прийняте рішення про притягнення позивача до відповідальності.

Щодо оскаржуваного Розпорядження №761-р в частині відсторонення позивача від здійснення повноважень на час проведення службового розслідування, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 Порядку №950, службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу.

Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від здійснення повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, якщо інше не передбачено Конституцією України.

Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від здійснення повноважень за рішенням керівника органу до закінчення розгляду справи судом.

У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від здійснення повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов`язаного з таким відстороненням.

Конструкція даної норми свідчить про те, що рішення про відсторонення від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення на час проведення службового розслідування приймається керівником шляхом оформлення відповідного рішення.

У даному випадку керівник самостійно приймає таке рішення в межах дискреційних повноважень з урахуванням конкретних обставин.

Інші норми пункту 4 Порядку №950 «Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від здійснення повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, якщо інше не передбачено Конституцією України» та «Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від здійснення повноважень за рішенням керівника органу до закінчення розгляду справи судом», не стосуються загального правила (загальної норми), яка викладена у першому абзаці пункту 4: «Службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу».

Приписи норми пункту 4 Порядку №950 «Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від здійснення повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, якщо інше не передбачено Конституцією України» та «Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від здійснення повноважень за рішенням керівника органу до закінчення розгляду справи судом», лише конкретизують окремі самостійні випадки відсторонення особи від здійснення повноважень, які стосуються різних підстав та різних процедур проведення службового розслідування.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи допустимі та належні докази у їх сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Рівненського міського голови Третяка Олександра Віталійовича (вулиця Соборна, 12А, місто Рівне, 33028), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Виконавчого комітету Рівненської міської ради (вулиця Соборна, 12А, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 04057758), про визнання протиправним та скасування розпорядження – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 15 грудня 2021 року

Суддя К.М. Недашківська