
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про закриття провадження у справі
15 грудня 2021 року м. Рівне №460/12034/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглядаючи у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави до Зарічненської селищної ради Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Керівника Вараської окружної прокуратури (далі – позивач) до Зарічненської селищної ради Рівненської області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невзяття на облік безхайзяйного нерухомого майна, а саме 127 гідротехнічних споруд та 95,8 км меліоративних каналів, які розміщені на внутрішньогосподарських меліоративних системах «Соломирська», «Стубла» та «Іванчицька», зобов`язати відповідача вчинити дії, спрямовані на взяття на облік вищевказаного безхазяйного майна, а саме 127 гідротехнічних споруд та 95,8 км меліоративних каналів, які розміщені на внутрішньогосподарських меліоративних системах «Соломирська», «Стубла» та «Іванчицька».
Ухвалою суду від 30.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Керівник Вараської окружної прокуратури у позовній заяві зазначає, що відповідно до інформації, наданою Північним міжрайонним управлінням водного господарства від 20.05.2021 №551, на території Зарічненської територіальної громади на внутрішньогосподарських меліоративних системах «Соломирська», «Стубла» та «Іванчицька» розташовані осушувальні меліоративні канали протяжністю 95,8 км та гідротехнічні споруди кількістю 127 шт., які є безгосподарськими. Листом від 17.08.2021 №1477 Зарічненська селищна рада Вараського району проінформувала окружну прокуратуру про те, що нею не планується взяття на облік вказаних безхазяйних меліоративних фондів систем «Соломирська», «Стубла» та «Іванчицька». Тому, керівник Вараської окружної прокуратури вважаючи протиправною та необгрунтованою бездіяльність відповідача, звернувся до суду.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву не подав.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За визначенням пунктів 1, 2 та 7 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно зі статтею 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.
Згідно зі частиною третьою статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
У контексті зазначених норм можна зробити висновок, що в адміністративному процесі прокурор набуває статусу позивача в разі, якщо певними діями, рішеннями чи бездіяльністю порушено інтерес держави у публічних правовідносинах, а орган, який уповноважений реалізовувати або захищати такий інтерес, відсутній або в силу закону не наділений повноваженнями самостійно звертатися до суду.
У такому випадку прокурор здійснює квазіпредставницьку функцію, виступаючи в інтересах певного органу державної влади, однак, в адміністративному судочинстві прокурор не може набувати статусу сторони у справі із самостійними інтересами, правами та обов`язками, крім випадків, коли це прямо передбачено нормами КАС України.
Суд наголошує, що за змістом статті 2 КАС України метою вирішення спору у сфері публічно-правових відносин є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Однак у спорі, що розглядається, прокурор не реалізовує публічно-владні управлінські функції стосовно відповідача та не здійснює представництво будь-якого державного органу, оскільки зі спору вбачається, що його предметом є ухилення селищної ради від вжиття заходів щодо оформлення безхазяйного майна
Вирішення адміністративним судом спору, який виник між прокурором та Зарічненською селищною радою, не відповідатиме меті ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, оскільки зводитиметься до розгляду державою в особі уповноваженого нею органу (суду) спору між іншими її органами, тобто спору держави із самою собою.
Невідповідність меті вирішення публічно-правового спору та завданням адміністративного судочинства обумовлює потребу розв`язання такого спору в межах існуючих адміністративних процедур, а не в судовому порядку.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 19 КАС України справами у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, є, зокрема, спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Вирішення судом так званого «компетенційного» спору між суб`єктами владних повноважень у широкому розумінні спрямоване саме на захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, оскільки сприяє досягненню юридичної визначеності у відносинах між особами приватного права та органами державної влади.
Однак спір між прокуратурою та селищною радою щодо примусу до виконання Зарічненською селищною радою своїх функцій не є компетенційним, можливість його вирішення адміністративним судом КАС України не передбачена.
При цьому у цій справі поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому такий спір між державними органами не може бути вирішений у судах жодної юрисдикції.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.09.2020 у справі № 823/1050/18, від 19.04.2021 у справі № 823/1015/18 та від 30.08.2021 у справі №814/1433/18.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За змістом частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до частини шостої статті 143 КАС України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
Згідно положень пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Зважаючи на закриття провадження у справі, сплачений позивачем судовий збір може бути повернутий судом у разі звернення з відповідним клопотанням.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
Провадження в адміністративній справі №460/12034/21 – закрити.
Роз`яснити керівнику Вараської окружної прокуратури, що відповідно до частини другої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 15.12.2021.
Суддя К.М. Недашківська
Судове рішення № 101947372, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 15.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 460/12034/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: