Рішення № 101947248, 13.12.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7865/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання – Куць А.С.,

представника позивача – Захарова Т.Г.,

представника відповідача – Бондаренко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений слон 7" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправним та скасування постанови.

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений слон 7" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправним та скасування постанови Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області від 12.05.2021 №188560.

В обґрунтування позовних вимог Товариством з обмеженою відповідальністю «Зелений слон 7» (в подальшому – ТОВ «Зелений слон 7», позивач) вказано про безпідставність та необґрунтованість постанови від 12.05.2021 №188560 про притягнення позивача до адміністративно-господарської відповідальності за невиконання перевізником припису органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства у вигляді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Так, позивач зазначив про неотримання ТОВ «Зелений слон 7» припису, щодо невиконання вимог якого інкримінується відповідачем, але повідомлення останнього про усунення порушень, встановлених відповідною перевіркою за наслідками дослідження акту. Також позивач вказав про відсутність посилань у направленні на проведення перевірки та в акті перевірки які стали підставою для винесення постанови від 12.05.2021 №188560 на таку мету її проведення як перевірка виконання попередньо винесених приписів. Крім того зазначив про прийняття оскаржуваної постанови за наслідками проведення рейдової перевірки, що не передбачено чинним законодавством. Позивачем також був визначений орієнтовний розмір витрат на правову допомогу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

29.07.2021 позивачем надано до суду документи, якими усунуті недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 19.07.2021 і ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 прийнята позовна заява до розгляду, відкрите провадження в адміністративній справі.

09.08.2021 відповідачем Державною службою України з безпеки на транспорті (далі – Укратрансбезпека, відповідач) наданий відзив на адміністративний позов, де відповідач вказав про дотримання при проведенні перевірок 05.08.2020 та 20.04.2021 та під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, за наслідками якого винесена оскаржувана постанова від 12.05.2021 №188560, вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» (далі – Порядок №1567). Також зазначив про ознайомлення, за наслідками перевірки, водія із актом від 05.08.2020 №238456 і надання позивачем письмових пояснень відповідачеві про виконання вимог припису керівника органу державного контролю та встановлення в ході перевірки 20.04.2021 порушень вимог абзацу 13 частини першої ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» в частині невиконання перевізником припису органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства.

Письмовим клопотанням відповідач просив зменшити судові витрати.

21.09.2021 до матеріалів справи надійшли письмові пояснення позивача, де останній підтримав позовні вимоги вказав про протиправність винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративно-господарської відповідальності за невиконання перевізником припису органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства у вигляді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

04.11.2021 позивач надав до суду заяву про розмір судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи та документи в обґрунтування заяви.

13.11.2021 року відповідач заявив клопотання про зменшення судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зменшити заявлені до стягнення судові витрати позивача.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

В ході розгляду справи встановлено про проведення відповідачем 05.08.2020 перевірки ТОВ «Зелений слон 7», про що складений акт, де зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт» в частині неналежного оформлення документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення /а.с.38/.

За наслідками вказаної перевірки відповідачем був винесений ТОВ «Зелений слон 7» припис від 26.10.2020 №101002/33/18-20 щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт.

Позивач 22.09.2020 направив відповідачеві пояснення на акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, де просив не притягати ТОВ «Зелений слон 7» до відповідальності у зв`язку із повним усуненням порушень, виявлених в ході проведення перевірки 05.08.2020 року /а.с.39 – 40/.

В подальшому, на підставі направлення на рейдову перевірку від 19.04.2021 /а.с.46/ відповідачем проведено її і складений акт від 20.04.2021 /а.с.12/, де зафіксоване порушення встановленого замовником транспортних послуг розкладу руху, вимог ст. 40 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

27.04.2021 на адресу позивача направлене повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт /а.с.33,34/, за наслідками якого відповідачем прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №188560 від 12.05.2021 /а.с.32/ за невиконання перевізником припису органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства, відповідальність за що передбачена абз.13 частини першої ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Не погодившись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №188560 від 12.05.2021, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, з огляду на сукупність зібраних у справі доказів та пояснення представників сторін, наданих в ході судового розгляду справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 7 статті 6 ЗУ «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11 лютого 2015 року (далі Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно із пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року №592 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно Додатку 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області.

В силу положень частин 14 та 17 статті 6 ЗУ «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктами 2, 3 та 4 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 12 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

За змістом пункту 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

Згідно з пунктом 19 Порядку №1567 рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.

Пунктами 20 та 21 Порядку № 1567 передбачено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Пунктом 31 цього ж Порядку встановлено, що за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт. Припис підлягає обов`язковому виконанню в зазначений у ньому строк. Про виконання припису уповноважена особа суб`єкта господарювання повинна письмово повідомити керівникові органу державного контролю. Припис складається за формою згідно з додатком 6 у двох примірниках, один з яких видається уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно із абзацом 13 частини 1 статті 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому за визначенням статті 1 ЗУ «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

За змістом пунктів 25, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що орган державного контролю у сфері автомобільного транспорту має право за результатами розгляду справи про порушення за наявності підстав виносити припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт та визначати у ньому строк, необхідний для усунення порушень. При цьому невиконання автомобільним перевізником вищенаведеного припису у строк визначений органом державного контролю має своїм наслідком відповідальність, що передбачена абзацом 13 частини 1 статті 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

В ході розгляду справи встановлено про проведення відповідачем перевірки 05.08.2020 року, про що складений акт, де зафіксовано про встановлення в ході проведення перевірки порушення позивачем вимог ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт» в частині неналежного оформлення документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення /а.с.38/.

За наслідками вказаної перевірки відповідачем був винесений ТОВ «Зелений слон 7» припис від 26.10.2020 №101002/33/18-20 щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт, де зазначено про порушення позивачем розкладу руху під час надання послуг з регулярних пасажирських перевезень, чим порушено вимоги ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» /а.с.37/ за змістом якої автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов`язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов`язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п`ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Позивач 22.09.2020 направив відповідачеві пояснення на акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, де просив не притягати ТОВ «Зелений слон 7» до відповідальності у зв`язку із повним усуненням порушень, виявлених в ході проведення перевірки 05.08.2020 року /а.с.39 – 40/. Укртрансбезпекою дані пояснення отримані і враховані на виконання припису керівника органу державного контролю, про що не заперечується відповідачем.

В подальшому, на підставі направлення на рейдову перевірку від 19.04.2021 /а.с.46/ відповідачем проведено її і складений акт від 20.04.2021 /а.с.12/, де зафіксоване порушення встановленого замовником транспортних послуг розкладу руху, вимог ст. 40 ЗУ «Про автомобільний транспорт», за змістом якої водій автобуса при перевезенні пасажирів автомобільним транспортом має право: вимагати від пасажирів виконання їх обов`язків; не допускати до поїздки пасажира, який не має квитка, порушує громадський порядок у салоні автобуса, забруднює його, пасажирів або їх речі; під час посадки в автобус пасажирів на приміському, міжміському або міжнародному маршруті перевіряти наявність квитків на проїзд та перевезення багажу; не видавати багаж, якщо пасажир не пред`явив квитка.

Водій автобуса зобов`язаний: виконувати правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування і технічної експлуатації автобуса; мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством; дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху автобуса; приймати, розміщати та видавати багаж пасажирам на зупинках, передбачених розкладом руху; стежити за виконанням пасажирами своїх обов`язків та безпечним розміщенням ними багажу і ручної поклажі в автобусі; оголошувати назви зупинок і час стоянки на них; здійснювати висадку пасажирів у відведеному для цього місці в разі заправлення автобуса паливом під час виконання перевезень; вживати необхідних заходів для безпеки пасажирів у разі виникнення перешкод для руху на маршруті (туман, ожеледь тощо), які не дають змоги продовжити поїздку, а також у разі вимушеної зупинки автомобільного транспортного засобу на залізничному переїзді; зупиняти автобус за сигналом контролера, виконувати його вказівки та сприяти у здійсненні контролю.

27.04.2021 на адресу позивача направлене повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт /а.с.33,34/, за наслідками якого відповідачем прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №188560 від 12.05.2021 /а.с.32/ за невиконання перевізником припису органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства, відповідальність за що передбачена абз.13 частини першої ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

З аналізу припису від 26.10.2020 №101002/33/18-20, акту перевірки від 20.04.2021 №249719, постанови від 12.05.2021 №188560 судом встановлено, що за умови винесення припису за невиконання позивачем вимог закону, висунутих до перевізника (ст.34 ЗУ «Про автомобільний транспорт), постанова про притягнення до відповідальності винесена за невиконання даного припису із встановленням порушення розкладу руху допущеного водієм автобуса (ст.40 ЗУ «Про автомобільний транспорт»), що ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» не передбачене.

Суд зазначає, що до моменту встановлення порушення водієм автобуса вимог ст. 40 ЗУ «Про автомобільний транспорт» усунення такого порушення від позивача приписом Укртрансбезпеки не вимагалося.

Крім того, в направлення на проведення перевірки від 19.04.2021 та в акті перевірки від 20.04.2021 №249719 не міститься інформації про проведення перевірки виконання позивачем припису Укртрансбезпеки від 26.10.2020 року №101002/33/18-20.

Також суд враховує факт направлення позивачем на адресу Укртрансбезпеки письмових пояснень від 22.09.2020 №76/2020 за наслідками проведення перевірки 05.08.2020 року і відсутність будь-яких повідомлень відповідача про неприйнятність даних пояснень.

Відповідно, твердження про невиконання ТОВ «Зелений слон 7» вимог припису від 26.10.2020 року і притягнення позивача до відповідальності саме за невиконання припису, суд вважає безпідставним та необґрунтованим.

Таким чином, дослідивши письмові пояснення учасників справи, що викладені у заявах по суті справи, оцінивши наявні у матеріалах докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що постанова №188560 від 12.05.2021 про накладення на нього адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680,00 грн за невиконання припису органу державного контролю прийнята всупереч вимогам Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку №1567, необґрунтовано, без врахування обставин, які мали значення для її прийняття, а тому підлягає скасуванню.

Отже, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої - п`ятої статті 134 вказаного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною першою статті 138 вказаного Кодексу передбачено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з частинами першою та дев`ятою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн позивачем надано до суду ордер від 14.07.2021, копію договору про надання правової допомоги від 09.02.2018 року, акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 28.09.2021, копію акту погодження гонорару від 09.02.2018, копії додаткових угод №5 від 29.12.2020, №3 від 26.04.2019, доручення про представлення інтересів ТОВ «Зелений слон 7», копію рахунку-фактури про сплату гонорару від 10.08.2021, копію платіжного доручення від 11.08.2021.

Згідно акту від 28.09.2021 згідно договору про надання правової допомоги від 09.02.2018 надає позивачу наступні послуги: ознайомлення з матеріалами, підготовка правової позиції, адвокатського запиту, позовної заяви, письмових пояснень, заяви про усунення недоліків, заяви про розподіл судових витрат (7 год.), представництво в Полтавському окружному адміністративному суді (1 год.) – всього на суму 5000,00 грн.

Суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки підготовка, написання та подання позову не передбачало зібрання значного обсягу доказів та збирання доказів не вимагало значних зусиль адвоката.

Крім того, протоколом судового засідання у даній справі підтверджено, що судове засідання 13.09.2021 тривало 16 хв. (з 10:50:26 до 11:06:21), тоді як за змістом акту надання послуг адвокат здійснює представництво у суді 1 годину.

Таким чином, суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із наданими адвокатом послугами та складністю цієї справи, а відтак підлягає зменшенню до 1400,00 грн.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що ТОВ «Зелений слон 7» при поданні позовної заяви сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн, що копією платіжного доручення №963 від 14.07.2021 /а.с.6/.

З огляду на ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 1400,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений слон 7" (вул. Кожевна, 4а, м. Полтава, Полтавська область, 3600, код ЄДРПОУ 38502690) до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, Полтавська область, 36008), Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полтавської області від 12 травня 2021 року №188560 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений слон 7" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1400,00 грн. (одна тисяча чотириста гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16 грудня 2021 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва