Рішення № 101947148, 10.12.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/8598/21Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавамолпрод" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти,

В С Т А Н О В И В:

30.07.2021 Головне управління ДПС у Сумській області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавамолпрод" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти, а саме просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавамолпрод" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з: орендної плати з юридичних осіб у сумі 35688,38 грн на користь державного бюджету України на р/р UА918999980334159812000018478, одержувач УК Недригайл.р/отг Недрйлів/18010600, код одержувача 37970404, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- накласти арешт на кошти та інші цінності, які знаходяться на відкритих на рахунках у банках та в інших фінансових установах Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавамолпрод" на суму податкового боргу 35688,38 грн, на наступні банківські рахунки: - р/р НОМЕР_1 в АТ КБ "ПриватБанк" (МФО банку 305299); р/р НОМЕР_2 в АБ "УКРГАЗБАНК" (МФО банку 320478); р/р НОМЕР_3 в АТ "Укрексімбанк" (МФО банку 322313); р/р НОМЕР_4 в АТ "Укрексімбанк" (МФО банку 322313); р/р НОМЕР_5 в АТ "Укрексімбанк" (МФО банку 322313); р/р НОМЕР_6 в Полт. ГРУ АТ КБ " ПриватБанк", м. Полтава (МФО банку 331401); р/р НОМЕР_7 в АТ "Укрексімбанк" (МФО банку 322313).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, який зареєстрований як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків, всупереч вимог Податкового кодексу України, порушив строки сплати узгоджених податкових зобов`язань, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість з орендної плати з юридичних осіб в сумі 35688,38 грн, яка залишається не сплаченою. Крім того, позивач просить накласти арешт на кошти відповідача у банках та інших фінансових установах.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 справу прийнято до провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26.08.2021 /а.с. 18/.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву у справі. Копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу за адресою реєстрації місцезнаходження, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, відправлення було повернуто на адресу суду із відміткою пошти: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частини одинадцятою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Протокольною ухвалою суду від 26.08.2021 відкладено підготовче засідання на 13.10.2021 у зв`язку з неявкою учасників судового процесу /а.с. 25/.

Протокольною ухвалою суду від 13.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.11.2021 /а.с. 35/.

Протокольною ухвалою суду від 10.11.2021 перейдено до розгляду справи в письмовому провадженні /а.с. 50/.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ "Полтавамолпрод" зареєстровано та знаходиться на обліку як платник податків та зборів у відповідача, код ЄДРПОУ 36680673.

За відповідачем обліковується податковий борг загальною сумою 35688,38 грн зі сплати орендної плати з юридичних осіб, що виник за таких обставин.

29.12.2019 ТОВ "Полтавамолпрод" подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік та самостійно задекларовано до сплати щомісячне податкове зобов`язання у розмірі 5403,82 грн (січень-листопад), 5403,79 грн (грудень).

З огляду на несплату самостійно визначених податкових зобов`язань за відповідачем утворився податковий борг зі сплати земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік у розмірі 35688,38 грн, що підтверджується копією витягу з інтегрованої картки платника податків /а.с. 10-11/.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 розділу XII ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

У пункті 288.7 статті 288 Податкового кодексу України зазначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Суд враховує, що статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов`язання, не сплачена платником податків у визначений строк.

Податкові зобов`язання, самостійно визначені відповідачем у податковій декларації з плати за землю, вважаються узгодженим з дати подання такої декларації до контролюючого органу, не можуть бути оскаржені та мали бути сплачені у строки, визначені пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

З огляду на несплату податкових зобов`язань у визначені Податковим кодексом України строки, ці зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується також відомостями з інтегрованої картки платника податків, копія якої наявна у матеріалах справи.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 59.5 цієї статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вищезазначених положень 26.02.2020 позивачем сформовано та надіслано платнику податків податкову вимогу №2318-52 форми "Ю" про сплату узгодженої суми грошового зобов`язання у загальному розмірі 35688,38 грн /а.с. 9/.

Поштове відправлення повернулось до податкового органу не врученим з незалежних від контролюючого огляду причин - "за закінченням встановленого строку зберігання" /а.с. 9/.

Слід зазначити, що відповідно до пунктів 42.2, 42.4 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, податкова вимога вважається врученою.

Доказів оскарження зазначеної вимоги сторонами не надано.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем у інший спосіб вищевказаної суми боргу в матеріалах справи відсутні.

Отже, судом встановлено, що узгоджена сума податкових зобов`язань своєчасно та в повному обсязі відповідачем не була сплачена, а тому сума податкового боргу ТОВ "Полтавамолпрод" за узгодженими податковими зобов`язаннями становить у загальному розмірі 35688,38 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 35688,38 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку платника податків, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Таким чином, на законодавчому рівні положеннями норм податкового законодавства розрізнені правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.

Не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об`єкт, у той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій, пов`язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). У зв`язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

При цьому, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.11.2018 у справі №820/1929/17, від 17.09.2019 у справі №804/4273/13-а.

Водночас, Податковим кодексом України передбачені також додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Ця норма є імперативною і обов`язковою до виконання. Вона регулює питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Отже, податковий орган набуває право на звернення до суду із вимогою про арешт коштів платника податків у разі наявності однієї з умов: у платника податків відсутнє майно; балансова вартість майна менша суми податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, а винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов`язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.01.2018 у справі № К/9901/465/18 2а/0570/3824/11, від 10.12.2020 у справі № 520/6837/19.

Обґрунтовуючи відсутність у ТОВ "Полтавамолпрод" майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, позивачем лише надано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта. За даними цієї Інформації відсутня інформація стосовно майна відповідача.

Проте контролюючим органом, зокрема, не було досліджено питання наявності чи відсутності іншого майна у відповідача, відмінного від земельних ділянок, транспортних засобів (різного роду устаткування, обладнання тощо), позивачем також не було надано відомостей щодо виходу на адресу місцезнаходження відповідача і опису наявного там майна тощо.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що контролюючим органом не доведено у повному обсязі належними та допустимими доказами відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться на відкритих на рахунках у банках та в інших фінансових установах Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавамолпрод" на суму податкового боргу 35688,38 грн, на відповідні банківські рахунки.

За таких обставин адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідні витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ ВП 43995469) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавамолпрод" (вул. Полтавська, 27, кв. (офіс) 55, М. Гадяч, Полтавська область, 611262, код ЄДРПОУ 36680673) про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавамолпрод" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з: орендної плати з юридичних осіб у сумі 35688,38 грн на користь державного бюджету України на р/р UА918999980334159812000018478, одержувач УК Недригайл.р/отг Недрйлів/18010600, код одержувача 37970404, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.С. Канигіна