
Справа № 420/14119/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_1 (65000, м. Одеса, вул. пров. Маяковського, 5) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13), за участю 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4) про визнання протиправним та скасування п. 3 наказу № 2502/5 від 14.07.2021 року, зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позовних вимог.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Міністра юстиції «Про задоволення скарги» в частині анулювання доступу державному реєстратору Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- зобов`язати Міністерство юстиції України відновити державному реєстратору Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом Міністерства юстиції України задоволено скаргу Одеської міської ради, скасовано рішення прийняте державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецьким Олександром Сергійовичем та анульовано останньому доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Підставою для прийняття вказаного наказу став висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 19.05.2021 року за результатами розгляду скарги Одеської міської ради. У своєму висновку Колегія зазначила, що державним реєстратором порушено вимоги законодавства у сфері державної реєстрації, оскільки для проведення державної реєстрації прав подано документи, які не є підставою для проведення відповідних реєстраційних дій.
Позивач, вважаючи наказ Міністерства юстиції України протиправним та прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства, звернувся до суду з даним позовом.
18.11.2021 року за вх. № 64387/21 від Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що в діях Міністерства юстиції України не вбачається жодних порушень при розгляді скарги Одеської міської ради та в прийнятті наказу №2502/5 від 14.07.2021 року.
23.11.2021 року за вх. №65159/21 від Державного підприємства «Національні інформаційні системи» надійшли письмові пояснення по справі, в яких зазначено, що державне підприємство «Національні інформаційні системи» при здійсненні анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_1 , керувалось чинним законодавством України та рішенням Міністерства юстиції України. Зазначає, що державне підприємство «Національні інформаційні системи» не приймає владних управлінських рішень, щодо блокування/анулювання або розблокування доступу державних реєстраторів до відповідного Єдиного та Державного реєстру, а здійснює виключно механічну функцію на підставі відповідного рішення уповноваженого органу.
Заяви чи клопотання від сторін не надходили.
Процесуальні дії вчинені судом.
Ухвалою суду від 25.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України.
Обставини справи.
Одеська міська рада звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргою, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05.0.2021 року за вх. № 16345-33-21 на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.06.2021 року № 52712836, прийняте Державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецьким Олександром Сергійовичем про державну реєстрацію права власності на господарську будівлю.
На підставі рішення від 18.06.2021 року № 52712836 прийнятим Державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецьким Олександром Сергійовичем проведено державну реєстрацію права власності на господарську будівлю за адресою: «Аркадія» пляж, 16/2, загальною площею 56,2 кв.м. (РНОНМ: 2102880451101) за ОСОБА_2 .
19.05.2021 року за результатами розгляду скарги Одеської міської ради складено висновок Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції про задоволення вимог такої скарги.
Наказом Міністерства юстиції України №2502/5 від 14.07.2021 року, відповідно до підпунктів «а», «ґ» п.2 ч.6 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», задоволено скаргу Одеської міської ради, скасовано рішення від 18.06.2021 року № 52712836, прийняте Державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецьким Олександром Сергійовичем та анульовано Державному реєстратору Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, повноваження Міністерства юстиції України у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128 (далі - Порядок № 1128).
При цьому, відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Пунктом 2 Порядку № 1128 встановлено, що для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.
До повноважень колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Процедура розгляду скарги визначена статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком № 1128.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги, зокрема, на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
1) відмову у задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" та "д" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.
Положеннями ч. 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що вичерпний перелік підстав для відмови Міністерством юстиції України та його територіальними органами у задоволенні скарги, серед яких, зокрема: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
Так, п. 5 Порядку № 1128 передбачено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.
Висновки суду.
Згідно з доводами позивача, порушення процедури прийняття відповідачем оскаржуваного наказу полягає в тому, що позивач належним чином не був повідомлений про розгляд скарги Одеської міської ради від 05.05.2021, оголошення на офіційному веб-сайті відповідача не бачив, не був ознайомлений зі змістом скарги та доданих до неї документів, що позбавило можливості надати свої усні і письмові пояснення з метою спростування доводів скаржника.
При цьому, суд зазначає, що в рамках даної адміністративної справи судом підлягає дослідженню питання виключно щодо дотримання відповідачем при розгляді скарги Одеської міської ради, а також прийняття за результатами її розгляду відповідного рішення, вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015.
Водночас надання оцінки правомірності прийняттю рішення про державну реєстрацію права власності на господарську будівлю за адресою: «Аркадія» пляж, 16/2, загальною площею 56,2 кв.м. (РНОНМ: 2102880451101) за ОСОБА_2 , не належить до предмету судового розгляду адміністративним судом.
Суд дійшов висновку, що даний спір є виключно публічно-правовим і його вирішення жодним чином не стосується майнових прав позивача і спрямований на захист його прав та інтересів у сфері виключно управлінської діяльності відповідача.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тож адміністративний суд має з`ясувати, чи були дії колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи були їх рішення прийняті на законних підставах.
Судом встановлено, що до Міністерства юстиції України надійшла скарга Одеської міської ради на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.06.2021 року № 52712836, прийняте державним реєстратором. Внаслідок даного рішення було проведено державну реєстрацію права власності на господарську будівлю за адресою: «Аркадія» пляж, 16/2, загальною площею 56,2 кв.м. (РНОНМ: 2102880451101) за ОСОБА_2 .
Пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України (далі - Положення), затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 02.07.2014 № 228, встановлено, що Міністерство юстиції України (Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мін`юст у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Згідно з п. 10 Положення, Мін`юст у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.
Статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено повноваження Міністерства юстиції України, зокрема Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.
Відповідно до висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 19.05.2021 року рекомендовано скаргу Одеської міської ради від 05.05.2021 року задовольнити, скасувати рішення від 18.06.2021 року № 52712836, прийняте державним реєстратором.
На підставі висновку колегії від 19.05.2021 Міністром юстиції України прийнято оскаржуваний наказ від 14.07.2021 № 2502/5, п. 1 якого скаргу Одеської міської ради задоволено в повному обсязі; п. 2 скасовано рішення від 18.06.2020 року № 52712836, прийняте державним реєстратором, п.3 анульовано державному реєстратору доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У даному контексті суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2 Порядку № 1128, розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.
За приписами п. 9 Порядку № 1128, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Аналізуючи приписи зазначеної вище норми, слід дійти висновку, що при прийнятті висновку Колегія повинна перевірити всі обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі, обґрунтованість заперечень. За наслідками такої перевірки Колегія повинна об`єктивно встановити, чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження.
Відповідно до п. 10 Порядку № 1128, для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
При цьому, пунктом 11 Порядку № 1128 передбачено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);
2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Згідно даних веб-сайту https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-tsentralnoi-kolegii-ministerstva-yustitsii-ukraini-19-travnya-2021-roku вбачається розміщення оголошення про засідання Колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яке призначено на 19 травня 2021 року. Одним з питань порядку денного засідання визначено " Одеської міської ради від 05.05.2021, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.2021 за №16345-33-21".
Разом з тим, дані вказаного веб-сайту не дають можливості встановити дотримання визначених Порядком № 1128 строків розміщення оголошення - не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації.
Більше того, п. 12 Порядку № 1128 визначено, що копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.
За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що позивачеві стало відомо про існування скарги та її розгляду Колегією 19.05.2021 року шляхом телефонограми. Однак, позивач посилається на те, що Інструкцією з діловодства в Міністерстві юстиції України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 07 червня 2018 року № 1755/5, передбачено, що Міністерство організовує діловодство на підставі власної інструкції з діловодства, розробленої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55 «Деякі питання документування управлінської діяльності». Водночас, вказана інструкція не передбачає ведення телефонограм: відділу організаційно-технічного забезпечення роботи комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
Інструкція з діловодства в Міністерстві юстиції України, відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та інших актів законодавства визначає:
порядок проходження електронного документа з моменту його створення, відправлення або одержання до моменту передавання до архіву Міністерства юстиції України (далі - Міністерство);
засади організації документування управлінської інформації в електронній формі для установ, які тимчасово створюють документи у паперовій формі;
загальні засади функціонування та використання системи електронної взаємодії органів виконавчої влади (далі - СЕВ);
оперативний інформаційний обмін з використанням службової електронної пошти.
Суд звертає увагу, що зазначена Інструкція з діловодства в Міністерстві юстиції України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 07 червня 2018 року № 1755/5, встановлює єдині вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами в Міністерстві юстиції України, а не порядок та форми сповіщення про розгляд скарг об`єктів оскарження.
Тобто, основне завдання Інструкції з діловодства в Міністерстві юстиції України - встановити технологію роботи з документами з моменту їх створення або надходження і до відправлення кореспондентові чи передавання на архівне зберігання.
З огляду на вказані пункти 10 та 11 Порядку № 1128, суд зазначає, що відповідач повідомив позивача про розгляд скарги Одеської міської ради від 05.05.2021 року у передбачений Порядком спосіб, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та додатково телефонограмою, що не спростовується самим позивачем.
Отже, неприбуття належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що під час розгляду скарги відповідачем додержано процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а саме: вимоги пунктів 9-12 Порядку № 1128, а тому наказ є правомірним та скасуванню не підлягає.
Крім того, суд звертає увагу на відсутність підстав для скасування п.3 Наказу Міністерства юстиції України №2502/5 від 14.07.2021 року.
Висновком колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 19.05.2021 встановлено, що оскаржуване рішення від 18.06.2020 року державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького Олександра Сергійовича прийняте з порушенням законодавства, оскільки для державної реєстрації права власності на господарську будівлю за адресою: «Аркадія» пляж, 16/2, загальною площею 56,2 кв.м. (РНОНМ: 2102880451101), заявником ОСОБА_2 надано заяву № 40022732 до якої надано: довідку ТОВ «АБТІ» від 15.06.2020 року № 176, рішення міжвідомчої комісії Приморської райради народних депутатів від 29.05.1991 року № 83/1, паспорт на господарчу будівлю № 16/2, № 176.
Законодавством передбачено, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно проводиться на підставі документів, які підтверджують виникнення таких прав, перелік яких визначений законодавством.
Відповідно до висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 19.05.2021 року: з відомостей Державного реєстру прав Колегією встановлено, що оскаржуване рішення було прийнято державним реєстратором Турецьким О.С. за результатом розгляду заяви № 40022732, до якої було додано довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «АБТІ» від 15.06.2020 року № 176, рішення міжвідомчої комісії Приморської районної ради народних депутатів від 29.05.1991 року № 83/1, технічний паспорт, складений Товариством з обмеженою відповідальністю «АБТІ» станом на 15.06.2020. При цьому, із змісту рішення вбачається, що даним рішенням міжвідомча комісія Приморської районної ради народних депутатів з метою покращення умов заняття індивідуальною трудовою діяльністю вирішила надати ОСОБА_2 в користування підсобне приміщення, загальною площею 48,65 кв. м за № 87654321 ОДН (підвального типу), яке розташоване на пляжі «Аркадія» в м. Одесі.
Отже, із змісту рішення Колегією встановлено, що підсобне приміщення було передано ОСОБА_2 в користування. Таким чином дане рішення не давало змоги встановити факт набуття права власності на цей об`єкт нерухомого майна.
Відповідно до пункту 4 статті 24 Закону № 1952-IV державний реєстратор відмовляє в державній реєстрації прав у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Водночас, листом Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» від 16.12.2011 року №12098-12/205, який додано до матеріалів скарги, повідомлено, що підсобне приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , фактично є штольнею, гірничою виробкою, яка має безпосередній вихід на земну поверхню і служить для тих же цілей, що і стволи шахти, а тому не є об`єктом нерухомого манна, права на яким підлягають державній реєстрації.
При цьому, частиною четвертою статті 5 Закону № 1952-IV передбачено, що речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії не підлягають державній реєстрації.
Відповідно до пункту 1 частини пертої статті 24 Закону № 1952-IV державний реєстратор відмовляє в державній реєстрації прав у разі, якщо заявлене речове право, обтяження не піддягають державній реєстрації відповідно до цього Закону.
Тож, згідно з абзацом 1 частини другої статті 25 Закону № 1952-IV за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Таким чином, оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором Турецьким О.С. з порушенням вимог статей 5, 10, 18, 24 Закону № 1952-IV, пункту 12 Порядку № 1127 та підлягало скасуванню.
Крім того, реалізуючи свої повноваження у сфері державної реєстрації прав, згідно з пунктом 2 частини шостої статті 37 Закону за результатами розгляду скарги, Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення, зокрема про тимчасове блокування, анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.
Зважаючи на встановлений факт порушення й оцінюючи його ступінь та характер, Міністерство юстиції виходило із того, що застосування до державного реєстратора заходів реагування у вигляді тимчасового блокування або анулювання доступу до Державного реєстру прав, має бути необхідним й достатнім для виправлення і попередження нових порушень та зловживань у сфері державної реєстрації прав. А тому з огляду на вказану мету й ґрунтуючись на принципах справедливості та співмірності заходи реагування повинні бути пропорційними характеру встановлених порушень.
Водночас згідно із статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та норм Цивільного кодексу України, право власності є непорушним, а враховуючи те, що державна реєстрація права власності є гарантією непорушності цього права, то умисне або недбале здійснення державним реєстратором своїх повноважень, що має наслідком порушення конституційних прав громадян або прав інших суб`єктів цивільно-правових відносин, беззастережно потребує вжиття відповідних заходів реагування.
Відтак встановлення факту прийняття державним реєстратором Турецьким О.С. неправомірного рішення щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, з урахуванням його характеру та наслідків, які фактично призвели до порушення права власності скаржника, і є підставою для застосування відповідних заходів реагування у вигляді анулювання доступу державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру прав.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що п.3 Наказу № 2502/5 є обґрунтованим та прийнятим з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, згідно норм чинного законодавства.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується.
Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувало, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
З огляду на вищевказане, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову Державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького Олександра Сергійовича (65000, м. Одеса, вул. пров. Маяковського, 5) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13), за участю 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору – Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4) про визнання протиправним та скасування п. 3 наказу № 2502/5 від 14.07.2021 року, зобов`язання вчинити дії – відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Бутенко А.В.
.
Судове рішення № 101947101, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 16.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/14119/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: