Рішення № 101945430, 15.12.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2021 року м. Київ № 320/13346/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно - монтажної компанії "Софіївська" про застосування заходів реагування

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (код ЄДРПОУ: 38537963, адреса: м. Київ, вул. Межигірська, буд. 8) звернулось до суду з позовом в редакції від 24.12.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно - монтажної компанії "Софіївська" (код ЄДРПОУ: 373598, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лесі Українки, 19, офіс 9) в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення (експлуатації) роботи Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно - монтажної компанії "Софіївська", а саме експлуатацію: ліфтової шахти та цокольного поверху за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов`язання повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті позапланової перевірки від 24.09.2020 №75.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил техногенної та пожежної безпеки, які зазначені в Акті перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, у зв`язку з чим суб`єктом господарювання недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою суду від 04.01.2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Запропоновано відповідачеві протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Зазначена ухвала суду направлялся відповідачеві 13.01.2021 о 14:52 год. засобами електронного зв`язку на електронну адресу, зазначену у позовній заяві - sofievskiy@ukr.net. Успішна доставка відповідного електронного листа підтверджується сформованим автоматизованою системею документообігу суду звітом від 13.01.2021.

Також, копія даної ухвали направлялся відповідачеві 28.04.2021 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу, що зазначена у позовній заяві та відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно відомостей щодо відстеження вказаного поштового відправлення (трек-код №0113300349900), останнє з 06.05.2021 перебувало у точці видачі/доставки, та 08.06.2021 було повернуто за зворотньою адресою. Зокрема, згідно відмітки працівника поштового зв`язку від 10.06.2021 у довідці ф. 20 про причини повернення/досилання, поштове відправлення повернуто у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

У відповідності до пунктів 4, 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 5 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відтак 15-ти денний строк для подання відзиву, з урахуванням перебігу строків пересилання поштової кореспондеції, сплинув 25.06.2021.

Однак, у встановлений строк та зокрема станом на час розгляду справи і складення даного рішення відзив від Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно - монтажної компанії "Софіївська" не надходив, у тому числі на електронну адресу суду.

Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідач по справі своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно - монтажна компанія "Софіївська" (Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лесі Українки, 19, офіс 9) відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є юридичною особою за кодом ЄДРПОУ 37359825.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно - монтажна компанія "Софіївська" належить об`єкт на праві власності за адресою АДРЕСА_1

Як вбачається з матеріалів справи, згідно вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, затверджене наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 №661), на підставі звернень громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , погодження ДСНС про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 11.09.2020 №26-13395/261-3 та наказу ГУ ДСНС України у Київській області від 21.09.2020 №778, у період з 23.09.2020 по 24.09.2020 було проведено позапланову перевірку відповідача щодо додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі проведеної перевірки позивачем складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 75 від 24.09.2020, у якому зафіксовані наступні порушення: 1) пункт 1.1 глави 1 розділу V ППБУ - системи протипожежного захисту у житловому будинку перебувають у не справному стані; 2) пункт 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - шафи пожежних кран-комплектів на кожному поверсі не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами.

У відповідності до змісту позовної заяви, а саме згідно опису негативних наслідків, що можуть настати в результаті вищевказаних порушення вимог законодавства, такими є: 1) не своєчасне виявлення пожежі на ранній стадії, сприйняття її розповсюдження (система пожежної сигналізації); ускладнення умов для своєчасної евакуації людей з приміщення під час пожежі (система оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей; ускладнення умов для безпечної евакуації та гасіння пожежі, проведення пожежно-рятувальних робіт (система протидимного захисту); збільшення ймовірності займання предметів, обладнання, речовин і матеріалів під впливом теплового випромінювання (система протидимного захисту); 2) унеможливлення відбирання води на потреби пожежогасіння.

Таким чином, позивачем зазначено, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказані в акті від 24.09.2020 №75, створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Зазначений акт був отриманий відповідачем 24 вересня 2020 року, про що свідчить підпис на останній сторінці акту.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час розгляду справи відповідач не звертався до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з заявою про проведення позапланової перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (доказів звернення сторонами суду не надано).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до положень частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів,

Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною 2 статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до п.п. 26, 33, 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Суд зазначає, що у контексті вищенаведених норм, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

У силу пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

Суд також зазначає, що чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об`єкту. Більше того, за змістом частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що підставами для застосування заходу реагування у вигляді зупинення роботи об`єктів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Положеннями статті 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Як вже було встановлено судом, позивачем за результатами перевірки об`єкта відповідача виявлено порушення, які за твердженням позивача, створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей. В той же час, в матеріалах справи відсутні докази усунення відповідачем виявлених порушень. Зокрема, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача щодо проведення позапланової перевірки відповідного об`єкта на предмет усунення виявлених порушень вимог профільного законодавства, які і не містять будь-яких інших доказів усунення цих порушень.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, мають триваючий характер і фактично не усунуті відповідачем.

Суд також зазначає, що згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

За переконанням суду зазначені вище порушення протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

Суд також виходить з того, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на час розгляду даної справи в суді не усунуті, суд дійшов висновку, що вони безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей.

При цьому, суд зазначає, що при прийнятті вказаного рішення суд враховує що життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.

Аналогічної правової позиції дотримується і Київський апеляційний адміністративний суд, про що зазначено, зокрема, в постанові цього суду від 29.05.2018 у справі № 810/3725/17. Так, у вказаній постанові колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зауважила, що навіть часткове усунення виявлених позивачем порушень не спростовує висновку про наявність правових підстав для вжиття заходів реагування з огляду на весь масив порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.12.2019 у справі №320/7019/18.

Щодо необхідності застосування принципу співмірності, при застосуванні такого виключного заходу реагування як заявлений позивачем в межах даної адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Так, при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи об`єкта, суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єкта господарювання і публічними інтересами.

При цьому, згідно частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підтвердженням факту усунення виявлених позивачем порушень на об`єкті відповідача може слугувати позапланова перевірка цих об`єктів уповноваженим на те органом.

Разом з цим, суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постанові від 23.06.2021 по справі №640/16673/19, а саме що захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.

Водночас поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Суд не може перебирати на себе повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу, є дискреційними.

Також, враховуючи, що акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки порушення, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, відповідач у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення господарської діяльності відповідних об`єктів позивача.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією суду касаційної інстанції у вищезазначеній постанові від 23.06.2021 по справі №640/16673/19.

Суд зазначає, що станом на час розгляду справи суду не надано належних та допустимих доказів, які б могли підтверджувати факт усунення виявлених порушень на об`єкті відповідача.

Враховуючи відсутність подання відзиву відповідачем, та зокрема будь-яких інших пояснень чи доказів на користь усунення виявлених позивачем порушень на об`єкті відповідача, суд виходить із наявних у справі матеріалів та зокрема зауважує на тому, що відповідно до ч. 1 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

У той же час, оскільки саме посадові особи позивача володіють спеціальними знаннями у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, та саме до компетенційних повноважень позивача віднесена функція контролю (нагляду) за останніми, суд зважає на змістовне обґрунтування заявлених позовних вимог, у тому числі щодо висновків про те, що всі виявлені порушення на об`єкті відповідача створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Як зазначила колегія суддів Касаційного адміністративного суду у вищезгаданій постанові від 23.06.2021 по справі №640/16673/19 - повне зупинення експлуатації об`єкту - є обґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом скаржника у використанні об`єкту.

Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Як передбачає частина 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення (експлуатації) роботи об`єкта Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно - монтажної компанії "Софіївська", а саме: ліфтової шахти та цокольного поверху за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно - монтажної компанії "Софіївська" (код ЄДРПОУ: 373598, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лесі Українки, 19, офіс 9) повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті позапланової перевірки від 24.09.2020 №75.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення

Повний текст рішення складено та підписано: 15.12.2021.

Суддя Панченко Н.Д.