Ухвала суду № 101945121, 15.12.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

15 грудня 2021 року Справа № 280/9233/21 Провадження № м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд ускладі: головуючого судді Стрельнікової Н.В., за участю секретаря Фесик А.В., розглянувши заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), відповідно до якої просить суд: визнати протиправною та такою, що підлягає скасуванню вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2020 № Ф-4760-50-У Головного управління ДПС у Запорізький області зі сплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , єдиного внеску в частині нарахованої суми єдиного внеску в сумі 32312,5 гривень.

Ухвалою суду від 05.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у поданому до матеріалів адміністративної справи відзиві проти задоволення позовних вимог заперечували. Крім того, просили залишити позовну заяву без розгляду, обґрунтовуючи тим, що спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) позивач отримав 20.11.2020, а тому відповідно до ст. 122 КАС позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Вирішуючи питання щодо залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Із матеріалів справи убачається, що позивач 20.09.2021 (згідно поштового штампу) звернувся до суду із позовом про оскарження вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2020 № Ф-4760-50-У.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19 викладена наступна правова позиція:

«Закон № 2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для судового оскарження та/або послідовного застосування цього ж 10-денного строку двічі поспіль у разі незадоволення скарги, поданої в адміністративному порядку…

…Отже, платник єдиного внеску для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів відповідно до принципу in dubio pro tributario має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону № 2464-VI».

У постанові Верховного Суду від 05 березня 2021 року у справі № 640/9172/20 міститься наступна правова позиція:

«Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.

Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону №2464-VI.

Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19.

При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку».

Суд вважає наведені правові висновки Верховного Суду вірними й обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2020 № Ф-4760-50-У становить шість місяців з дня, коли позивач дізналась або повинна була дізнатися про існування зазначеної вимоги.

Так, позивач у позовній заяві зазначив, що лише отримавши у вересні 2021 року пенсію у меншій сумі з матеріалів виконавчого провадження №65799559 дізнався про існування оскаржуваної вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Так, відповідачем долучено до заяви про залишення позовної заяви без розгляду копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 - 20.11.2020 отримав спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2020 № Ф-4760-50-У, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні.

Крім того, суд звертає увагу, що та ж сама адреса вказана позивачем у позові.

При цьому, суд критично ставиться до пояснень представника позивача від 14.12.2021, що дані за номером накладної повинні бути зареєстровані, а наразі дані про вказане поштове повідомлення згідно трекінгу відправлення Укрпошти в мережі інтернет https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html - відсутні, оскільки, згідно роз`яснення АТ «Укрпошта», інформація про відстеження відправлення видаляється з інформаційної бази після спливу шести місяців.

Отже, позивач із позовом про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2020 № Ф-4760-50-У звернувся до суду 20.09.2021, тобто з пропуском встановленого ст. 122 КАС України шестимісячного строку.

Таким чином, враховуючи положення КАС України, суд може залишити позовну заяву без розгляду і в тому випадку, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

Суд зазначає, що Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який у адміністративному судочинстві визначений як строк звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються у порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України, враховуючи що позивачем не було заявлено клопотань про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч.4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку. Тобто позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом та з обґрунтованим клопотанням про поновлення строку звернення до суду.

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки суд встановив підстави для залишення позовної заяви без розгляду, а отже заява відповідача про залишення позову без розгляду підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 241- 243, 256, 293- 297 КАС України,

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду – задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) залишити без розгляду.

Роз`яснити, що залишення позову без розгляду не перешкоджає особі повторно звернутись до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В.Стрельніклова