Ухвала суду № 101944678, 16.12.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/1683/21

ун. № 759/27357/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Кравець В.М.,

секретар судового засідання Олійник Б.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021100080001530 від 07.06.2021р. стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Бішкек республіки Киргизстан, росіянина, громадянина Російської Федерації, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:

14.05.2021 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Прудиус Н.Л.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Бовнегри І.В.

ВСТАНОВИВ:

01.12.2021р. зі Святошинської окружної прокуратури м. Києва до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021100080001530 від 07.06.2021р. стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, який ухвалою суду від 01.12.2021р. призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити справу до судового розгляду, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення та закриття провадження немає.

Захисник, думку якої підтримав обвинувачений, не заперечувала щодо призначення судового розгляду .

Від потерпілого ОСОБА_2 07.12.2021р. на адресу суду надійшла заява про розгляд кримінального провадження за його відсутності. Інші потерпілі, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, в суд не з`явились, причини неявки не повідомили.

Учасники судового провадження висловили свою думку про проведення судового розгляду у відкритій формі судового засідання за участі прокурора, обвинуваченого захисника, потерпілих.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що даний обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду з таких підстав.

Дане кримінальне провадження за підсудністю підлягає розгляду Святошинським районним судом м. Києва.

Підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту немає. Угоди, передбачені ст. 468 КПК України, учасниками кримінального провадження не укладались.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 219 КПК України. При затвердженні прокурором обвинувального акту дотримані вимоги закону.

Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід здійснювати у відкритому судовому засіданні, оскільки обмежень, передбачених положеннями ч.2 ст.27 КПК України, судом не встановлено.

Згідно вимог ст. 31 КПК України кримінальне провадження підлягає розгляду суддею одноособово.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 318 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не заявлено.

Прокурор заявила клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши на обґрунтованість підозри обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник, позицію якого підтримав обвинувачений, заперечила щодо задоволення клопотання прокурора у зв`язку з недоведеністю ризиків,передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Зауважила,що обвинувачений під час досудового розслідування надавав викривальні покази стосовно себе. Захисник просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати стосовно обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом,який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При вирішенні клопотання прокурора суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії тяжких та передбачають покарання на строк від трьох до шести років позбавлення волі, обвинувачений офіційно не працює, не одружений, утриманців не має, що свідчить про відсутність у нього сталих соціальних зв`язків, є особою раніше судимою.

Враховуючи тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочинів, сукупність установлених даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , є підстави вважати ,що існують наступні ризики, передбачені ст.177 КПК України. Ризик того, що обвинувачений ОСОБА_1 , усвідомлюючи невідворотність реального покарання за кримінальне правопорушення, може переховуватись від суду. Ризик того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має постійного джерела доходу та раніше був засуджений за злочин проти власності; здійснювати вплив на свідків, які на даний час не допитані судом.

Стан здоров`я обвинуваченого задовільний, що не виключає можливість перебування його під вартою в умовах слідчого ізолятора на час судового розгляду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд враховує правову позицію, викладену у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», згідно якої при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, його вік та майновий стан, суд вважає за доцільне визначити розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( з 1 грудня 2021р. - 2481 грн.), що становить 49 620 грн. та покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.27, ст.177,ст.178, ст. 183, ст. ст. 314-316, ст.ст. 369, 372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, на 16 год. 00 хв. 23 грудня 2021 року в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва у відкритому судовому засіданні.

Справу розглядати суддею одноособово.

Викликати в судове засідання прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілих осіб.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 13 лютого 2022 р. включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 грн. ( Сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять гривень), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду міста Києва (отримувач: Код отримувача (код за ЄДРПОУ)26268059, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA128201720355259002001012089 ).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати на першу вимогу до суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити двомісячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в цій ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави, а до нього, для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.

Ухвала набирає законної сили негайно.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а в іншій частині - оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравець