Ухвала суду № 101940820, 16.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

16 грудня 2021 року Справа № 160/25482/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши адміністративний позов Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 про стягнення 2654,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2021р. (згідно штемпеля поштового зв`язку) Департамент патрульної поліції Національної поліції України звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 та просить:

- стягнути з відповідача на користь позивача вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у розмірі - 2654,00 грн.

Вивчивши зміст адміністративного позову та додані до нього документи, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає поверненню позивачеві, виходячи з наступного.

Згідно із положеннями п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позов підписано особою, яка не має права її підписувати.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Пунктом 1 ч.1, ч.3 ст.59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до ч.6 ст.59 Кодексу адміністративного судочинства України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У відповідності до вимог ч.8 ст.59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що повноваження представника юридичної особи, в тому числі суб`єкта владних повноважень, можуть підтверджуватись, зокрема, довіреністю, яка видана від її імені та підписана особою, уповноваженою на це законом або установчими документами або її копією, засвідченою у встановленому законом порядку.

Загальні вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами в установах незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься в документах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади встановлені Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242 (далі - Типова інструкція).

Згідно з пунктом 77 Типової інструкції напис про засвідчення документа складається із слів “Згідно з оригіналом”, найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа “Підпис”.

Напис про засвідчення копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи.

Враховуючи викладене, засвідчення оригіналу документа передбачає: 1) вчинення відповідного напису уповноваженою на таку дію особою із зазначенням її посади, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, слів “Згідно з оригіналом”, а також дати засвідчення копії; 2) скріплення напису про засвідчення копії підписом уповноваженої особи та печаткою установи.

Так, як вбачається зі змісту поданого адміністративного позову його підписано представником позивача Кирилом Красновим, який діє на підставі довіреності №25715/41/3/01-2020 від 29.12.2020р.

При цьому, як вбачається зі змісту доданої до матеріалів позову копії довіреності №25715/41/3/01-2020 від 29.12.2020р., яка видана Департаментом патрульної поліції Національної поліції України на ім`я ОСОБА_2 , її засвідчено самим ОСОБА_2 , проте, права засвідчувати копії наведеної довіреності Краснов К.В. не має, тобто долучена до заяви копія довіреності №25715/41/3/01-2020 від 29.12.2020р. не засвідчена у встановленому законом порядку, а отже не є належним документом, що підтверджує право особи, яка підписала заяву на вчинення такої дії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підписано особою-представником за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва позивача, а отже, яка не мала права його підписувати в порушення вимог п.3 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує стальність та єдність практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Практика щодо застосування вищезазначених норм права викладена в ухвалах Верховного Суду від 22 лютого 2018 року справа №805/2691/17-а (провадження №К/9901/20966/18), від 27 лютого 2018 року справа №808/2498/17 (провадження №К/9901/26667/18), від 26 лютого 2018 року справа №826/5137/16 (провадження №К/9901/27471/18) у тому числі і в ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2018р. у справі №804/6974/17, яка повинна бути врахована адміністративним судом згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

За викладених обставин, даний адміністративний позов підлягає поверненню позивачеві на підставі п.3 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись п.3 ч.4 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 про стягнення 2654,00 грн. - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї документами, надіслати позивачеві.

У відповідності до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва