Рішення № 101940745, 13.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року Справа № 160/16552/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з урахуванням уточненого позову, якии подано д суду 07 жовтня 2021 року, 03 вересня 2021 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-0305-8/101522 від 28.10.2020 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 періоди роботи згідно довідок № 2040-к від 26.08.2020 року, надана КП науково-виробничий комплекс «ІСКРА» та № 02-17/23 від 26.08.2020 року, видана Дніпропетровською геофізичною експедицією «Дніпрогеофізика» Державної служби геології та надр України, а саме:

- з 28.09.1977 року по 04.12.1979 року працював в КП науково-виробничий комплекс «ІСКРА»;

- з 28.03.1983 року по 05.08.1985 року працював в Дніпропетровській геофізичній експедицій «Дніпрогеофізика» Державної служби геології та надр України;

- з 18.09.1985 по 21.05.1991 року працював в Дочірньому підприємстві «Дніпропетровське спеціалізоване управління №1 з ремонту металургійних печей та устаткування відкритого акціонерного товариства «Дніпродомнаремонт»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , подану ним 16.09.2020 року про призначення пенсії.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що відмова ПФУ щодо не призначення пенсії за віком є протиправною, оскільки у відповідача правові підстави для виключення з стажу роботи-позивача періодів його роботи з 28.09.1977 року по 04.12.1979 року на підприємстві КП науково-виробничий комплекс «ІСКРА» (код ЄДРПОУ 14313866) та з 28.03.1983 по 05.08.1985 року на Державній службі геології та надр України (01432747) за наявності довідок, тощо, оскільки працівник не може відповідати за те чи інше оформлення довідок на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. До загального стажу також відповідачем не зараховано період з 18.09.1985 по травень 1991 року, який записано в трудовій книжці, та вказаний у довідці № 8/1-550 від 11.08.2020 має розходження. В довідці вказано, що наказ про звільнення в архівних документах за 1991 рік відсутній. Разом із заявою про призначення пенсій позивачем подано довідку 8/1-550 від 11.08.2020 року видану йому архівним управлінням департаменту забезпечення Дніпровської міської ради відповідно до якої ОСОБА_1 працював на підприємстві ВАТ «Дніпродомнаремонт» з 18.09.1985 року (наказ про прийняття на роботу № 251 від 17.09.1985 року) по травень 1991 року. В архівних справах наявні документи, щодо нарахування заробітної плати по 05.1991 року, однак відсутній приказ про звільнення, однак у трудовій книзі є посилання на номер та дату наказу про звільнення.

12.11.2021 року від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечує. В мотивування означеного відповідач посилається на те, що 16.09.2020 позивач подав до Головного управління заяву з необхідними документами про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та змінами внесеними відповідно ст. 26 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» якими передбачено: право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років за наявності страхового стажу (з 01.01.2020 по 31.12.2020) не менше 27 років. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (з 01.01.2004), а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. До введення в дію Закону №1058, який діє з 01.01.2004 року, пенсії призначались згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (до 01.01.2004) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок ведення трудових книжок передбачений Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція) затверджено наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 №110. Згідно пункту 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 12.08.1993 №637, передбачено, що трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, у разі, коли в трудовій книжці містяться неправильні або неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються, зокрема, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Також відповідно до пункту 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). При розрахунку стажу позивача до страхового стажу не зараховано наступні періоди роботи (порушено “Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників”): з 28.09.1977 по 04.12.1979 та з 28.03.1983 по 05.08.1985 - оскільки в трудовій книжці відсутні записи про роботу за ці періоди. Позивачем було надано довідки № 2040-к від 26.08.2020 та № 02-17/23 від26.08.2020, які потурбують перевірки достовірності та знаходяться у відділі контрольно - перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій та у Дніпропетровській областях. Відповідно до статті 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” пенсія призначається з дня права, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначення (перерахунку) пенсії. Отже, позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2021 року зазначена вище справа розподілена та 15.09.2021 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 20.09.2021 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 року прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом установлено, та матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.09.2020 року подав до Головного управління заяву з необхідними документами про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та змінами внесеними відповідно ст. 26 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» якими передбачено: право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років за наявності страхового стажу (з 01.01.2020 по 31.12.2020) не менше 27 років.

До заяви про призначення/перерахунок пенсії позивач надав копії документів, а саме копію паспорту, код РНОКПП, копію трудової книжки та додатково надав копії довідок, якими підтверджується його стаж роботи у зв`язку із тим, що його трудову книжку на підприємстві загубили та в результаті чого було видано її дублікат.

Як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві, до травня 2021 року жодної відповіді не надходило у зв`язку із чим останній кожного тижня телефонував до Пенсійного фонду та спеціаліст Пенсійного фонду останньому повідомляла, що його дані знаходяться на перевірці та після проведення перевірки йому буде надано відповідь, однак жодної відповіді так і не було надано.

25.05.2021 року позивач звернувся на «гарячу лінію» ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

На означене звернення листом від 18.06.2021 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило позивачу про те, що останньому відмовлено в призначенні пенсії за віком, відповідно до поданої заяви від 16.09.2020 року, через відсутність необхідного стажу роботи визначеного статте 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Про відмову в призначенні пенсії позивачу було повідомлено листом від 28.10.2020 № 0400-0305-8/101522. Згідно наданих документів страховий стаж на дату звернення від16.09.2020 становить 17 років 2 місяці 27 днів при необхідному - 27 років. До загального стажу не зараховані періоди з 28.09.1977 по 04.12.1979 та з 28.03.1983 по 05.08.1985, так як в трудовій книжці відсутні записи про роботу ці періоди. Тому довідки № 2040-к від 26.08.2020 та № 02-17/23 від 26.08.20 потребують перевірки достовірності. Період з 18.09.1985 по травень 1991, який записано в трудовій книжці, вказаний у довідці має розходження. В довідці вказано, що наказ про звільненні архівних документах за 1991 рік (згідно із записом в трудовій книжці) відсутній. Тому довідка № 8/1-550 від 11.08.2020 потребує перевірки достовірності. Запити щодо проведення перевірок документів, наданих для гіризначен пенсії, було направлено до відповідних відділів контрольно-перевірочної роботи (вих. № 10722/02-16 від 17.09.2020, № 35924/01-16 від 08.06.2021, № 0400-010205-9/76923 від 08.06.2021). Після отримання відповідей заяву позивача про призначення пенсії буде розглянуто повторно.

Окрім того, як убачається із матеріалів справи, листом від 26.10.2020 року №04000305-8/101522 повідомлено позивачу про відмову в призначенні пенсії. В даній відмові відповідач зазначив про те, що до загального стажу не зарахований період: 28.09.1977 - 04.12.1979 - період відсутній в трудовій книжці, тому довідка № 2040-к від 26.08.2020 потребує перевірки достовірності у відділі контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійїюго фонду України в Запорізькій області; 28.03.1983 - 05.08.1985 - період відсутній в трудовій книжці, тому довідка № 02-17/23 від 26.08.2020 потребує перевірки достовірності у відділі контрольно-перевірочної роботи №1 управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Статтею 1 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.

Згідно пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 22-1 документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію (пункт 2.23 Порядку № 22-1).

Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктами 1, 2 зазначеного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише в разі її відсутності, відсутності в трудовій книжці відповідних записів або в разі якщо в ній містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи для підтвердження трудового стажу враховуються інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 18 вказаного Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Тобто підтвердження трудового стажу на підставі показів свідків можливо у випадку відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості їх одержання.

Якщо поданих позивачем разом із заявою при призначення пенсії документів було недостатньо, то відповідач мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку для з`ясування вказаних обставини, повідомити позивача про те, які документи необхідно подати додатково, в тому числі, запропонувати йому надати інформацію щодо щонайменше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

У даному випадку, як було вставнолено судом під час розгляду даної справи, враховуючи, що трудова книжка позивача була загублена, йому було видано її дублікат, а на підтвердження стажу роботи подано довідки з місць роботи, вказані підприємства є діючими і на даний час.

Так, до загального стажу також відповідачем не зараховано період з 18.09.1985 по травень 1991 року, який записано в трудовій книжці, та вказаний у довідці № 8/1-550 від 11.08.2020 має розходження. В довідці вказано, що наказ про звільнення в архівних документах за 1991 рік відсутній.

Разом із заявою про призначення пенсій мною подано довідку 8/1-550 від 11.08.2020 року видану мені архівним управлінням департаменту забезпечення Дніпровської міської ради відповідно до якої позивач, ОСОБА_1 працював на підприємстві відкрите акціонерне товариство «Дніпродомнаремонт» з 18.09.1985 року (наказ про прийняття на роботу № 251 від 17.09.1985 року) по травень 1991 року. В архівних справах наявні документи, щодо нарахування заробітної плати по 05.1991 року, однак відсутній наказ про звільнення, однак у трудовій книзі є посилання на номер та дату наказу про звільнення.

Також, в даній справі спірним є питання зарахування роботи позивача з 28.09.1977 року по 04.12.1979 року на підприємстві КП науково-виробничий комплекс «ІСКРА» (код ЄДРПОУ 14313866) та з 28.03.1983 по 05.08.1985 року в Державній службі геології та надр України (01432747), тобто за період до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Так, як було встановлено судом під час розгляду даної справи, разом із заявою про перерахунок пенсій та копією трудової книги, позивач також надав відповідні довідки № 2040-к від 26.08.2020 року, видану КП науково- виробничий комплекс «ІСКРА» відповідно до якої ОСОБА_1 дійсно працював на КП НВК «ІСКРА» з 28.09.1977 року на посаді учня токаря та 04.12.1979 року звільнений у зв`язку із вступом до лав Радянської армії та довідку № 02-17/23 від 26.08.2020 року, видану Державною службою геології та надр України, якою підтверджено, що позивач у період з 28.03.1983 по 05.08.1985 р.р. працював на вказаному підприємстві на посаді водія та слюсаря з ремонту автомобілів 4 розряду, дані надані на підстай наказів та відомостей нарахування заробітних плат.

Підприємства, які надали позивачу вказані довідки, а саме КП науково-виробничий комплекс «ІСКРА» (код ЄДРПОУ 14313866) та Державна служба геології та надр України (01432747) є державними та діючими, на підтвердження чого маються відповідін витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, на думку суду, надані довідки до ГУ ПФУ в Дніпропетровській областів про періоди роботи є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від07.02.2018 року, справа № 275/615/17, провадження №К/9901/768/17.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17, постанові від 06.03.2018 року у справі №127/9055/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

З аналізу наведених норм, можна зробити висновок, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, відбиток печатки на трудовій книжці, неточність записів про звільнення не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з страхового стажу позивача.

Крім того, суд зауважує, що відповідач пославшись на Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 застосовує її до записів у трудовій книжці позивача, які зроблені раніше ніж сама Інструкція, що є недопустимим.

Відтак, суд вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для виключення з стажу роботи-позивача періодів його роботи з 28.09.1977 року по 04.12.1979 року на підприємстві КП науково-виробничий комплекс «ІСКРА» (код ЄДРПОУ 14313866) та з 28.03.1983 по 05.08.1985 року на Державній службі геології та надр України (01432747) за наявності довідок, тощо, оскільки працівник не може відповідати за те чи інше оформлення довідок на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в численних постановах, зокрема в постанові від 21.02.2018 року у справі №6877975/17.

Згідно статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Пенсійний орган повинен використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права на призначення йому пенсії за віком, у зв`язку з неможливістю пенсійного органу встановити відповідний стаж за наявності оригіналів трудової книжки, яка є основним документом необхідним для його підтвердження.

З огляду на наведене, можливо зробити висновок про наявність підстав для зарахування до страхового стажу, що враховується для призначення пенсії віком, спірних періодів.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) ССПЛ, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу КЗПЛ сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ССПЛ і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ( № 44277/98).

Таким чином, судом під час розгляду цієї справи було встановлено протиправну бездіяльність відповідача, що полягає у неналежному розгляду заяви позивача про призначення пенсії, оскільки пенсійним органом при розгляді заяви не було запропоновано позивачу усі можливі способи для підтвердження страхового стажу у разі втрати трудової книжки.

При цьому, суд звертає увагу, що повноваження щодо встановлення факту роботи особи, що звернулась за призначенням пенсії, на тому чи іншому підприємстві належить виключно до органів Пенсійного фонду України.

Крім того, до повноважень адміністративного суду, з огляду на принципи та завдання адміністративного судочинства, не належить встановлення юридичних фактів, у зв`язку з чим суд не може підміняти собою орган державної влади, навіть за умови встановлення його протиправної бездіяльності.

Враховуючи викладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 908 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.2290274762.1 від 05.10.2021 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 908 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-0305-8/101522 від 28.10.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , періоди роботи згідно довідок № 2040-к від 26.08.2020 року, надана КП науково-виробничий комплекс «ІСКРА» та № 02-17/23 від 26.08.2020 року, видана Дніпропетровською геофізичною експедицією «Дніпрогеофізика» Державної служби геології та надр України, а саме:

- з 28.09.1977 року по 04.12.1979 року працював в КП науково-виробничий комплекс «ІСКРА»;

- з 28.03.1983 року по 05.08.1985 року працював в Дніпропетровській геофізичній експедицій «Дніпрогеофізика» Державної служби геології та надр України;

- з 18.09.1985 по 21.05.1991 року працював в Дочірньому підприємстві «Дніпропетровське спеціалізоване управління №1 з ремонту металургійних печей та устаткування відкритого акціонерного товариства «Дніпродомнаремонт»;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , подану ним 16.09.2020 року про призначення пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 908 грн. (девятсот вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник