Ухвала суду № 101940585, 09.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

09 грудня 2021 року Справа № 160/13497/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняЛогвиненко В.М. за участі: представника відповідача Стаднюк В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Горновидобувна компанія» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Горновидобувна компанія» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головного управління ДПС у Київській області від 07.04.2021 року №33472 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити ТОВ Торговий Дім «Горновидобувна компанія» з переліку ризикових платників податків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 09.09.2021 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі №160/13497/21 здійснено заміну відповідача у справі №160/13497/21 з Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на його правонаступника Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ 44096797) та призначено подальший розгляд справи №160/13497/21 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 12 жовтня 2021 року о 10:40 год.

Усною ухвалою суду від 12.10.2021 року у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи, розгляд справи відкладено на 21.10.2021 року о 14:00 год.

21.10.2021 року на електронну адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

При цьому, представники сторін у судове засідання 21.10.2021 року до суду не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Ухвалою суду від 22.10.2021 року клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області задоволено, призначено розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції на 11.11.2021 року о 14:30 год.

У судові засідання 11.11.2021 року, 25.11.2021 року та 09.12.2021 року представник позивача не з`явився про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується конвертами повернутими на адресу суду наявними у матеріалах справи.

Представник позивача у судовому засіданні проти залишення позову без розгляду не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду через неявку представника позивача в судове засідання.

За змістом ч. 1 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно до ч. 2 ст. 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Як вже було зазначено та вбачається з матеріалів справи представник позивача у судові засідання не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив.

При цьому, встановлені обставини та наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що позивача повідомлено про дату, час і місце судових засідань належним чином у відповідності до положень статті 124 КАС України, оскільки судові повістки направлялись на адресу, вказану позивачем у позовній заяві, та не були вручені з підстав відсутності позивача за такою адресою, що також підтверджується листом АТ «Укрпошта» від 02.12.2021 року.

Вищезазначене розцінено судом, як зловживання процесуальними правами, оскільки у ч. 5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, регламентовано обов`язки учасників справи, зокрема, серед іншого, учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, проте представник позивача даного процесуального обов`язку не виконав.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи представник позивача будь-яких заяв та/або клопотань, у тому числі з повідомленням про причини неявки до суду не надавав, із заявою про розгляд справи за його відсутності не звертався.

Суд зазначає, що будучи ініціатором судового розгляду позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані, при цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.

Представник позивача був належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, проте до суду втретє не прибув.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що таким чином позивач недобросовісно користується своїми процесуальними правами, що позбавляє суд можливості вирішити спір по суті заявлених вимог.

Положеннями ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

У своєму рішенні у справі Калашников проти Росії Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьова проти України зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв розумності строку є саме поведінка заявника. Суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (Європейського суду з прав людини Чірікоста і Віола проти Італії).

У відповідності до вимог п. 4 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив суд про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

На підставі вищенаведеного, з урахуванням того, що третя неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи та відсутність заяви представника позивача про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку, що сукупність наведених обставин є підставою для застосування наслідків, передбачених вищенаведеними приписами ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, - залишення позову без розгляду.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.05.2020 року у справі №9901/11/19 (провадження №11-122заі20).

Роз`яснити, що відповідно до ч. 4 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 240, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Горновидобувна компанія" (49000, м. Дніпро, вул. Короленко, 3, код ЄДРПОУ 19431145) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ-151, вул. народного ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 43141377) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст хвали складено 14 грудня 2021 року.

Суддя Н.Є. Сліпець