Рішення № 101937860, 13.12.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/9044/21

Категорія 35

2/295/2415/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2021 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючої судді Єригіної І.М.,

секретаря судового засідання Барашивець Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вулик-21" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вулик-21» заборгованість в сумі 15167,08 грн., яка складається з: 12269,99 грн. – житлово-комунальні послуги (внески); 496, 46 грн – 3 % річних; 2400,63 грн. – інфляційні втрати.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що відповідачі є співвласниками (по 1/2) квартири АДРЕСА_1 . Балансоутримувачем вказаного будинку є Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вулик-21».

Так, п. 11 Статуту ОСББ «Вулик-21» визначено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Протоколом Загальних зборів ОСББ «Вулик-21» № 1/17 від 29 січня 2017 року, а саме пунктом 3 Порядку денного, затверджено кошторис ОСББ «Вулик-21» з лютого 201 7 року. Протоколом Загальних зборів ОСББ «Вулик-21» № 2/18 від 23 грудня 2018 року, а саме пунктом 4 Порядку денного, затверджено кошторис ОСББ «Вулик-21» з 01 січня 2019 року. Протоколом Загальних зборів ОСББ «Вулик-21» № 1/20 від 16 березня 2020 року, а саме пунктом 5 Порядку денного, затверджено кошторис ОСББ «Вулик-21» з 01 квітня 2020 року.

Крім того, представник позивача зазначає, що договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території між ОСББ "Вулик-21" та відповідачами не укладався, але житлово-комунальні послуги відповідачу надавались, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини. Щомісяця позивач нараховував плату за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території (членські внески), однак останні кошти за вказані послуги не сплачували, внаслідок чого виникла заборгованість за надані послуги, яка станом на 30 червня 2021 року становить 12 269, 99 грн. Водночас відповідачі ухиляються від підписання договору про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території та не виконують обов`язки споживачів у повному обсязі щодо оплати послуг з утримання вказаного будинку та прибудинкової території. Жодних претензій щодо якості та повноти наданих комунальних послуг відповідачі не заявляли. На адресу відповідачів 26 березня 2021 року за вих. № 01/21 направлялася відповідна претензія. Однак Відповідачі жодним чином не прореагували па вказану претензію: заперечення не надали, оплату не здійснили.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 16 серпня 2021 року відкрито провадження у даній цивільній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду подав заяву в якій просить проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи здійснити в заочному порядку.

Від відповідачів відзив на позов до суду не надходив, копія належним чином завіреної ухвали про призначення справи до розгляду, разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідачів. В судові засідання, призначені на 25.10.2021 та 13.12.2021., відповідачі не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, в тому числі шляхом розміщення оголошення про їх виклик до суду через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, а тому за згодою представника позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи згідно зі статтями 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань співвласників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законами України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"

Виходячи з положень Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та Статутом об`єднання внески і платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку", витрати на управління багатоквартирним будинком в тому числі включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше.

Частиною 2 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку" визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласник або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

За змістом частини 3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право відповідно законодавства та статуту об`єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік, розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Згідно зі статтею 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається зі змісту статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач має право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодувати завдані збитки майну, що перебуває у нього на балансі.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду №206/1148/16-ц від 14.01.2019 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Зважаючи на те, що статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов`язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язань.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником зобов`язання, його борг складатиме: основну суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачі є співвласниками квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Між ОСББ «Вулик-21» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 існують фактичні договірні відносини з приводу надання послуг. Проте, відповідачі кошти за вказані послуги не сплачували, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 30 червня 2021 року, яка становить 15647,08 грн., яка складається з: 12269,99 грн. – житлово-комунальні послуги (внески); 496, 46 грн – 3 % річних; 2400,63 грн. – інфляційні втрати, що підтверджується розрахунком заборгованості по членському внеску на утримання будинку та прибудинкової території та штрафним санкціям по квартирі АДРЕСА_3 (о/р 21072).

Оскільки в добровільному порядку заборгованість відповідачами не сплачена, відповідачі порушують свій обов`язок щодо оплати наданих послуг, суд вважає за необхідне стягнути з них заборгованість в сумі 15647,08 грн. на користь позивача.

Крім того, згідно з ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у задоволення позову - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Визначені ЦПК України види судових витрат є вичерпними, тому на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, не може покладатися обов`язок нести інші витрати, не передбачені законодавством. Склад судових витрат по окремим його видам не є вичерпним.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України до судових витрат відносяться витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать зокрема і витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Судом також встановлено, що 06.07.2021 року ОСББ «Вулик-21», в особі голови правління Панченко Л.Л., та адвокатське бюро «Могильницький та Партнери» в особі керуючого Могильницького В.Ю., який діє на підставі статуту та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії № 638 від 29.03.2012, уклали договір про надання правової допомоги.

Пунктом 3.2 договору про надання правової допомоги встановлено, що гонорар складається із суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені у додатку 1 до цього договору, яким визначено перелік та вартість правової допомоги (послуг), які адвокатське бюро надає клієнту.

До позовної заяви додано копію акту наданих послуг, з якого вбачається, що адвокат надав послугу - підготовка проекту позовної заяви про стягнення заборгованості (співвласники по кв. АДРЕСА_1 ) вартістю 1 200,00 грн.

На підтвердження оплати витрат на правову допомогу в розмірі 1 200,00 грн. надано копію платіжного доручення від 09.07.2021 та акт наданих послуг від 14.07.2021.

Частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Враховуючи те, що позивач підтвердив належними доказами понесені ними витрати на правову допомогу у розмірі 1 200,00 грн. а тому суд доходить висновку про задоволення вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів слід стягнути судовий збір на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 322, 526, 552, 625 ЦК України, ст.ст. 2-5, 10-13, 81, 141, 264, 265, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, Законами України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", «Про житлово-комунальні послуги»,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вулик-21" заборгованість станом на 30 червня 2021 року в сумі 15167 (п`ятнадцять тисяч сто шістдесят сім) грн. 08 коп.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вулик-21" судовий збір в розмірі 2270 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1200 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вулик-21" (адреса: 10031, м. Житомир, вул. Народицька, 21, код ЄДРПОУ 34900811).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_4 ).

Суддя І.М. Єригіна