Ухвала суду № 101937758, 16.12.2021, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/3066/19

1-кп/215/204/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

в складі: головуючого - судді Лиходєдова А.В.,

при секретарі Бисовій В.А.

за участю: прокурора Сілкіна Д.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Бестанчук С.Г.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 надійшов із Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області та затверджений прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 - Дрозачем А.О..

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд провадження.

Представник потерпілого будучи повідомленим належним чином до суду не з`явився.

Обвинувачений та його захисник не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт не відповідає положенням КПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників:

1) фактичних обставин кримінального правопорушення;

2) правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується термін «формула обвинувачення»);

3) формулювання самого обвинувачення.

При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Але даний обвинувальний акт складений таким чином, що з нього не зрозуміло чи він містить викладення підозри, чи фактичних обставин кримінального правопорушення (фабула), чи формулювання самого обвинувачення, оскільки фабула вчиненого кримінального правопорушення (фактичні обставини) викладена лише в одному місці обвинувального акту, при цьому в обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_1 «повідомлено про підозру…», та одразу викладені фактичні обставини кримінального правопорушення (фабула) з зазначенням на їх початку «Досудовим розслідуванням встановлено…», а після викладення цього тексту наведено диспозицію кваліфікації цих дій за статтями КК України. Далі обвинувальний акт лише продовжується словосполученням «таким чином обвинувачується» де знову викладено ту ж саму диспозицію, що і раніше.

Якщо вважати, що викладена фабула є формулюванням обвинувачення, то у рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2000 р., ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії», детальніше прописано: «Обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п.«b» ч.3 ст.6 Конвенції».

У рішенні від 09.10.2008 р., прийнятому у справі «Абрамян проти Росії», вказано: «Деталі скоєння злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він офіційно вважається письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення».

Тому суд звертає увагу, що важливим є також виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Якщо ж вважати, що в обвинувальному акті викладено як фабулу текст «підозри», або фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, то розгляд справи без формулювання обвинувачення є неможливим, а винесене рішення буде вважатись незаконним, адже відповідно до ч. 3 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи виправданою або винуватою, в мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений - правова норма кваліфікації має відповідати формулюванню обвинувачення.

Також у тексті обвинувального акту, при формулюванні можливого обвинувачення, слідчий посилається на висновки товарознавчої експертизи - № 19/12.1/574, яка є доказом по даному кримінальному провадженню та не може бути наданим під час підготовчого судового засідання, а відповідно й не може бути досліджена судом на цій стадії процесу.

Тобто, можливе формулювання обвинувачення містить посилання на конкретний доказ, а саме висновок експерта, який є по суті в розпорядженні сторони обвинувачення та який ще до початку судового розгляду кримінального провадження по суті розкриває зміст і сутність означеного доказу обвинувачення, що суперечить положенням ч. 2 ст. 291 КПК України та може свідчити про порушення принципів неупередженості і безпосередності дослідження ним доказів, що в свою чергу є неприпустимим.

Згідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, в тому числі рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає положенням цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314 ч. 3 п. 3 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт з додатками по кримінальному провадженню № 12019040760000695 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2019 р. - повернути прокурору Криворізької окружної північної прокуратури.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копі.

Суддя: