Рішення № 101937573, 16.11.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8151/21

Провадження № 2/185/3563/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Косики К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", третя особа: Державний виконавець Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Мартинова Анастасія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

встановив:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Фінансова компанія управління активами", в якому просила; визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем 23 січня 2020 року та зареєстрований в реєстрі за № 4023 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" заборгованості за кредитним договором № 395540676 від 06 травня 2014 року в розмірі: 19635,31 грн – заборгованість за тілом кредиту; 27850,32 грн – заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією, 14500,00 грн – заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею, 150 грн – плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму – 62135,63 грн; стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 27 вересня 2021 року позивач отримала від державного виконавчого Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Мартинової А.В. копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 66800701 від 14 вересня 2021 року з примусового виконання виконавчого напису № 4023, вчиненого 23 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами" заборгованості в розмірі 62135,63 грн. На думку позивача, нотаріус не мав законних підстав для вчинення виконавчого напису, а зазначена заборгованість не є безспірною.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2021 року провадження у справі відкрито, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, зобов`язано Київський нотаріальний архів надати суду засвідчені належним чином документи, на підставі яких було вчинено оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса.

У судове засідання позивач не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав письмову заяву, в якій позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню визнав, просив вирішити судові витрати в порядку статті 142 ЦПК України.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій просив ухвалити рішення на розсуд суду.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Ознайомившись з письмовими доказами, повно та всебічно дослідивши усі обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №4023, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" заборгованості за кредитним договором № 395540676 від 06 травня 2014 року в розмірі: 19635,31 грн – заборгованість за тілом кредиту; 27850,32 грн – заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією, 14500,00 грн – заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею, 150 грн – плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму – 62135,63 грн.

За загальним правилом статей 15,16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі – Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі – Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі – Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Серед документів наданих відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній.

Наданий нотаріусу Кредитний договір № 395540676 від 06 травня 2014 року не посвідчено нотаріально, а отже стягнення заборгованості за ним не могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

До аналогічних висновків прийшов Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що приватним нотаріусом не дотримано умов вчинення виконавчого напису, а тому останній слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

У позовній заяві позивачем зазначено, що розрахунок понесених нею судових витрат складається з: 908 грн – судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру; 454 грн – судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів; 1000,00 грн – витрати на правову допомогу.

За приписами частини 4 ст. 136 ЦПК України, у разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову.

Враховуючи, що позивачем заяву про забезпечення позову було подано одночасно з позовною заявою, суд вважає, що судовий збір в розмірі 454 грн є надмірно сплаченим та при зверненні із відповідною заявою в порядку ст.7 Закону України «Про судовий збір» може бути повернений позивачеві.

Також, суд враховує, що позивачем надано докази, які підтверджують понесені нею витрати на правничу професійну допомогу в розмірі 1000,00 грн, тому вони підлягають стягненню з відповідача.

У відповідності до ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст. 5,12,13,81,89,141,142,258,259,263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", треті особи: Державний виконавець Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Мартинова Анастасія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем 23 січня 2020 року та зареєстрований в реєстрі за № 4023 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" заборгованості за кредитним договором № 395540676 від 06 травня 2014 року в розмірі: 19635,31 грн – заборгованість за тілом кредиту; 27850,32 грн – заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією, 14500,00 грн – заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею, 150 грн – плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму – 62135,63 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1454 (чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль копійок) грн.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 454 (чотириста п`ятдесят чотири нуль копійок) грн (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову відповідно до квитанції № 7331933 від 04.10.2021 року).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», код ЄДРПОУ 35017877, місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд.9а, офіс 203.

Третя особа: державний виконавець Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Мартинова Анастасія Вікторівна, робоча адреса: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 338.

Суддя М. М. Перекопський