Ухвала суду № 101937441, 13.12.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 705/4164/14-ц

Провадження № 2/204/1728/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

13 грудня 2021 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого – судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Старостенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Служба у справах дітей Уманської районної державної адміністрації про надання дозволу на виїзд дитини за кордон, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Служба у справах дітей Уманської районної державної адміністрації про надання дозволу на виїзд дитини за кордон.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2021 року було прийнято до провадження цивільну справу № 705/4164/14-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Служба у справах дітей Уманської районної державної адміністрації про надання дозволу на виїзд дитини за кордон. Призначено підготовче засідання на 13 липня 2021 року об 11-00 годині.

В підготовчому засіданні 13 липня 2021 року, в якому були присутні представник позивача – ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 , було оголошено перерву до 22 липня 2021 року до 09.30 год., для подання відповідачем відзиву на позов.

Також слід зазначити, що представник позивача – ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні 13 липня 2021 року заявляв головуючому судді завідомо безпідставні відводи, заявляв клопотання про відкладення розгляду справи, заявляв клопотання про намір подати суду наявні докази та просив оголосити для цього перерву, тобто вчиняв усі можливі дії спрямовані на відкладення розгляду справи.

В підготовче засідання призначене на 22 липня 2021 року позивач та представник позивача - ОСОБА_3 не з`явилися. Представник позивача надав до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату, у зв`язку з чим розгляд вказаної справи було відкладено на 03 серпня 2021 року на 11.00 годину. Доказів поважності причин неприбуття в судове засідання у подальшому суду не надав.

Однак, в підготовче засідання, призначене на 03 серпня 2021 року, позивач та представник позивача - ОСОБА_3 не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи. При цьому, цього ж дня, до початку розгляду справи, від представника позивача ОСОБА_3 до канцелярії суду надійшли шість заяв та заперечення щодо дій головуючого. Але, про причини неявки представник позивача суд не повідомив. У зв`язку з неявкою в підготовче засідання позивача та представника позивача розгляд вказаної справи було відкладено на 12 серпня 2021 року на 08.30 годин.

12 серпня 2021 року позивач та представник позивача повторно не з`явилися в судове засідання без поважної причини, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку SMS, яке було направлено на номер телефону, який представник позивача зазначав як номер засобів зв`язку з ним у всіх його заявах та клопотаннях. Крім того, зазначений номер телефону представника позивача міститься також у відомостях Єдиного реєстру адвокатів України – (https://erau.unba.org.ua/profile/11170).

12 серпня 2021 року судом було закінчено підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 23 вересня 2021 року о 10.00 годині.

Але, 23 вересня 2021 року позивач та представник позивача втретє не з`явилися в судове засідання без поважної причини, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку SMS. Про причини неявки позивач та представник позивача суд не повідомили. У зв`язку з неявкою в судове засідання позивача та представника позивача розгляд вказаної справи було відкладено на 06 жовтня 2021 року на 11.00 годину.

В подальшому, позивач та представник позивача, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи (що підтверджується довідками про доставку SMS), без поважної причини не з`являлися також і в судові засідання, призначені на 06 жовтня 2021 року на 11.00 годину, 28 жовтня 2021 року на 11.30 годин та 19 листопада 2021 року на 11.00 годину. Про причини неявки позивач та представник позивача жодного разу суд не повідомили.

30 листопада 2021 року справа була знята з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Розгляд справи було відкладено на 13 грудня 2021 року на 15.00 годину.

Однак, 13 грудня 2021 року позивач та представник позивача в черговий раз не з`явилися в судове засідання без поважної причини, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку SMS. Про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що при вирішення справи покладається на думку суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

З огляду на наведене та той факт, що позивач та представник позивача не повідомили суд про причини своєї неявки, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач та представник позивача ОСОБА_3 не з`являлися до суду без поважних причин.

З приводу неналежної процесуальної поведінки представника позивача ОСОБА_3 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

На практиці є непоодинокими випадки, коли судовий процес порушується з іншою метою ніж вирішення спору по суті (вжиття заходів забезпечення позову, отримання доказів для іншого процесу, зловживання правом на звернення до суду з метою завдання шкоди іншій особі, тощо).

В наведених випадках позивачі зацікавлені в якнайдовшому існуванні судового процесу. Одним зі способів затягування судового розгляду, який використовується позивачами, є неявка в судове засідання.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Диспозитивність – це надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами на власний розсуд. Зміст принципу диспозитивності перш за все розкривається через положення «хто хоче здійснити свої права, має сам потурбуватися про це».

Вказані принципи надають кожному учаснику процесу можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.

З системного аналізу п. 3 ч. ст. 257 ЦПК України та положень ст. 223 ЦПК України вбачається те, що законодавець безпосередньо пов`язує участь позивача в судових засіданнях з рухом судового процесу.

Неявка позивача в судове засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності.

В цьому контексті систематична неявка належним чином повідомленого позивача дає підстави вважати такі дії конклюдентними діями, якими стороною позивача робиться заява про залишення позову без розгляду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (див. наприклад рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).

Однак, стороною позивача на протязі тривалого часу не було вчинено жодних дій, які б свідчили про заінтересованість і зацікавленість ходом розгляду справи, а також її як найшвидшим вирішенням.

За ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов`язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених ст. ст 43, 49 ЦПК України, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

Також слід відмітити, що в Україні дії система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті «Судова влада України» і позивач та його представник мають усі можливості з отримання інформації про розгляд його справи. Тим більше, представник позивача Верба А.П. є адвокатом, а отже вважається обізнаним про можливість ознайомитися з інформацією про призначений день та час для розгляду справи.

Отже, позивач та його представник мають цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (наприклад, розгляд справи в режимі відеоконференції в порядку ст. 212 ЦПК України, у разі неможливості особистої явки до суду). Доводи представника позивача про необізнаність з часом розгляду справи будуть безпідставними та не мають обґрунтовувати поважність неявки сторони позивача у судові засідання.

Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України, в разі повторної неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишення позову без розгляду — є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці висловлював правову позицію про те, що обмеження доступу до суду з метою запобігання зловживанню процесуальними засобами також загалом може визнаватися таким, що має легітимну мету (Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Моннелл і Морріс проти Сполученого королівства”.)

Відтак, суд має присікати недобросовісні дії позивача та його представника та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує баланс інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує інтереси відповідача, який вимушений витрачати час, кошти, свою чи представника явку в судові засідання.

Суд вважає за необхідне зазначити, що повторна неявка в судове засідання належним чином повідомленого позивача є підставою для залишення позову без розгляду, незалежно від причин неявки.

Метою звернення будь-якої особи до суду з позовною заявою є своєчасний розгляд справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів такої особи - позивача.

Однак, наведена поведінка представника позивача свідчить про те, що на теперішній час у сторони позивача відсутня зацікавленість щодо розгляду поданого позову по суті. Усі дії, вчинені стороною позивача в особі представника ОСОБА_3 та його процесуальна поведінка, дають обґрунтовані підстави для висновку про зловживання ним процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.

На підставі вищезазначеного, враховуючи що позивач та представник позивача більше двох разів без поважних причин не з`являлися до суду для участі у судовому засіданні, не надали обґрунтованих пояснень щодо поважності причини своєї неявки, суд дійшов висновку що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд дитини за кордон підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з відсутністю у позивача та його представника бажання бути представленими у судовому засіданні для надання суду належних пояснень та доказів на підтвердження предмету і підстав позову.

На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 257 ЦПК України, -

У х в а л и В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Служба у справах дітей Уманської районної державної адміністрації про надання дозволу на виїзд дитини за кордон - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Д.Л. Черкез