Ухвала суду № 101937368, 16.12.2021, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/4476/21

Номер провадження 2/213/2516/21

У Х В А Л А

16 грудня 2021 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Князєвої Н.В. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про визнання незаконною бездіяльність відповідача щодо відновлення розподілу природного газу до об`єкту побутового споживача ОСОБА_1 - квартири

АДРЕСА_1 , стягнення матеріальної шкоди у розмірі 200,00 грн та моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн.

15 грудня 2021 року позивач звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зобов`язання відповідача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" здійснити роботи по відновленню розподілу природнього газу на шостий під`їзд багатоквартирного будинку

АДРЕСА_2 та безпосередньо до квартири АДРЕСА_3 цього будинку. Заяву мотивує тим, що внаслідок відсутності газопостачання вона використовує електроприлади для приготування їжі, що є значним навантаженням на внутрішньо будинкові мережі та може призвести до виходу її з ладу та займання, що створить надвичайну подію у будинку. Також вказує, що в під`їзді проживають багато людей похилого віку та особи з інвалідністю, які також перебувають без газопостачання.

Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України, дана заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювавалось, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріли справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України

Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Зваживши доводи заяви,дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, суд вважає, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову шляхом відновлення газопостачання за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, задовольнивши дану заяву про забезпечення позову суд фактично прийме рішення по суті справи без судового розгляду, що є неприпустимим.

Отже, з огляду на вищевикладене заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 151 -153, 157, 247 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Н.В. Князєва