Ухвала суду № 101930722, 14.12.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/15755/21

1-кс/308/5499/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Голяна О.В., за участю секретаря судового засідання Лецак Н.В., прокурора Савченко Д.О, підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника адвоката Рижикова В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого в ОСВ ГУНП в Закарпатській області майора поліції Глеба І.М., погоджене процесуальним прокурором Савченко Д.О., про обрання відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Чопівці Мукачівського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 /зі слів/, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, неофіційного працюючого сезонним робітником, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу

13 грудня 2021 року старший слідчий в ОСВ відділу розслідування злочинів загальної кримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майор поліції Глеба І.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим процесуальним прокурором Савченко Д.О., про обрання відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В рамках даного клопотання слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 терміном на шістдесят днів без визначення розміру застави.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що, починаючи з грудня 2020 року, громадянин ОСОБА_1 , будучи у попередній змові з ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, з корисливих мотивів, із застосуванням психологічного насильства, яке виразилось у словесних погрозах про застосування фізичного насильства щодо потерпілого ОСОБА_3 та його членів родини, під виглядом неіснуючого боргу, незаконно вимагали від останнього грошові кошти у сумі 2000 доларів США.

Так, 19.11.2021 року в м. Мукачево по вул. Лавківська на території торгового центру «Епіцентр» ОСОБА_1 , координуючи дії ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне матеріальне збагачення за рахунок сторонніх осіб, з метою доведення свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілого до кінця, ОСОБА_2 зустрівся з потерпілим ОСОБА_3 , де, застосовуючи психологічне насильство щодо потерпілого, яке виразилось у погрозах застосування щодо нього та близьких родичів фізичного насильства, виставлення додаткових процентних розрахунків до суми за кожен день невиконання потерпілим вимоги щодо надання коштів, незаконно отримав від ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 10 000, 00 грн.

Окрім цього, 02.12.2021 року у АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 , будучи у попередній злочинній змові ОСОБА_2 , та координуючи його дії, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне матеріальне збагачення за рахунок сторонніх осіб, з метою доведення свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілого до кінця, ОСОБА_2 зустрівся з потерпілим ОСОБА_3 , де, застосовуючи психологічне насильство щодо потерпілого, яке виразилось у погрозах застосування щодо нього та близьких родичів фізичного насильства, виставлення додаткових процентних розрахунків до суми за кожен день невиконання потерпілим вимоги щодо надання коштів, незаконно отримав від ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 5 000, 00 грн., у результаті чого ОСОБА_2 був затриманий співробітниками УСБУ в Закарпатській області.

В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 незаконно заволоділи грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 15 000 грн.

03.12.2021 року повідомлено про підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, а саме: вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в порядку, передбаченому КПК України, вручено його близькому родичу - батьку ОСОБА_4 .

Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими слідчому судді, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

Позиції учасників судового засідання.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити, зауваживши на наявність ризиків, зокрема можливості підозрюваного ухилятися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню та вчиняти інше кримінальне правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Пояснив, що повідомлення про підозру 03.12.2021 було вручено батьку ОСОБА_1 , 07.12.2021 захиснику підозрюваного адвокату Рижикову В.Г., і лише 13.12.2021 ОСОБА_1 особисто з`явився до органу досудового розслідування.

В судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат Рижиков В.Г. заперечував проти задоволення клопотання. Вказав про недоведеність ризиків та необґрунтованість повідомленої підозри, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Подав письмові заперечення для приєднання до матеріалів клопотання.

Підозрюваний в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав; проти задоволення клопотання заперечив, підтримав позицію захисника. Пояснив, що фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 з дівчиною, має паспорт громадянина для виїзду за кордон.

Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що у провадженні ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження №120210700000000 за ч. 2 ст. 189 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2021, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.11.2021 року.

Підставою внесення зазначених відомостей до ЄРДР відповідно наданого витягу стало те, що починаючи з грудня 2020 року громадянин ОСОБА_2 будучи у попередній злочинній змові з ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, з корисливих мотивів, із застосуванням психологічного насильства, яке виразилось у словесних погрозах про застосування фізичного насильства щодо потерпілого ОСОБА_3 та його членів родини, під виглядом не існуючого боргу, незаконно вимагали від останнього грошові кошти у сумі 2000 доларів США. Так, 19.11.2021 року у м. Мукачево по вул. Лавківська, на території торгового центру «Епіцентр» ОСОБА_2 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне матеріальне збагачення за рахунок сторонніх осіб, з метою доведення свого єдиного злочинного умислу спрямованого на незаконне заволодіння коштами потерпілого до кінця, зустрівся з потерпілим ОСОБА_3 , де застосовуючи психологічне насильство щодо потерпілого, яке виразилось у погрозах застосування щодо нього та його близьких родичів фізичного насильства, виставлення додаткових процентних рахунків до суми за кожен день за невиконані потерпілим вимоги до надання коштів, незаконно отримав від ОСОБА_3 , грошові кошти у сумі 10 000 гривень. Крім цього, 02.12.2021 року, у АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне матеріальне збагачення за рахунок сторонніх осіб, з метою доведення свого єдиного злочинного умислу спрямованого на незаконне заволодіння коштами потерпілого до кінця, зустрівся з потерпілим ОСОБА_3 , де застосовуючи психологічне насильство щодо потерпілого, яке виразилось у погрозах застосування щодо нього та його близьких родичів фізичного насильства, виставлення додаткових процентних рахунків до суми за кожен день за не виконані потерпілим вимоги щодо надання коштів, незаконно отримав від ОСОБА_3 , грошові кошти у сумі 5 000 гривень, у результаті чого був затриманий співробітниками УСБУ в Закарпатській області. У результаті своїх злочинних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 незаконно заволоділи грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 , на загальну суму 15 000 гривень.

В матеріалах клопотання міститься повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, а саме: вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчинене за попередньою змовою групою осіб, датоване 03.12.2021. Вказане повідомлення вручене 03.12.2021 батьку ОСОБА_4 , а також 07.12.2021 захиснику ОСОБА_1 адвокату Рижикову В.Г., отже відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України статус підозрюваного ОСОБА_1 набув 03.12.2021.

Обставини кримінального правопорушення та причетність громадянина ОСОБА_4 до даного кримінального правопорушення, обґрунтованість підозри підтверджується:

- заявою ОСОБА_3 від 17.11.2021 року /а.с.11/;

- рапортом оперуповноваженого Ужгородського РВ (з дислокацією в м. Перечин) УСБУ в Закарпатській області лейтенанта Є.Касинець про виявлений злочин від 17.11.2021 року /а.с.9/;

- протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_3 від 03.12.2021 року /а.с.16/;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 03.12.2021 року /а.с.30/;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 03.12.2021 року /а.с.31-33/;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.12.2021 року /а.с.36/;

- довідкою за результатами упізнання осіб за фотознімками з потерпілим ОСОБА_3 /а.с.37/;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.12.2021 року /а.с.38/;

- довідкою за результатами упізнання осіб за фотознімками з потерпілим ОСОБА_3 /а.с.39/;

- протоколом обшуку від 03.12.2021 року /а.с.46-48/;

- протоколом про ідентифікацію та вручення грошових коштів від 19.11.2021 року /а.с.49/;

- протоколом про вручення спеціальних технічних засобів, спрямованих на фіксацію ходу і результатів негласних слідчих і розшукових дій від 19.11.2021 року /а.с.50/;

- протоколом про ідентифікацію та вручення грошових коштів від 01.12.2021 року /а.с.51;

- протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 22.11.2021 року /а.с.52/;

- протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 03.12.2021 року /а.с.55/;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (візуальне спостереження за особою) від 30.11.2021 року /а.с.58/;

- протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 30.11.2021 року /а.с.60-61/;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 30.11.2021 року /а.с.62-64/;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 30.11.2021 року /а.с.65-66/;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) від 08.11.2021 року /а.с.67/.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий - питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення. У Рішенні "Нечипорук і Йонкало проти України" (п. 175) ЄСПЛ вкотре повторив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom (Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства).

Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених матеріалах кримінального провадження, дає підстави вважати пред`явлену ОСОБА_1 підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя вважає передчасними, оскільки на теперішній час здійснюється досудове розслідування зазначеного кримінального провадження, проводяться слідчі та інші процесуальні дії для встановлення обставин події, проте зібрані на даний час по кримінальному провадженню докази є достатніми для висновку поза розумним сумнівом про наявність на теперішній час обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4,5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування, суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України. Санкція статті відносить інкриміноване кримінальні правопорушення до тяжких. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).

Слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, покази свідків ОСОБА_6 /а.с.22-25/, ОСОБА_4 /а.с.26-27/, які показали, що ОСОБА_1 має намір поїхати на заробітки в Чехію; те, що підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, неодружений, дітей не має, є особою молодою за віком, з задовільним станом здоров`я /протилежного не доведено/; 17.08.2017 отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дійсний до 17.08.2027 року; беручи до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного, корисливого злочину, яке поєднане з погрозою застосування насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчинене за попередньою змовою групою осіб, суспільно-небезпечний характер кримінального правопорушення, у зв`язку з чим існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

При оцінюванні даного ризику слідчий суддя також бере до уваги ту обставину, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 03.12.2021 вручалося в спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень - батьку ОСОБА_4 , так як ОСОБА_1 був відсутній за місцем свого зареєстрованого проживання; 07.12.2021 повідомлення про підозру було вручено захиснику ОСОБА_1 адвокату Рижикову В.Г. і лише 13.12.2021 ОСОБА_1 особисто з`явився до органу досудового розслідування.

Слідчий суддя, беручи до уваги обставини вчиненого правопорушення, враховуючи, що докази по кримінальному провадженню в повному обсязі не зібрано, вважає, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі може впливати на потерпілого ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 з метою дачі, зміни показань на його користь, а це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань або відмови від надання таких.

Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від потерпілих та свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1ст. 177 КПК України.

При обранні слідчим суддею іншого, більш м`якого запобіжного заходу, відмінного від тримання під вартою, підозрюваний отримає можливість впливати на свідків та потерпілого за допомогою мобільного зв`язку та мережі «Інтернет», чого він буде позбавлений, перебуваючи в умовах слідчого ізолятора.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке ймовірно скоєно групою осіб. Сформовані дружні, приятельські стосунки, або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки. Використовуючи власні усталені зв`язки із іншими особами, він може використати їх для впливу на потерпілого та свідків, які надають викриваючи покази на даний час. На даний момент, підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту потерпілого та свідків, а тому ОСОБА_1 знатиме їх анкетні дані, так і зміст наданих ними свідчень.

Також, ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваного тощо).

В частині продовження існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), слідчий суддя бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, їх специфіку, корисливий характер, те що підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, згідно даних вимоги про наявність судимостей /а.с.73/ кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.198, ч.3 ст.146, ч.1. ст.263 КК України направлено до суду, у зв`язку з чим існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваного.

Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки є неможливим з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваним обов`язків.

Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя приходить висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відтак, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_1 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

Таким чином, за наведених вище обставин, слідчий суддя вважає за доцільне обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування кримінального провадження.

Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_1 розміру застави.

За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Санкція ч. 2 ст. 189 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Таким чином, альтернативне невизначення розміру застави є правом слідчого судді, а таке рішення приймається із врахуванням наявних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та сукупності всіх обставини, визначених ст. 178 КПК України.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 взагалі не містить жодних доводів щодо доцільності невизначення підозрюваному альтернативного розміру застави.

В судовому засіданні прокурор з даного приводу вказав лише на той факт, що правопорушення вчинено із погрозою застосування насильства, водночас інших підстав та обставин для не застосування альтернативного розміру застави не навів.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний раніше не судимий, має місце проживання, відсутність даних щодо нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 , недоведеність виняткових обставин для безальтернативного тримання підозрюваного під вартою, а тому приходить до висновку, що підозрюваному слід визначити альтернативну заставу.

Відповідно до п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З огляду на відсутність достеменних даних щодо майнового стану підозрюваного, ґрунтуючись на вагомості доказів наданих стороною обвинувачення, які підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, та чотирьох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи специфіку даного кримінального правопорушення, розмір грошових коштів, які вимагалися від потерпілого ОСОБА_3 (2 тисячі доларів США), встановлення додаткових процентів до суми за кожен день невиконання потерпілим вимоги щодо надання коштів; тяжкість кримінального правопорушення, ймовірне вчинення кримінального правопорушення в складі групи осіб; явку ОСОБА_1 до органу досудового розслідування через десять днів з моменту оголошення підозри, беручи до уваги встановлені в судовому засіданні ризики, покарання, яке загрожує підозрюваному, у випадку визнання останнього винним у його вчиненні, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у вигляді 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків у випадку її внесення.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; не спілкуватися із свідками, потерпілим у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Чопівці Мукачівського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , /зі слів/, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, неофіційного працюючого сезонним робітником, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком в межах строку досудового розслідування на 52 дні до 03.02.2022

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 227 000 гривень.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- не спілкуватися із свідками, потерпілим у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі невиконання вищевказаних обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Зобов`язати старшого слідчого в ОСВ ГУНП в Закарпатській області майора поліції Глеба Івана Михайловича негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про тримання під вартою останнього.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Олена ГОЛЯНА