Ухвала суду № 101930063, 10.12.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23137/21

провадження № 6/753/1148/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О.Ф. з участю секретаря Лаптєвої Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, виданого на виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24.06.2016 цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Макіїввугілля" в інтересах відокремленого підприємства "Шахта ім. С. М. Кірова" про стягнення заборгованості по заробітній платі і середнього заробітку за весь час затримки з розрахунком при звільненні, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Макіїввугілля" в інтересах відокремленого підприємства "Шахта ім. С. М. Кірова" про стягнення заборгованості по заробітній платі і середнього заробітку за весь час затримки з розрахунком при звільненні.

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. В обґрунтування заявлених вимог заявник посилалась на те, що рішення суду було направлене у 2017 році для виконання боржнику - ДП «Макіїввугілля» з надією на те, що боржник самостійно виконає рішення суду та у добровільному порядку виплатить позивачу кошти по рішенню суду. Через це, а також через бойові дії на Донбасі виконавчий лист до державної виконавчої служби не здавався. Але ДП «Макіїввугілля» близько трьох років добровільно рішення суду не виконувало, через що мені необхідно звернутися до державної виконавчої служби. На даний закінчився трирічний строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, який сплинув 13.11.2020.

Виїхати на підконтрольну територію до державної виконавчої служби було дуже ускладнено у зв`язку із закриттям у 2020 році на протязі вже майже півтора року і зараз пунктів пропуску КПВВ. Також ускладнювало звернення у 2020 році та у 2021 році, до державної виконавчої служби ситуація, що склалася у зв`язку із заходами, які вживалися та вживаються у Донецькій області, направленими на протидію розповсюдження «коронавірусу» СOVID-19 та встановленням «карантину». Вказані обставини є загальновідомими.

Заявник тимчасово проживає у м. Макіївка (у зв`язку із доглядом за власним житлом) на той час в період АТО та ООС бойових дій - ці фактори в сукупності з вищенаведененими не дали змоги своєчасно здати виконавчий документ на виконання до державної виконавчої служби враховуючи те, що спочатку рішення суду було направлене боржнику з надією на те, що боржник самостійно виконає рішення суду у добровільному порядку. Але боржник добровільно рішення суду не виконував.

Заявник та заінтересована особа в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду даної заяви.

Оскільки неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду даного процесуального питання, суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Суд, дослідивши вимоги заяви, письмові докази надані в її обґрунтування, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства "Макіїввугілля" в інтересах відокремленого підприємства "Шахта ім. С. М. Кірова" про стягнення заборгованості по заробітній платі і середнього заробітку за весь час затримки з розрахунком при звільненні - задоволено.

Стягнуто з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІКІЇВВУГІЛЛЯ" в інтересах відокремленого підприємства "ШАХТА ім. С.М. КІРОВА" код ЄДРПОУ 32442295, що розташоване: м. Київ, вул. Промислова, 10 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 13.08. 2014 року по 04.04. 2016 року за 424 дні в сумі 82 968 (вісімдесят дві тисячі дев"ятсот шістдесят вісім) гривень 32 копійки.

Стягнуто з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МАКІЇВВУГІЛЛЯ", юридична адреса: м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9, код ЄДРПОУ 20273384 судовий збір на користь держави у розмірі 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок на р/р 31218206700003 в УДК Дарницького району, код банку 820019, код ЄДРПОУ 38021179, код класифікації доходів бюджету 22030001, Дарницький районний суд код ЄДРПОУ 02896704.

Додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31 жовтня 2017 року стягнуто з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "МІКІЇВВУГІЛЛЯ" в інтересах відокремленого підприємства "ШАХТА ім. С.М. КІРОВА" код ЄДРПОУ 32442295, що розташоване: м. Київ, вул. Промислова, 10 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 заборгованості по заробітній платі за серпень 2014 року в сумі 2 218 (дві тисячі двісті вісімнадцять) гривень 40 копійок.

21 вересня 2016 року позивачу ОСОБА_1 на виконання вищевказаного заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 червня 2016 року видано виконавчий лист №753/7106/16.

31 серпня 2021 року позивачу ОСОБА_1 на виконання вищевказаного додаткового рішення Дарницького районного суду м. Києва від від 31 жовтня 2017 року видано виконавчий лист №753/7106/16.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Пономарьов проти України» 03 квітня 2008 року, встановив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України», якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Аналізуючи зазначені заявником обставини у співставленні з вимогами діючого законодавства та практики Європейського суду з прав людини, суд враховує наступне.

Виконання судового рішення, це остаточна стадія цивільного судочинства у процесі реалізації захисту цивільних прав, тому невиконання судових рішень, що є остаточними, обов`язковими для виконання, є порушенням права на справедливий суд, яке захищено ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до приписів ч. 1 та 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

На підставі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 2016 року) стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу. Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

При цьому поважні причини - це ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Обов`язок пред`явити виконавчий лист до виконання в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження», покладено саме на стягувача.

У поданій заяві заявник не зазначає жодної поважної причини пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання з 2016 року, тобто з дня ухвалення судового рішення.

Слід звернути увагу, що підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є поважність причин пропуску такого строку, а перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, тому суд відповідно до ст. 89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі та заяві доказів.

Проте в поданій заяві не зазначено об`єктивних причин, обставин та не надано відповідних доказів на підтвердження зазначеного та, що вказаний строк було пропущено саме з поважних причин та є передбачені законом підстави для його поновлення. А отже, як наслідок, у задоволенні вимог заяви слід відмовити.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що в задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання сляд відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 351-353, 433 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання виданого на виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24.06.2016 цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Макіїввугілля" в інтересах відокремленого підприємства "Шахта ім. С.М. Кірова" про стягнення заборгованості по заробітній платі і середнього заробітку за весь час затримки з розрахунком при звільненні.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: