Рішення № 101926058, 01.12.2021, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/2163/19

провадження № 2/136/638/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2021 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Державний реєстратор Муховецької сільської ради Немирівського району Вінницької області про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації, визнання поновлення договору оренди землі від 18.03.2008 року та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 18.03.2008 року,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" (далі - позивач), через свого представника, звернувся з позовом до ОСОБА_1 та ПАТ "Зернопродукт МХП", (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Державний реєстратор Муховецької сільської ради, з вимогами:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522284800:03:000:0053, площею 3,3998 га, розміщеної на території Попівської сільської ради Вінницької області, що укладений 10.04.2018 між ОСОБА_1 та ПАТ "Зернопродукт МХП" та скасувати рішення державного реєстратора Муховецької сільської ради Вінницької області від 16.11.2018 про держану реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44094088;

- визнати поновленим договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522284800:03:000:0053, площею 3,3998 га, розміщеної на території Попівської сільської ради Вінницької області, укладений 18.03.2008, між ОСОБА_1 та ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД";

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 18.03.2008.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

18.03.2008 між ТОВ «Концерн «Сімекс-Агро», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого відповідач передала, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Попівської сільської ради, з площею 3,3998 га, у тому числі ріллі 3,3998 га, строком на 10 років. У процесі формування ДЗК їй присвоєно кадастровий номер 0522284800:03:000:0053. Державну реєстрацію вказаного договору оренди проведено Вінницькою регіональною філією Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.03.2008 за №040884800241. В силу діючого на той час законодавства договір набрав чинності після його державної реєстрації, а тому строк дії договору мав закінчитися 18.03.2018. Протягом усього строку користування земельною ділянкою, позивач належним чином виконував умови договору оренди, своєчасно та у повному обсязі сплачував орендну плату, будь-яких претензій з боку відповідача не надходило. З метою використання свого переважного права щодо поновлення договору оренди на новий строк, позивач 18.01.2018 направив відповідачу лист-повідомлення щодо поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди до договору оренди. Разом з тим, 22.11.2017 та 05.02.2018 відповідачем було надіслано на адресу позивача, листи в якому повідомляється про небажання продовжувати договір оренди на новий строк, так як планується використовувати земельну ділянку одноосібно. Однак, попри вищевказаний зміст листів відповідача, остання умисно ввела в оману позивача, оскільки надалі уклала новий договір оренди землі із ПАТ "Зернопродукт МХП" - іншим відповідачем по справі, чим позбавила позивача можливості скористатись наданим йому законом переважним правом на поновлення договору оренди. Так, 10.04.2018 між відповідачами було укладено договір оренди земельної ділянки №74 з кадастровим номером 0522284800:03:000:0053, площею 3,3998 га, розміщеної на території Попівської сільської ради на строк 10 років з виплатою орендної плати у розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (рішення державного реєстратора Муховецької сільської ради Вінницької області від 16.11.2018 про держану реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44094088). Позивач, вважає укладення договору оренди землі з відповідачами є недобросовісним, незаконним, за порушення ст. 777 ЦК України та ст. 33 Закону України «Про оренду землі», і відповідно такими, що грубо порушує переважне право позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки від 18.03.2008 на новий строк (за відповідною додатковою угодою), а тому договір оренди №74 від 10.04.2018 є таким, що укладено з порушенням вимог законодавства і підлягає визнанню судом недійсним. Також, спільно з позовною заявою було подано клопотання про витребування у відповідачів примірники оспорюваного договору оренди землі.

Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 22.01.2020 призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, визначено відповідачам строк для подання відзиву на позов, а також витребувано у відповідачів договір оренди землі №74 від 10.04.2018.

Відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив із запереченнями до позову.

Відповідач обґрунтовує свої заперечення наступними обставинами.

ОСОБА_1 не погоджується з позовними вимогами, оскільки не бажала надалі продовжувати дію договору оренди землі від 18.03.2008 між ТОВ «Концерн «Сімекс-Агро», який мав закінчитися 18.03.2018, а тому 22.11.2017 та 05.02.2018 відповідачем було надіслано на адресу позивача, листи в якому повідомляється про небажання продовжувати договір оренди на новий строк і просила не обробляти позивачем її земельну ділянку. Крім того, ОСОБА_1 правомірно використала своє право на укладення договору оренди землі з іншим орендарем ПАТ "Зернопродукт МХП", тим самим за надсилання її попередніх заперечень не порушено права позивача на можливе скористання переважним правом укласти договір оренди.

Відповідачем ПАТ "Зернопродукт МХП", через свого представника, також подано до суду відзив із запереченнями проти позову.

Відповідач обґрунтовує свої заперечення наступними обставинами.

ПАТ "Зернопродукт МХП" не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими, незаконними і такими, що не відповідають дійсності, оскільки на виконання вимог ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» діяли обидві сторони. Так, позивач в свою чергу, направив повідомлення про намір продовжити дію договору оренди з проектом додаткової угоди, а відповідач власник земельної ділянки направив повідомлення про прийняте рішення про небажання продовжувати дію договорів оренди. Що стосується посилання позивача на ст. 777 ЦК України, яка закріплює переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк, то варто зазначити, що договір оренди між відповідачами був укладений вже після припинення дії договорів оренди з позивачем, що відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі». Також, не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що він належним чином виконував умови договорів про оренду земельної ділянки та повідомив власника про намір продовжити їх дію на новий строк, продовжуючи користуватись земельною ділянкою, оскільки за змістом ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» поновлення договору оренди може мати місце лише тоді, коли сторони до закінчення строку дії договору не вчиняли будь-яких значимих юридичних дій, передбачених ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а тому в подальшому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Крім того, запропоновані позивачем зміни істотних умов договору потребують згоди сторін, однак між сторонами такої згода досягнуто не було.

Позивач, через свого представника, подав до суду відповідь на відзив, у якому зазначено, що відповідачі у своїх відзивах жодним чином не надають пояснень, а також ніяк не оспорюють той факт, що у своїх заявах про небажання поновлювати договір оренди відповідач ОСОБА_1 зазначала основною причиною таких дій небажання обробляти земельну ділянку самостійно, однак було укладено інший договір з іншим орендарем, що підтверджує умисні, недобросовісні та протиправні наміри відповідача, введення в оману позивача, а в подальшому і дії щодо усунення його від можливості переважного права на поновлення договору оренди землі.

Відповідачі заперечення щодо відповіді на відзив не подавали.

Третьою особою у ході розгляду даної цивільної справи заяв не подавалося.

Ухвалою суду від 18.09.2020 на задоволення клопотання представника позивача було замінено неналежного відповідача - ОСОБА_1 на належного ОСОБА_1 і відкладено підготовче судове засідання з розгляду даної цивільної справи.

До судового розгляду спір між сторонами не врегульовано.

Ухвалою суду від 07.07.2021 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак у своїй заяві просив суд про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.

У судове засідання відповідачі не з`явилися, однак представник відповідача ПАТ "Зернопродукт МХП" подав до суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що у позивач просить визнати укладеною додаткову угоду посилаючись на існування переважного права, проте запропонований ним проект додаткової угоди містить зміни істотних умов договору, а саме, розмір орендної плати та строк дії цього договору, що потребує наявності згоди сторін (ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"). Проте між сторонами такої згоди щодо змінених умов договору оренди досягнуто не було, тому відповідач вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права щодо визнання укладеною додаткової угоди, істотні умови якої були не погоджені сторонами.

За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Між ТОВ «Концерн «Сімекс-Агро», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі №15 від 18.03.2008, за умовами якого відповідач (будучи її власником згідно з державним актом ЯБ №674213 від 12.02.2007) передала, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Попівської сільської ради, з площею 3,3998 га, у тому числі ріллі 3,3998 га, (кадастровий номер 0522284800:03:000:0053) строком на 10 років. За змістом п. 23 договору він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Державну реєстрацію вказаного договору оренди проведено Вінницькою регіональною філією Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.03.2008 за №040884800241. В силу діючого на той час законодавства договір набрав чинності після його державної реєстрації, а тому строк дії договору мав закінчитися 18.03.2018. За змістом п. 9, 16-17 договору, після припинення його дії орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення такої згоди спір має розв`язуватися у судовому порядку. Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки; викупом земельної ділянки для суспільних потреб; ліквідації орендаря, а також в інших визначених законом випадках. Сторонами визнається той факт, що позивач 18.01.2018 направив відповідачу лист-повідомлення щодо поновлення згаданого договору оренди з проектом додаткової угоди до договору оренди. При подачі позову було додано примірник такої додаткової угоди з визначеною виплатою орендної плати у розмірі 9% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Однак позовна вимога стосується визнання укладеною додаткової угоди зі ставкою орендної плати 12% від н.г.о. Разом з тим, 22.11.2017 та 05.02.2018 відповідачем було надіслано на адресу позивача, листи в якому повідомляється про небажання продовжувати договір оренди на новий строк, так як планується використовувати земельну ділянку одноосібно. Позивач не заперечує факту отримання таких листів відповідача у вказані дати. 10.04.2018 між ОСОБА_1 та ПАТ "Зернопродукт МХП" було укладено договір оренди земельної ділянки №74 з кадастровим номером 0522284800:03:000:0053, площею 3,3998 га, розміщеної на території Попівської сільської ради на строк 10 років з виплатою орендної плати у розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (рішення державного реєстратора Муховецької сільської ради Вінницької області від 16.11.2018 про держану реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44094088). За таких обставин, позивач стверджує, що укладення договору оренди землі з відповідачами, через введення в оману орендаря, є недобросовісним, незаконним, за порушення ст. 777 ЦК України та ст. 33 Закону України «Про оренду землі», і відповідно такими, що грубо порушує переважне право позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки від 18.03.2008 на новий строк (за відповідною додатковою угодою), а тому договір оренди №74 від 10.04.2018 є таким, що укладено з порушенням вимог законодавства і підлягає визнанню судом недійсним. Разом з тим, відповідачі не погоджуються з позовними вимогами, і вважають їх необґрунтованими, оскільки хоча й позивачем завчасно направлено повідомлення про намір продовжити дію договору оренди з проектом додаткової угоди, однак відповідач, як власниця земельної ділянки, теж завчасно направила повідомлення про прийняте рішення про небажання продовжувати дію договору оренди. Крім того, щодо змін істотних умов договору згоди між сторонами досягнуто не було.

Суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються, зокрема, ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Як визначено в ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом було встановлено, що між ТОВ «Концерн «Сімекс-Агро», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі №15 від 18.03.2008, на умовах строкового платного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Попівської сільської ради, з площею 3,3998 га, у тому числі ріллі 3,3998 га, (кадастровий номер 0522284800:03:000:0053) строком на 10 років. Договір набрав чинності після його державної реєстрації, а тому строк дії договору мав закінчитися 18.03.2018.

Попри визначення умов зазначеного договору, які стосуються повернення орендарем після припинення його дії орендодавцеві земельну ділянку, зміни умов договору за взаємною згодою сторін, а також випадків його припинення, проте в договорі оренди землі №15 від 18.03.2008 не визначено процедури його поновлення.

Водночас, правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі .

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Суд зауважує, що вищевказані положення узгоджуються із загальною нормою ч. 1 ст. 777 ЦК України, яка передбачає, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

З огляду на вищевикладене реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Таким чином, при вирішенні питання про поновлення договору оренди, суду необхідно з`ясувати: Чи належно орендар виконує свої обов`язки за договором?; Чи повідомив орендар до закінчення строку дії договору орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк?; Чи додав орендар до листа-повідомлення проект додаткової угоди?; Чи не повідомив орендодавець протягом місяця орендаря про наявність своїх заперечень?

Крім того, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Суд зауважує, що аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту буде порушене лише в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди, але відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Судом встановлено, що сторонами визнається той факт, що до закінчення попереднього договору оренди, який був укладений з позивачем, останній 18.01.2018 направив відповідачу лист-повідомлення щодо поновлення згаданого договору оренди з проектом додаткової угоди до договору оренди. При чому згідно з примірником такої додаткової угоди визначено виплату орендної плати у розмірі 9% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, а не 12%.

Разом з тим, сторонами визнається той факт, що 22.11.2017 та 05.02.2018 відповідачем було надіслано на адресу позивача, листи в якому повідомляється про небажання продовжувати договір оренди на новий строк, так як планується використовувати земельну ділянку одноосібно.

Позивач не заперечує факту отримання таких листів відповідача у вказані дати.

Суд зауважує, що в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Таким чином, згоди між сторонами щодо змінених умов договору оренди досягнуто не було, а тому в подальшому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Надалі 10.04.2018 між ОСОБА_1 та ПАТ "Зернопродукт МХП" було укладено договір оренди земельної ділянки №74 з кадастровим номером 0522284800:03:000:0053, площею 3,3998 га, розміщеної на території Попівської сільської ради на строк 10 років з виплатою орендної плати у розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (рішення державного реєстратора Муховецької сільської ради Вінницької області від 16.11.2018 про держану реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44094088).

Отже, наявність заперечень зі сторони позивача про те, що укладення договору оренди землі №74 від 10.04.2018 з відповідачами, через введення в оману орендаря, є недобросовісним і незаконним, та відповідно такими, що грубо порушує переважне право позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки № 15 від 18.03.2008 на новий строк (за відповідною додатковою угодою), не знайшли свого обґрунтування в ході розгляду цієї справи, а сторони діяли за визначеним ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" порядком, однак за недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Підстави для поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором - відсутні.

Суд вважає неприйнятним аргумент позивача щодо введення його в оману відповідачем, яка вказала недійсні підстави небажання здавати в оренду свою земельну ділянку. Слід наголосити, що за даних правовідносин, з огляду на ст. 33 Закону України "Про оренду землі", слід було встановити, дійсний факт про те, що відповідач у письмовій формі завчасно виявила перед позивачем власну волю не продовжувати з подальшими умовами договору оренди. Натомість підстави небажання поновлення договору оренди землі, у даному випадку не мають юридичного значення, а вказівка на обман зі сторони відповідача, не може бути сприйнята у розумінні ст.ст. 229-230 ЦПК.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимоги про визнання недійсним договору оренди №74 від 10.04.2018 зі скасуванням рішення про держану реєстрацію відповідного права та визнання поновленим договору оренди землі, що укладений 18.03.2008 між сторонами з визнанням укладеною додаткової угоду до такого договору, не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідачів на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з огляду на те, що у задоволенні позову відмовлено, суд відносить судові витрати понесені позивачем зі сплати судового збору на його рахунок.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 19, 23, 76-80, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 63, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ 32513287) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ), Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" (місцезнаходження: вул. Слобода, буд. 141, м. Ладижин, Гайсинський р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ 32547211), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Державний реєстратор Муховецької сільської ради Немирівського району Вінницької області (місцезнаходження: с. Мухівці, Вінницький р-н, Вінницька обл.) про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації, визнання поновлення договору оренди землі від 18.03.2008 року та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 18.03.2008 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 10.12.2021.

Суддя Д.Т. Кривенко