Ухвала суду № 101925205, 15.12.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/8080/21

Провадження № 1-кп/0182/1177/2021

У Х В А Л А

Іменем України

15.12.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ступак Т.С.,

секретар судового засідання Русін О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021041340000832 від 22.09.2021за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Князе-Григорівка Великолепетиського району Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Войнова О.М.,

обвинуваченого (доставленого під вартою) – ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Дятлова А.М.,

потерпілої – ОСОБА_2

в с т а н о в и в:

1.В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

2.Прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки ризики передбачені ст.177 КПК продовжують існувати, а саме ризики: переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній обвинувачується у скоєнні умисних корисливих злочинів за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до 6 років, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод, також не має міцних соціальних зв`язків, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

3.Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив проти задоволення заявленого прокурором клопотання та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на нічний домашній арешт за адресою місця проживання його знайомої ОСОБА_3 , при цьому послався на те, що має проблеми зі станом здоров`я та бажає влаштуватись на роботу.

4.Захисник адвокат Дятлов А.М. заперечив проти задоволення заявленого прокурором клопотання та підтримав клопотання обвинуваченого пославшись на практику ЄСПЛ, недоведеність та необґрунтованість вказаних ризиків, зауваживши, що ОСОБА_1 не має наміру переховувався від суду.

5.Потерпіла ОСОБА_2 підтримала клопотання прокурора.

6.Прокурор та потерпіла ОСОБА_2 щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечили.

7.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд приходить до наступних висновків.

8.Судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 19 грудня 2021 року включно з можливістю внесення застави у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

9.Згідно із вимогами ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

10.Розглядаючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення/зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

11.Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

12.Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

13.Щодо обґрунтованості підозри, діянням обвинуваченого надана кваліфікація - ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України.

14.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

15.Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

16.Сторона захисту не спростовує питання обґрунтованості підозри, враховуючи це, та наданий до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, суд приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні обвинуваченим вказаного правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.

17.Крім того, суд приймає до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, вік та стан здоров`я обвинуваченого, його соціальні зв`язки та репутацію, наявність інших кримінальних проваджень в суді, а також з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, що дає підстави вважати та свідчить про можливе переховування даної особи від суду, а також суд враховує те, що потерпілі та свідки ще не допитані в судовому засіданні.

18.Також судом враховується і та обставина, що під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу та заявленого клопотання стороною захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, стороною захисту не надано жодного належного доказу, який свідчив би про необхідність зміни вже обраного запобіжного заходу (відсутні будь-які дані про стан здоров`я обвинуваченого, не зазначені дані адреси за якою обвинувачений просить змінити запобіжний захід та не відома думка цієї особи щодо перебування ОСОБА_1 під час домашнього арешту за адресою її місця мешкання).

19.Враховуючи викладене, суд вважає, що на даний час залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 зможе ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення, тому підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.

20.На підставі викладеного суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.

21.Підстав для зміни обраного раніше розміру застави суд не вбачає.

Керуючись статтями 183, 197, 199, 314, 315, 369-372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

2.В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

3.Продовжити щодо ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 днів, до 10 лютого 2022 року включно.

4.Визначений раніше розмір застави для ОСОБА_1 у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб - залишити без змін.

5.У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою суду ОСОБА_1 з дня внесення застави вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді застави і відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України на нього покладаються наступні обов`язки:

- прибувати до суду у визначений час;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

6.Визначити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

7.Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Т. С. Ступак