Ухвала суду № 101925119, 11.11.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4323/20

Провадження № 6/0203/193/2021

УХВАЛА

11.11.2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Єдаменко С.В.,

при секретарі – Кравченко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення, -

встановив:

21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2020 року по справі № 203/4323/20.

Зазначеним рішенням заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису було задоволено та стягнуто із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 6 800 грн. 00 коп.

В обґрунтування заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, заявниця вказує, що у Державній казначейській службі України їй повідомили про неможливість виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2020 року.

Сторони в судове засідання не з`явились. Про дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2020 року по справі № 203/4323/20 заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису було задоволено та стягнуто із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 6 800 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.435 ЦПК України за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. При цьому, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Заява про встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб. Тобто, у такому разі слід відрізняти способи захисту цивільного права, передбачені ст.16 ЦК України, та способи і порядок виконання рішення суду.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень ч.3 ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України», пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України», пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України», тощо).

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Виконання судового рішення є завершальною стадією судового процесу, в якій остаточно реалізується завдання цивільного судочинства – ефективний захист та поновлення порушених прав.

Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення.

За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року).

Зміни одного способу та порядку виконання судового рішення на інший пов`язані з обов`язковим його виконанням незалежно від того, яким чином це відбувається - добровільно чи примусово. Про зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови суду або про відмову у їх задоволенні виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Чинним законодавством не передбачено чіткого та вичерпного переліку підстав зміни способу та порядку виконання судового рішення. Однак, до обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення процесуальне законодавство відносить наступні: хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність коштів на рахунку державного органу, відсутність бюджетних призначень, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо, тощо), але відповідно ці обставини не є вичерпними.

Отже, суд в кожному випадку повинен навести конкретні обставини, які можуть бути розцінені як такі, що свідчать про суттєве ускладнення виконання судового рішення, або про неможливість його виконання.

Як вказала заявниця, саме по собі не виконання судового рішення органом державної казначейської служби може свідчити про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.

Суд погоджується з доводами заявниці, оскільки не виконання судового рішення призводить до порушення її прав та інтересів, тому з метою створення умов для виконання судового рішення, забезпечення його ефективного і швидкого виконання, суд вважає за доцільне змінити спосіб його виконання та стягнути не з державного бюджету на користь ОСОБА_1 витрати на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 6 800 грн. 00 коп., а з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області вказані вище кошти. Така зміна способу виконання судового рішення не змінює рішення по суті, а лише є прийняттям судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

За нормою ч.2 ст.7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень від 05.06.2012 №4901-VI у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258, 260, 261, 353, 435 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення - задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2020 року по справі № 203/4323/20, а саме стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 26239738; адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 57, к. 301) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 6 800 (Шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 261 ЦПК України. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд міста Дніпропетровська протягом 15 днів з дня підписання її повного тексту.

Суддя С.В. Єдаменко