Рішення № 1019216, 11.07.2007, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2007 р. Справа № 21/384-05 (н.р. 21/634-03)

вх. № 11835

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя Хотенець П.В.

суддя Доленчук Д. О.

суддя Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Дуброва Н.О.

за участю представників сторін:

прокурора - не з*явився позивача - Шурміль С.С., дов. № 743 від 16.06.2007 року відповідача - 1. Кулігіна Т.Ф., дов. № 13/3 від 09.01.2007 року, 2. Каштанов А.І., дов. від 01.02.2007 року

розглянувши справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд", м. Київ

до 1. Акціонерного товариства відкритого типу "Харківський канатний завод", м. Харків, 2. Акціонерного товариства "Агросервіс-Україна", м. Харків

про стягнення 1027016,93 грн.

за участю Військового прокурора Харківського гарнізону

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить зобов’язати 1-го відповідача прийняти виконані позивачем будівельно-монтажні роботи за договором № 8 від 01 червня 1999 року відповідно до форми 2 та формі 3 за 1999, 2000 та 2001 рік; стягнути з 1-го відповідача на користь позивача 1027016,93 грн, з яких 625175 грн. основного боргу, 348847,65 грн. за прострочку виконання грошового зобов'язання з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, три відсотків від суми боргу за період з 08 березня 2003 року по 08 вересня 2003 року в сумі 9451,93 грн. та 43642,35 грн. пені за період з 08 березня 2003 року по 08 вересня 2003 року; стягнути з 1-го відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 1785 грн. та сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Після уточнення позовних вимог позивач просить суд зобов’язати 1-го відповідача підписати форми КБ-2”в” та КБ-3 по будівництву будинку по вулиці Свинаренка, 18, в конкретний термін; стягнути з 1-го відповідача на користь позивача 1126419,71 грн, з яких 625175 грн. основного боргу, 448250, 84 грн. – прострочку виконання грошового зобов'язання з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з листопада 1999 року до листопад 2002 року, три відсотки річних від суми боргу за період з 08 березня 2003 року по 08 вересня 2003 року в сумі 9351,93 грн. та 43642,35 грн. пені за період з 08 березня 2003 року до 08 вересня 2003 року, стягнути з відповідача судові витрати.

Прокурор у судове засідання не з*явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Перший відповідач у судовому засіданні позов не визнає, в обґрунтування заперечень проти позову посилається на укладення між сторонами договору № 141\98 від 24 грудня 1998 року, який передбачає будівництво будинку по вулиці Петра Свинаренка, 18 на підставі долевої участі АТ „Харківський канатний завод”, відповідно до якого 80 % вартості будівництва складає частка ДП МОУ „Укрвійськбуд”. Посилається також на продаж своєї частини незавершеного будівництва по договору № 39 від 02 липня 2007 року АТ „Агросервіс-Україна”, згідно з яким відповідач передав функції замовника, зазначає, що в період з червня 1999 року до січень 2002 року не отримував від позивача пропозиції щодо прийняття виконаних робіт по договору № 8 від 01 червня 1999 року та підписання актів виконаних робіт. Просить провадження по справі припинити. Правового обґрунтування припинення провадження по справі не навів.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26 січня 2005 року позов було задоволено в повному обсязі. Зобов’язано Відповідача, Акціонерне товариство відкритого типу „Харківський канатний завод” прийняти виконані ДП МОУ „Укрвійськбуд” будівельно-монтажні роботи за договором № 8 від 01 червня 1999 року відповідно форм 2”в” та формі 3 за 1999, 2000, 2001 рік. Стягнуто з Відповідача, АТВТ „Харківський канатний завод” на користь Позивача, ДП МОУ „Укрвійськбуд” 625175,00 грн. основного боргу, 348847,65 грн. інфляційних, 9351,93 грн. – три відсотки річних, 43642,35 грн. пені, 1785 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2005 року Рішення Господарського суду Харківської області від 26 січня 2005 року було залишено без змін, а апеляційна скарга Відповідача – без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 14 липня 2005 року було частково задоволено касаційну скаргу Відповідача, Акціонерного товариства відкритого типу „Харківський канатний завод”, Рішення Господарського суду Харківської області від 26 січня 2005 року та Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2005 року було скасовано, справу передано для нового розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвалою першого заступника голови господарського суду Харківської області від 19 жовтня 2005 року у зв’язку з тим, що за своєю правовою природою справа є складною та потребує ретельного вивчення, було призначено колегію у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Пелипенко Н.М., Тихий П.В.

Зазначене клопотання було задоволено клопотання і до участі у справі залучено в якості другого відповідача Акціонерне товариство „Агросервіс-Україна”.

Представник другого відповідачіа у судовому засіданні позовні вимоги не визнає.

На виконання узагальнень, наведених в Постанові Вищого господарського суду України від 14 липня 2005 року ухвалою від 24 січня 2006 року було призначено будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено ХНДІСЕ ім. Бокаріуса, на розгляд якої поставлено питання:

1. Який обсяг проведених позивачем будівельно-монтажних робіт за договором № 8 від 01 червня 1999 року?

2. Яка вартість проведених позивачем будівельно-монтажних робіт за договором № 8 від 01 червня 1999 року?

3. Чи відповідають обсяг та вартість зазначених позивачем у формі КБ-2 та КБ-3 фактично проведених позивачем роботам по договору № 8 від 01 червня 1999 року?

4. Чи виконані роботи по договору № 8 від 01 червня 1999 року відповідно до вимог договору підряду та кошторисній документації?

Провадження по справі було зупинене до закінчення проведення судової експертизи.

28 березня 2007 року судом було отримано висновок судової будівельно-технічної експертизи № 1228 від 01 березня 2007 року. Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи:

1. Будівельно-монтажні роботи за договором № 8 від 01 червня 1999 року фактично виконані позивачем в обсязі, зазначеному в формах КБ-2”в” (т.с.1.5.) по переліку, який зазначено в дослідницькій частині (таблиця 1, сторінки 10-11)

2. Вартість проведених позивачем будівельно-монтажних робіт за договором № 8 від 01 червня 1999 року станом на лютий 2007 року становить 1417179 гривень (розрахунок табл. 2, стор. 13-17)

3. Обсяг та вартість зазначених позивачем у формі КБ-2 та КБ-3 фактично відповідають проведеним позивачем роботам по договору № 8 від 01 червня 1999 року.

4. Роботи по договору № 8 від 01 червня 1999 року виконані відповідно до вимог вказаного договору підряду та кошторисної документації.

З урахуванням висновків судової будівельно-технічної експертизи і на виконання ухвали суду від 16 травня 2007 року позивач надав суду уточнення, в якому просить зобов’язати 1-го відповідача прийняти виконані роботи і підписати акти за формою КБ-2”в” і КБ -3 і стягнути з 1-го відповідача на користь позивача 1 470 017,90 грн. Уточнення оплачені державним митом, прийняті судом до розгляду.

В судовому засіданні було допитано експерта Башкірова Г.Б., який виконував судову будівельно-технічну експертизу.

Ухвалою заступника Голови Господарського суду Харківської області від 02 липня 2007 року у зв’язку з відпусткою суддів Тихого П.В. і Жельне С.Ч. було призначено новий склад колегії: головуючий суддя – Хотенець П.В., судді Доленчук Д.О., Буряк Л.В.

Ухвалою Заступника голови господарського суду Харківської області від 09 липня 2007 року у зв*язку з відпусткою судді Шарко Л.В., було змінено склад колегії та до розгляду справи № 21/384-05 було призначено колегію у складі: головуючий суддя Хотенець П.В., суддів Доленчук Д.О., Калініченко Н.В.

У судовому засіданні 09 липня 2007 року було оголошено перерву до 11 липня 2007 року до 16 годин з метою виготовлення повного тексту процесуального документа.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, ретельно вивчивши висновки судової будівельно-технічної експертизи, заслухавши пояснення судового експерта, який виконував роботи з проведення судової експертизи, судова колегія встановила таке.

24 грудня 1998 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір № 141/98 про сумісне будівництво 10-ти поверхового 235-квартирного житлового будинку № 18 по вулиці Петра Свинаренка в місті Харкові із вбудовано-прибудованим магазином "молоко", предметом якого було визначено пайову (дольову) участь дольщика у фінансуванні будівництва.

Відповідно до пункту 1.4. Договору генеральним підрядником по будівництву визначено Державне підприємство Міністерства оборони України "Укрвійськбуд". Пунктами 2.3., 2.4. Договору зазначено, до частка фінансування будівництва замовника складає 20 % вартості будівництва, частка пайовика – 80 %. При цьому пайовик (позивач) фінансує свою частку за рахунок державних коштів, виділених Управлінню у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Харківської обласної державної адміністрації, з бюджету по статті "самостійне переселення".

Відповідно до пункту 1.6. Договору № 141/98 невід’ємною частиною вказаного договору є договір № 132/98 від 24 грудня 1998 року, укладений між Державним підприємством Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" та Управлінням у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС Харківської обласної державної адміністрації. На виконання вказаного пункту договору № 141/ 98 Позивач і Управління у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС Харківської обласної державної адміністрації підписали договір № 132/98 24 грудня 1998 року, про що свідчать підписи керівників цих організацій, скріплені печатками ДП МОУ "Укрвійськбуд" і Управління. Проте, як встановлено в судовому засіданні через незалежні від Позивача причини, договір № 132/98 не був погоджений і затверджений Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, внаслідок чого фінансування будівництва житлового будинку № 18 по вулиці Петра Свинаренка в місті Харкові не проводилося Управлінням у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС Харківської обласної державної адміністрації. У зв’язку з тим, що позивач є пайовиком будівництва зазначеного будинку згідно пункту 1.1. Договору № 141/98 він здійснював фінансування будівництва житлового будинку № 18 по вулиці Петра Свинаренка за рахунок бюджетних коштів, отриманих у вигляді векселів Державного казначейства України, що підтверджується довідкою Головного фінансово-економічного управління Міністерства оборони України від 13 квітня 2004 року № 146/6/122 та бухгалтерська довідка № 180/7 від 27 лютого 2004 року, належним чином засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи. У зв’язку з цим посилання Першого відповідача на взагалі відсутність бюджетного фінансування будівництва зазначеного житлового будинку з боку Позивача є безпідставними.

Як свідчать матеріали справи, будівництво будинку № 18 по вулиці Петра Свинаренка в місті Харкові за договором № 141/98 позивач почав здійснювати з травня 1999 року шляхом постачання будівельних матеріалів, виконання будівельно-монтажних робіт філією позивача – Управлінням начальника робіт № 127, про що свідчать форми КБ-2"в" та КБ-3 за травень 1999 року, видаткові накладні, а також товарно-транспортні накладні на постачання будівельних матеріалів на будівельний майданчик, розташований за адресою: місто Харків, вулиця Петра Свинаренка, будинок 18.

01 червня 1999 року між Позивачем в особі філії Управління начальника робіт № 127 (УНР-127) і Першим відповідачем на виконання пункту 4.10 Договору № 141/98 був укладений договір генерального підряду № 8 на будівництво десятиповерхових секцій А, Б, В, Г, Д на 235 квартир з вбудовано-прибудованим магазином по вулиці Петра Свинаренка 18 в місті Харкові.

Строк дії договору № 8 був визначений до 30 грудня 2000 року. Пунктом 1.3. Договору № 8 зазначено строк введення в експлуатацію 9 поверхів блок-секції А з вбудованим магазином та введення в експлуатацію в IV кварталі 2000 року 2-х 10-ти поверхових цегляних секцій Б, В.

Пунктом 3.1. Договору № 8 було визначено дату завершення будівництва будинку в цілому, в якому за проектом, окрім блок-секцій А, Б, В повинні були бути збудовані блок-секції Г та Д. Пункт 9.5 Договору № 8 визначав строк закінчення будівництва саме блок-секції А, Б, В.

Після завершення визначеного договором № 8 строку його дії, а саме 31 грудня 2000 року, будівельні роботи продовжувалися на підставі укладеного між Позивачем і Першим відповідачем договору № 141/98, строк дії якого згідно пункту 6.1. визначався моментом передачі Першим відповідачем документів про право власності позивачу як пайовику будівництва.

Згідно пункту 2.1. Договору № 141/98 вартість будівництва визначена договірною ціною, складеною на підставі проектно-кошторисної документації, розробленої у відповідності до ДБН-IV-16-98.

Посилання Першого відповідача на недосягнення згоди по договірній ціні, а також на відсутність проектно-кошторисної документації як такої безпідставні, оскільки пунктом 4.6. Договору № 8 визначено, що відповідач повинен самостійно узгоджувати з пайовиком ціни на будівельні матеріали. Доказом узгодження сторонами договірної ціни судом визнається пункт 9.1. договору № 8.

Посилання першого відповідача на наявність зауважень та приписів державної архітектурно-будівельної комісії, які він направляв позивачу, судова колегія не визнає доказом, що спростовує факти належного виконання робіт з боку позивача, оскільки згідно пункту 4.2 Договору № 141/98 саме перший відповідач зобов’язаний був вирішувати з місцевими органами влади питання по всім необхідним дозволам відповідно з встановленим в Україні порядком та існуючими договірними домовленостями. На підставі пункту 4.3. Договору № 141/98 до кола обов’язків Першого відповідача віднесено здійснення контролю за ходом будівництва, організацію на будівельному майданчику державного технічного та авторського нагляду.

18 грудня 2000 року перший відповідач звернувся до позивача з листом, в якому зазначив, що через відсутність коштів на фінансування будівництва будинку № 18 по вулиці Петра Свинаренка, що в місті Харкові, він неспроможний виконувати функції замовника, повідомив про те, що будівництво проводиться без відповідного дозволу Управління містобудування та архітектури Харківської міської ради, та без коригування проекту та запропонував позивачеві прийняти на себе функції замовника будівництва зазначеного житлового будинку. Зазначеним листом відповідач підтверджує факт виконання Позивачем робіт на об’єкті в термін з січня до грудня 2000 року, а також не висловлює заперечень проти конкретної вартості виконаних робіт та використаних будівельних матеріалів. Листом № 20/52 додатково підтверджено факт виконання робіт на об’єкті, а також відсутність заперечень або зауважень по виконанню будівельних робіт, що виконувалися Позивачем.

Листом № 64/1 від 01 лютого 2000 року позивач надав першому відповідачу відповідь, що він не заперечує проти прийняття на себе функцій замовника будівництва. При цьому висловив пропозицію, щоби перший відповідач надав йому допомогу в узгодженні цього питання в виконавчому комітеті Харківської міської ради. На думку позивача, частка першого відповідача в будівництві повинна бути врахована та прийнята за умови надання акту прийманні-передачі незавершених будівництвом робіт у відповідній формі, однак перший відповідач не склав запропонованого йому позивачем акту і не надав відповіді на цей лист.

13 березня 2000 року листом за № 226/1 позивач зазначив про те, що питання про передачу функцій замовника будівництва житлового будинку № 18 по вулиці Петра Свинаренка в місті Харкові не визначене, оскільки підготовку проекту договору про передачу функцій замовника на час будівництва брав на себе перший відповідач.

06 листопада 2001 року перший відповідач звернувся до позивача з листом № 20/1028, в якому зазначив, що він не може виконувати функції замовника через відсутність належного фінансування. Перший відповідач також зауважив, що позивачем не виконуються його неодноразові звернення про передачу функцій замовника. Зазначений доказ сприймається судом критично, оскільки зазначені в ньому твердження спростовуються листами позивача № 84/1 від 01 грудня 2000 року та № 226/1 від 13 березня 2000 року.

Посилання першого відповідача про те, що ним були не отримані акти виконаних робіт, щодо спонукання до підписання яких подано цей позов, не можуть сприйматися судом із встановленою достовірністю, оскільки з листування між позивачем і першим відповідачем випливає, що останній достовірно був повідомлений про ведення робіт позивачем на будівництві житлового будинку № 18 по вулиці Петра Свинаренка в місті Харкові. На спростування цього аргументу суд приймає також факт отримання першим відповідачем актів виконаних робіт, про що свідчить супровідний лист від 26 лютого 2002 року за № 47, при якому першому відповідачу направлялися форми КБ-2"в" і КБ-3.

Не зважаючи на висловлену позивачем у письмовій формі згоду прийняти на себе обов’язки замовника будівництва житлового будинку, 02 липня 2002 року перший відповідач уклав договір купівлі-продажу № 39 з другим відповідачем, згідно умов якого перший відповідач прийняв на себе зобов’язання передати у власність будинок, незавершений будівництвом, який знаходиться по вулиці Петра Свинаренка № 18 в місті Харкові, а другий відповідач прийняв на себе зобов’язання прийняти зазначений об’єкт і сплатити за нього ціну відповідно до умов, визначених в договорі купівлі-продажу.

Перший і другий відповідачі прийняті на себе зобов’язання виконали, у зв’язку з чим Харківська міська рада рішенням № 71/03 від 30 квітня 2003 року передала другому відповідачу права забудовника житлового будинку № 18 по вулиці Петра Свинаренка в місті Харкові та надала земельну ділянку площею 0,7143 га. в межах, визначених договором на право користування земельною ділянкою від 27 вересня 1999 року № 2105.

Після укладення і виконання договору № 39 від 02 липня 2002 року листом № 20/745 перший відповідач повідомив позивача про намір передати свою частку в незавершеному будівництві житлового будинку № 18 по вулиці Петра Свинаренка. В порушення умов пункту 6.2 договору № 141/98 та пункту 9.4. договору № 8 цим же листом відповідач запропонував вважати раніше укладені договори розірваними.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Харківської області від 08 жовтня 2004 року по справі № 47/371-05, яке залишено без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07 грудня 2004 року було відмовлено в задоволенні позову другого відповідача про визнання недійсним договору № 141/98. Ухвалюючи зазначене рішення суди дійшли до висновку, що сторони по договору № 141/98, тобто позивач і перший відповідач досягли згоди по всіх істотних умовах цього договору, а посилання другого відповідача на невиконання пункту 1.6. договору № 141/98, а саме відсутність доказів фінансування згідно укладеного договору № 132/98, є безпідставним і не тягне за собою повної або часткової недійсності договору № 141/98.

Належними доказами подальшого схвалення і виконання договору № 141/98 від 24 грудня 1998 року є укладення згідно пункту 4.10 договору № 141/98 01 червня 1999 року договору підряду № 8 і виконання позивачем передбачених ним обов’язків, підписання протоколу розбіжностей від 01 червня 1999 року по договору № 8, листування щодо виконання умов договорів № 141/98 і № 8 протягом усього строку їх дії, лист начальника управління соціально-економічного планування та розвитку Харківської міської ради, в якому зазначено, що будівництво будинку здійснювалося з залученням коштів державного бюджету, що їх скеровував позивач, супровідний лист Головного фінансово управління Міністерства оборони України, який підтверджує передачу векселя Головного управління Державного казначейства України на будівництво вказаного будинку в сумі 808 тисяч грн., бухгалтерська довідка № 180/7 від 27 лютого 2004 року.

Враховуючи існування рішень судів, які врегулювали відносини між сторонами і якими дано правову оцінку виконанню сторонами своїх прав і обов’язків по договорам, аналіз яких необхідний для винесення законного і справедливого рішення по справі, судова колегія вважає за необхідне окремо зауважити таке.

Рішенням від 02 квітня 2004 року Господарського суду Харківської області по справі № 35/99-07 за позовом військового прокурора Північного регіону України в інтересах ДП МОУ "Укрвійськбуд" до АТВТ "Харківський канатний завод", АТ "Агросервіс-Україна", третя особа 127 УНР, яке залишене без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26 січня 2005 року, було визнано недійсним договір купівлі-продажу об’єкту незавершеного будівництва № 39, укладений між першим і другим відповідачами. При розгляді зазначеної справи було встановлено, що перший відповідач без згоди позивача, який є стороною договору № 141/98 про спільну діяльність, були змінені в односторонньому порядку умови договору № 141/98 та 02 липня 2002 року укладено договір № 39 купівлі-продажу. Договір № 141/98 був на той момент чинним і ніким не скасований, недійсним не визнаний. Договір № 39 не відповідає вимогам статей 224, 225 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), оскільки перший відповідач не мав права одноосібно відчужувати майно, яке належить йому як співвласнику разом з позивачем. Окрім зазначеного, першим відповідачем було також порушено вимоги Положення про порядок передачі права на завершення припинених будівництвом об’єктів житла, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 31 січня 2000 року. Отже, перший відповідач не мав права розпоряджатися незакінченим будівництвом будинком № 18 по вулиці Петра Свинаренка в місті Харкові, внаслідок чого згідно статті 48 Цивільного кодексу України договір № 39 було визнано недійсним.

Рішенням від 02 квітня 2004 року Господарського суду Харківської області по справі № 35/97-04 за позовом військового прокурора Північного регіону України в інтересах ДП МОУ "Укрвійськбуд" до АТВТ "Харківський канатний завод", АТ "Агросервіс-Україна", Харківської міської ради було визнано незаконним пункт 1.2. рішення № 71/03 Харківської міської ради від 31 січня 2003 року. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26 січня 2005 року зазначене рішення суду було залишено без змін. З змісту згаданого вище рішення робиться висновок, що передача прав забудовника житлового будинку, в який було вкладено матеріальні і трудові ресурси позивача, була проведена з порушенням вимог чинного законодавства України і мала на меті уникнення від проведення розрахунку з позивачем за виконані ним роботи і передачі і вкладені у будівництво житлового будинку № 18 по вулиці Петра Свинаренка в місті Харкові матеріали.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи, яка була призначена ухвалою суду від 24 січня 2006 року, підтверджується, що роботи, виконані позивачем на будівництві житлового будинку № 18 по вулиці Петра Свинаренка в місті Харкові за договором № 8 від 01 червня 1999 року фактично виконані позивачем в обсязі, зазначеному в наданих ним актах по формам КБ-2 "в". Вартість проведених позивачем будівельно-монтажних робіт за договором № 8 від 01 червня 1999 року станом на лютий 2007 року становить 1417179 гривень. Обсяг та вартість зазначених позивачем у формі КБ-2 та КБ-3 фактично відповідають проведеним позивачем роботам по договору № 8 від 01 червня 1999 року. Роботи по договору № 8 від 01 червня 1999 року виконані відповідно до вимог вказаного договору підряду та кошторисної документації.

З урахуванням зібраних по справі доказів судова колегія приходить до переконливого висновку про те, що позивачем як пайовиком за договором № 141/98 і генеральним підрядником за договором № 8 належним чином виконувалися будівельно-монтажні роботи, вартість яких становить 625175 грн., що підтверджується наданими суду актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних робіт, товарно-транспортними накладними, а також висновком судової будівельно-технічної експертизи, яка була виконана ХНДІСЕ ім. засл.проф. Боккаріуса.

Окрім цього, судова колегія звертає увагу на акти технічного стану житлового будинку від 10 лютого 1999 року та від 10 січня 2002 року. Порівняння зазначених актів і зазначення особи, яка виконувала перелічені роботи, дає підставі дійти висновку, що перший відповідач сам визнає, що в період між 10 лютого 1999 року і 10 січня 2002 року на об’єкті було виконано роботи, що зафіксовано членами спеціально створеної комісії. Так, в акті від 10 січня 2002 року генеральний директор АТВТ "Харківський канатний завод" Щупак М.Ю., який затвердив акт технічного стану житлового будинку по вулиці Свинаренка 18 підтвердив, що роботи виконані 127 УНР – філією позивача. До того ж акти технічного стану об’єкту, складені на згадані вище дати відрізняються таким:

По секції А – була добудована підземна частина, цегляна кладка виконана з 97 % трьох поверхів до 100 % шести поверхів, були встановлені перегородки, добудовані сходи з четвертого по восьмий поверх, збудовані перекриття, виконані перемички.

По вбудовано-прибудованому магазину – завершені земляні роботи, були повністю встановлені перекриття підвальної частини магазину, виконані на 100 % цегляна кладка та встановлені плити перекриття на першому поверсі одноповерхової частини магазину, на 50 % цегляна кладка двоповерхової частини магазину, 100 % цегляної кладки на 30 % перегородок у вбудованій частині магазину.

По секції Б – виконані земляні роботи, ростверк з 12 % до 80 %, виконана цегляна кладка, встановлені блоки підвалу, перекриття підвалу.

По секції В – встановлено ростверк середньої осі, змонтовані армокаркаси.

По будівельному майданчику – встановлена огорожа металевими та залізобетонними секціями, виконана відсипка під’їзного майданчику, виконана естакада прийому розчину, змонтовані підкранові колії та будівельний кран, виконане тимчасове енергопостачання, встановлені тимчасові споруди, завезені будівельні матеріали та будівельні конструкції.

В акті від 01 січня 2002 року зазначено, що роботи виконувалися на підставі договору № 8, перший відповідач в цьому акті зазначений як замовник будівництва. Також зазначено, що обсяги робіт по будівництву будинку, виконані філією позивача в 1999-2001 роках вважати як різницю обсягів робіт, відмічених в актах технічного стану житлового будинку № 18 по вулиці Петра Свинаренка від 01 жовтня 1999 року і від 10 лютого 2002 року.

Посилання в поданих запереченнях першого відповідача, що акти від 01 жовтня 1999 року і від 10 лютого 2002 року не можуть самі по собі бути доказами виконання позивачем будівельно-монтажних робіт розцінюються судом як спроба будь-яким чином уникнути відповідальності за допущене порушення при виконанні прийнятих на себе згідно договорів № 141/98 і № 8 обов’язків.

Посилання першого відповідача на відсутність і нього актів виконаних робіт станом на 01 жовтня 2002 року, тобто на момент затвердження акту технічного стану від цієї дати спростовуються іншими доказами, зібраними по справі, а саме: супровідним листом № 47 від 26 лютого 2002 року, прийнятим першим відповідачем, що підтверджується вхідним штампом першого відповідача № 66.

Відповідно до статті 161 Цивільного кодексу УРСР зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно статті 332 Цивільного кодексу УРСР за договором підряду підрядник зобов’язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов’язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Таким чином, заборгованість першого відповідача як замовника перед позивачем як генеральним підрядником за виконані будівельні роботи і вкладені будівельні матеріали складає 625175 грн. та підлягає прийняттю першим відповідачем і стягненню з останнього на користь позивача суми боргу.

За неналежне виконання зобов’язань, відповідно до пункту 8.9 договору, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", статті 214 Цивільного кодексу УРСР, відповідач зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням суми пені, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Наведений позивачем в уточненнях до позовної заяви розрахунок суми боргу з урахуванням суми основного боргу, індексу інфляції, трьох відсотків річних проведений у відповідності з вимогами чинного законодавства, додатково підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що ані під час першого розгляду справи, ані під час нового розгляду справи перший відповідач не надав суду доказів, що підтверджували б обставини, на які він посилається як на заперечення правової позиції позивача, а на користь позивача свідчить також висновок судової будівельно-технічної експертизи, виконаної ХНДІСЕ ім. засл. проф. Боккаріуса судова колегія приходить до висновку, що заперечення першого відповідача, а також пояснення другого відповідача позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Клопотання першого відповідача про проведення бухгалтерської експертизи правильності відображення в обліку виконаних будівельних робіт на суму 625175 грн. судова колегія вважає таким, що не підлягає задоволенню, оскільки питання відповідності проведених операцій вимогам законодавства, що регулює питання відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій відносяться до розділу економічних судових експертиз. Але питання, на які, за думкою першого відповідача, повинен дати експерт-бухгалтер, не можуть навіть теоретично отримати відповіді, оскільки предметом даного господарського спору є спонукання першого відповідача прийняти виконані роботи і оплатити їх з урахуванням штрафних санкцій. Отже, в бухгалтерському обліку ані позивача, ані першого відповідача до моменту добровільного підписання актів виконаних робіт або набрання законної сили рішенням господарського суду щодо спонукання прийняти виконані роботи, зазначені обсяги не можуть бути відображені. За таких обставин, судова колегія відмовляє в проведенні бухгалтерської експертизи. Судова колегія також вважає за необхідне виправити допущену в ухвалі від 26 січня 2006 року описку. В резолютивній частині слова „комплексної” та „бухгалтерської” – виключити.

Окрім суми боргу на користь позивача належить стягнути державне мито в сумі, сплачене ним при зверненні до суду в розмірі 1785 грн., доплачене при подачі уточнень до позову в розмірі 3436 грн., а також стягнути 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 161, 332, 214 Цивільного кодексу Української РСР, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИЛА:

Клопотання першого відповідача про проведення судової бухгалтерської експертизи відхилити.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов’язати Акціонерне товариство відкритого типу „Харківський канатний завод” (місто Харків, вулиця Китаєнка, 1, поточний рахунок № 2600930123089 в Ленінському відділенні АКБ СР „Укрсоцбанк” міста Харкова, МФО 351339, код 0306443) прийняти виконані Державним підприємством Міністерства оборони України „Укрвійськбуд” (місто Харків, вулиця Мельникова, будинок 21, поточний рахунок 26006300100167 в АКБ „Східно-Європейський банк” міста Києва, МФО 322658, код 24308300) будівельно-монтажні роботи за договором № 8 від 01 червня 1999 року відповідно форм КБ-2„в” і КБ-3 за 1999, 2000, 2001 рік на загальну суму 625175 грн.

Стягнути з Акціонерного товариство відкритого типу „Харківський канатний завод” (місто Харків, вулиця Китаєнка, 1, поточний рахунок № 2600930123089 в Ленінському відділенні АКБ СР „Укрсоцбанк” міста Харкова, МФО 351339, код 0306443) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України „Укрвійськбуд” (місто Харків, вулиця Мельникова, будинок 21, поточний рахунок 26006300100167 в АКБ „Східно-Європейський банк” міста Києва, МФО 322658, код 24308300) 1470173,90 грн., з яких 625175 грн. основного боргу, 792004,72 грн. інфляційних витрат, 9351,93 грн. – три відсотки річних, 43642,35 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а також 5221 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набранням судовим рішенням законної сили.

Головуючий суддя Хотенець П.В.

суддя Доленчук Д. О.

суддя Калініченко Н.В.