Рішення № 101920990, 15.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2021 року м. Київ № 640/31021/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до військової частини А0136, військової частини А0135, Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до військової частини А0136, військової частини А0135, Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України в якому просив:

- визнати дії військової частини А0136, військової частини А0135, Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження ним військової служби за період з 19.07.2010р. по 29.03.2018р. протиправними;

- зобов`язати військову частину А0136 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення під час проходження ним військової служби за період з 19.07.2010р. по 29.03.2018р. та провести її виплату;

- зобов`язати військову частину А0135 та Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення під час проходження ним військової служби за період з 30.03.2018р. по 09.08.2018р. та провести її виплату.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що протягом всього строку військової служби, останньому не проводили індексацію грошового забезпечення, а відтак відповідачами вчинено протиправні дії, з огляду на що вважає, що саме з 19.07.2010р. по 09.08.2018р. набув право на її отримання.

Відповідачами подано відзиви на адміністративний позов в яких просять відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу в період з 19.07.2010р. по 29.03.2018р. у військовій частині А0136, в період з 30.03.2018р. по 09.08.2018р. у військовій частині А0135, яка перебувала на фінансовому забезпеченні в Фінансовому управлінні Генерального штабу Збройних Сил України.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А0135 (по стройовій частині) від 09.08.2018р. № 169 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

03.11.2020р. позивач звернувся до військової частини А0136 та військової частини А0135 із запитами на інформацію щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за весь час проходження військової служби.

Листом військової частини А0136 від 20.11.2020р. № 603/2569 позивача повідомлено про те, що відомості на виплату грошового забезпечення за період з 01.01.2010р. по 31.12.2014р. передано до Галузевого архіву МОУ, а відтак інформація щодо нарахованої та виплаченої індексації за вказаний період відсутня. При цьому, повідомлено, що в 2015р. позивачу нараховано та виплачено індексацію в розмірі 3 813, 09 грн., а в період з 01.01.2016р. по 01.03.2018р. індексація не проводилась.

Листом військової частини А0135 від 11.11.2020р. № зп/9/7238 позивача повідомлено про те, що до 01.04.2019р. військова частина знаходилась на фінансовому забезпеченні в Фінансовому управлінні Генерального штабу Збройних Сил України, а відтак звернення позивача було передано за належністю.

При цьому, листом Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 24.11.2020р. № 305/2166 позивача повідомлено про те, що у 2018р. фінансовий ресурс для здійснення виплати грошового забезпечення не дозволяв проводити нарахування та виплату індексації, з огляду на що така нарахована та виплачена не була.

Позивач вважаючи відмову у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за за весь період з проходження військової служби протиправною, звернувся до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на. встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Де право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до частин 2, 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами статті 2 цього ж Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди. Заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем. У якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

При цьому, Порядком проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078) визначено правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Пункт 1-1 Порядку № 1078 визначає, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розмір оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розмір оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадяться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються і т.д.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку із зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Так, позивач вважає, що набув право на отримання індексації грошового забезпечення з 19.07.2010р. по 29.08.2018р.

Водночас, листом військової частини А0136 від 20.11.2020р. № 603/2569 позивача повідомлено про те, що відомості на виплату грошового забезпечення за період з 01.01.2010р. по 31.12.2014р. передано до Галузевого архіву МОУ, а відтак інформація щодо нарахованої та виплаченої індексації за вказаний період відсутня. При цьому, повідомлено, що в 2015р. позивачу нараховано та виплачено індексацію в розмірі 3 813, 09 грн., а в період з 01.01.2016р. по 01.03.2018р. індексація не проводилась.

Більше того, суд зазначає, що в адміністративному позові позивач посилається на те, що йому не проводили індексацію грошового забезпечення протягом всього строку військової служби, тобто з 19.07.2010р., водночас жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту того, що позивач має право на проведення індексації саме з вказаного періоду, до суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог лише в частині, а відтак наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності військової частини А0136 щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення під час проходження ним військової служби за період з 01.01.2016р. по 29.03.2018р. та бездіяльності військової частини А0135, Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 30.03.2018р. по 29.03.2018р. та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказані періоди.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини А0136, військової частини А0135, Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження ним військової служби за період з 01.01.2016р. по 29.03.2018р.

3. Зобов`язати військову частину А0136 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення під час проходження ним військової служби за період з 01.01.2016р. по 29.03.2018р. та провести її виплату.

4. Зобов`язати військову частину А0135 та Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення під час проходження ним військової служби за період з 30.03.2018р. по 09.08.2018р. та провести її виплату.

5. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська