Рішення № 101920984, 15.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2021 року м. Київ № 640/19206/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., одноособово у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила суд: визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо відмови у переведенні її на пенсію за нормами Закону України « Про державну службу»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, перевести її на пенсію державного службовця за нормами Закону України « Про державну службу» № 889-VIII P від 01.06.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем в листі від 26.06.2020 № 2600-0310-8/84258 було повідомлено, що для переведення на пенсію державного службовця у неї не вистачає стажу державної служби. Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду за захистом порушених прав.

Відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив, що період роботи позивача на посадах в Державній митній службі України з 15.10.1997 по 18.03.2013 не може бути зарахований до стажу державної служби, оскільки 11.06.1998 позивачу було присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби 3 рангу», що не належить до посад віднесених до категорії державної служби, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 № 3723-ХІІ. Також, відповідачем було надано копію пенсійної справи позивача.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких він ґрунтується, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком з 21.05.2020. Загальний страховий стаж її трудової діяльності становить 42 роки 8 місяців 23 дні.

11.06.2020 позивач звернулась із заявою до Головного управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, в якій просила перевести її з пенсії за віком, розрахованої у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу» оскільки, як вона вважає, має вислугу державного службовця, що становить 26 років 6 місяців 17 днів.

26.06.2020 листом № 2600-0310-8/84258 за підписом заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Прищепи О., відповідач повідомив позивача, що при проведенні перевірки за заявою позивача, було встановлено, що стаж її трудової діяльності на посадах державного службовця становить лише 7 років, 3 місяці, а для отримання права на пенсію за віком у відповідності до вимог Закону України «Про державну службу» необхідно мати мінімальний стаж 10 років, для осіб, що займають посади державних службовців і 20 років, для всіх інших осіб. Тому у переведенні позивача на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу» було відмовлено.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Суд проаналізувавши наведені сторонами аргументи стосовно своєї позиції з посиланням на відповідні норми законодавства, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, виходить з наступного.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон України №889-VIII), яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII- втратив чинність Закон України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 року (далі - Закон України №3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України №3723-XII «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Виходячи з положень зазначених норм права, позивач, по досягненню 58 років 6 місяців та за умови наявності стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, понад 20 років має право на призначення пенсії державного службовця.

Так, згідно матеріалів справи, загальний стаж державної служби ОСОБА_1 , станом на 01 квітня 2015 року складає 23 роки 0 дні, у тому числі на посадах:

Головний економіст відділу бухгалтерського обліку, контролю та фінансів Бази постачання та технічного обслуговування Державного митного комітету України

Заступник начальника відділу бухгалтерського обліку, контролю та фінансів Бази постачання та технічного обслуговування Державного митного комітету України

01.12.1994 Головний економіст відділу бухгалтерського обліку, контролю та фінансів Бази постачання та технічного обслуговування Державного митного комітету України

24.05.1996 Провідний економіст відділу бухгалтерського обліку та контролю Господарсько-експлуатаційного управління Державної митного комітету України

01.04.1997 Головний інспектор Господарсько-експлуатаційного митного управління Державної митної служби України

15.10.1997 Присвоєно персональне звання «Радник митної служби III рангу»

Прийняла Присягу державного службовця з 24.05.1996

Присвоєно персональне звання «Радник митної служби II рангу»

Головний інспектор відділу фінансів та бухгалтерського обліку Господарсько-експлуатаційного митного управління Державної митної служби України

Присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби І рангу»

Головний інспектор відділу фінансів та бухгалтерського обліку Управління матеріально-технічного забезпечення Державної митної служби України

Головний інспектор відділу фінансів та бухгалтерського обліку Управління розбудови та експлуатації об`єктів митної інфраструктури Державної митної служби України

12.07.2005 Головний інспектор відділу фінансів та бухгалтерського

обліку Департаменту ресурсного забезпечення, капітального будівництва та експлуатації об`єктів митної інфраструктури Державної митної служби України

Присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби III рангу»

Головний інспектор сектору бухгалтерського обліку та звітності Департаменту ресурсного забезпечення, капітального будівництва та експлуатації об`єктів митної інфраструктури Державної митної служби України

Головний інспектор сектору обліку банківських і касових операцій, ведення розрахунків з Державним бюджетом з податків і зборів служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності Департаменту ресурсного забезпечення, капітального будівництва та експлуатації об`єктів митної інфраструктури Державної митної служби України

Головний інспектор сектору фінансового планування, штатного регулювання, обліку банківських, касових операцій та оплати праці служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності Регіональної інформаційної митниці Державної митної служби України

01.03.2011 Регіональна інформаційна митниця перейменована на

Департамент митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України

01.04.2011 Головний інспектор відділу фінансів, бухгалтерського обліку та звітності Департаменту митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України

19.03.2013 Головний спеціаліст відділу штатного регулювання та оплати праці управління бухгалтерського обліку та звітності Департаменту фінансово - економічної роботи та бухгалтерського обліку Міністерства доходів і зборів України

09.08.2013- посади в Державному агентстві з енергоефективності та

10.06.2020 енергозбереження України

Щодо нормативно-правового обґрунтування зарахування вказаних періодів роботи та служби позивача до стажу державного службовця слід зазначити наступне.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону№ 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (чинного до 01.05.2016, тобто в період проходження позивачем служби в митних органах) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Згідно ч. 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Відповідно до приписів абзаців 1 та 2 статті 9 Митного кодексу України від 12.12.1991 року №970-XII безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Систему органів управління митною справою становлять Державний митний комітет України та митниці України.

Відповідно до ч.3 ст.546 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 року митниця є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і підпорядковується йому. Не допускається втручання у діяльність митниць інших територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з ч.1 ст.557 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 року фінансування, матеріально-технічне забезпечення та розвиток інфраструктури органів доходів і зборів здійснюються за рахунок державного бюджету.

Частиною 1 статті 569 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 року встановлено, що працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями.

Також, відповідно до статті 588 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 року, пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Водночас, норми Митного кодексу України від 11.07.2002 , який був чинний з 01.01.2004 до 01.06.2012 , в період перебування позивача на посадах в органах митної служби, визначали, що працівники митних органів є посадовими особами на них розповсюджується дія Закону України "Про державну службу", в тому числі щодо пенсійного забезпечення.

Так, стаття 430 Митного кодексу України в редакції від 11.07.2002 визначала, що пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України "Про державну службу".

Статтею 408 Митного кодексу України в редакції від 11.07.2002 закріплено, що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".

Аналогічні положення були передбачені Митним кодексом України від 12.12.1991, що був чинний з 01.01.1992 до 16.05.2008 , а саме стаття 156 передбачала, що працівник митного органу України є представником державного органу.

Крім того, згідно п.4 «Порядку обчислення стажу державної служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, встановлено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє на теперішній час, визначено, що посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями, а тому періоди роботи (служби) в митних органах зараховуються до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця.

Як встановлено з матеріалів справи, стаж державної служби позивача складає 26 років 6 місяців 17 днів, що включає, зокрема службу в митних органах та в Державному агентстві з енергоефективності та енергозбереження України.

Частиною 3статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2020 позивачка звернулася із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший.

Судом встановлено, що позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому на момент звернення до відповідача із заявою про переведення її на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ОСОБА_1 виповнилося 59 років 8 місяців.

Крім того, загальний стаж державної служби позивача становив 26 роки 6 місяців 17 днів, тобто не менш як 20 років, у зв`язку з чим позивачка має право на призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу" з 11.06.2020 .

Щодо доводів Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві стосовно того, що період роботи позивача з 15.10.1997 по 18.03.2013 не може бути зараховано до стажу державної служби, в зв`язку із присвоєнням позивачу спеціального звання «Радник митної служби ІІІ рангу», суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України №306 від 20 квітня 2016 року "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" (далі - постанова №306) було затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.

Додатком 13 постанови №306 передбачено, що спеціальне звання "Радник митної служби ІІІ рангу" прирівнюється до 6 рангу державного службовця.

Із наведеного вбачається, що спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів прирівнюються до рангів державного службовця, визначених постановою Кабінету Міністрів України №306.

На підставі вищенаведених нормативних положень суд дійшов висновку, що на службових (посадових) осіб митних органів, яким присвоєні спеціальні звання, розповсюджується дія Закону України "Про державну службу", в тому числі щодо пенсійного забезпечення та віднесення стажу роботи у митних органах до державної служби, який має враховуватись для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".

З урахуванням викладеного, доводи відповідача, що позивач не має права на призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ у зв`язку з тим, що їй присвоєно спеціальне звання як посадовій особі митного органу, а тому її посада не відноситься до категорії посад державної служби, суд вважає безпідставними.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2,5-11,19,72,90,-77,139,241-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за нормами Закону України « Про державну службу» № 889-VIII P 01.06.2020 року з 11.06.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, ЄДРПОУ 42098368) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_2 ) на пенсію державного службовця за нормами Закону України « Про державну службу» № 889-VIII P від 01.06.2020 з 11.06.2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

.

Суддя А.С. Мазур