Рішення № 101920930, 07.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 року м. Київ № 640/17664/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі судового засідання Моренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Представництва "АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ"

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участі представників сторін:

від позивача - Щербина А.І.;

від відповідача - Ісаєв С.П.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Представництво «Андрітз Гайдро ГМБХ» із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09.02.2021 №99130415.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.01.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2021 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на підставі акта перевірки від 06.01.2021 №39/Ж5/26-15-04-15-18 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.02.2021 №99130415, яким до позивача застосовані штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - «ЄРПН») за п. 120-1 ст. 120- 1 Податкового кодексу України (далі - «ПКУ») у сумі 2 338 029, 29 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення, на думку позивача, є протиправним, оскільки податкові накладні були складені на підставі укладеного між Представництвом «Андрітз Гайдро ГМБХ» та ПрАТ «Укргідроенерго» контрактної угоди №UHE/TFCS2/C/3-13 від 23.12.2016, зокрема 07.02.2019 позивачем складено податкову накладну № 1 від 07.02.2019 на загальну суму 21 821 606,66 грн, включаючи ПДВ 3 636 934,44 грн, що складає 70% від загальної вартості робіт за Актом. У подальшому, позивач подав ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ за лютий 2019 р. Зокрема, у рядку 7 уточнюючого розрахунку позивач вказав суму коригування (збільшення) податкових зобов`язань з ПДВ у сумі 1 039 124,00 грн. відповідно до розрахунку коригування № 1 від 28.03.2019 до податкової накладної № 1 від 07.02.2019. Також позивач самостійно нарахував штраф у розмірі 3% від суми донарахованих податкових зобов`язань (171 455,00 грн) у зв`язку з виправленням помилки, а відтак, позивач приходить до висновку, що останнім складено та зареєстровано податкові накладні за такою операцією в ЄРПН своєчасно.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПК України. Враховуючи те, що позивачем порушено строки реєстрації, відповідачем правомірно застосовано до останнього штрафні санкції.

У відповіді на відзив, позивач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що податкову накладну №1 від 07.02.2019, у якій виявлено помилку, було зареєстровано позивачем в ЄРПН 27.02.2019, тобто з дотриманням граничних строків її реєстрації, передбачених п. 201.10 ст. 201 ПКУ, що підтверджується відповідною квитанцією.

У додаткових пояснення по справі, відповідач вказав, що при складанні податкової накладної №1 від 07.02.2019 позивачем було невірно нараховано податкові зобов`язання з ПДВ, після встановлення останнім помилки, позивачем було складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування №1 від 28.03.2019, яким було збільшено обсяг постачання послуг на суму 6 234 744, 76 грн. На думку контролюючого органу, Податковим кодексом України не передбачено можливості формування та реєстрації двох податкових накладних на підставі одних і тих самих первинних бухгалтерських документів, натомість порядок складання розрахунку коригування, визначено п. 24 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» №1307 від 31.12.2015, з урахуванням роз`яснень, наданих листом ДФС України від 27.11.2018 №36942/7/99-99-15-03-02.

У запереченнях на додаткові пояснення відповідача, позивач вказав, що дійсно вимоги, закріплені п. 24 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» №1307 від 31.12.2015 застосовуються у випадку, якщо платник податків помилково виписав дві податкових накладних, в даному ж випадку, друга податкова накладна була виписана та зареєстрована з метою анулювання первісної накладної, а тому підстави для застосування штрафу, передбаченого п. 120-1 ст. 120-1 Податкового кодексу України не можуть бути застосовані до позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Представництвом «Андрітз Гайдро ГМБХ» та ПрАТ «Укргідроенерго» було укладено контрактну угоду №UHE/TFCS2/C/3-13 від 23.12.2016: «Реконструкція 3-х агрегатів (3 радіально-осьові турбіни та 3 генератори) на Дніпровській гідроелектростанції-1», відповідно до якого Представництво «Андрітз Гайдро ГМБХ» зобов`язується провести демонтаж старого обладнання, поставити нове обладнання, забезпечити його монтаж та тестування.

На виконання вказаного контракту, між сторонами договору було укладено акт приймання-передачі № 1-4В від 07.02.2019, загальна вартість виконаних робіт за актом склала 31173 723,79 грн., включаючи ПДВ 5 195 620,63 грн.

07.02.2019 позивачем зареєстровано податкову накладну № 1 на загальну суму 21 821 606,66 грн., включаючи ПДВ 3 636 934,44 грн., що складає 70% від загальної вартості робіт за актом (31 173 723,79 грн. х 0,7).

28.03.2019 позивачем було складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування №1 від 28.03.2019., яким збільшено обсяг постачання послуг на суму 6 234 744,76 грн., включаючи ПДВ у сумі 1 039 124,13 грн., відповідно до даних, зазначених в Акті.

06.01.2021 ГУ ДПС у м. Києві на підставі п.п. 19-1. 1.2 п. 19.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20 та п.75.1.1 ст.75, згідно порядку ст. 76 та п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Представництвом «АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ».

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки №39/Ж5/26-15-04-15-18, яким встановлено порушення Представництвом «Андрітз Гайдро ГмбХ» граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: податкова накладна №3 від 07.02.2019, дата реєстрації 06.11.2020 на суму ПДВ 4 676 058,57 грн.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120-1 ПК України ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 09.02.2021 № 99130415 у розмірі 2 338 029,29 грн.

25.02.2021 позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 09.02.2021 № 99130415 в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

07.06.2021 рішенням Державної податкової служби України №12790/6/99-00-06-03-01-06 у задоволенні скарги відмовлено.

Вважаючи податкове рішення протиправним, а своє право порушеним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України від 02.12. 2010 №2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до п. 14.1.60 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п. 201.7 вказаної статті податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з нормами п. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, згідно з абз.6 п. 192.1 ст.192 ПК України розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до положень абз. 11 п. 201.10 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 120-1.1. ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Отже, приписами податкового законодавства на платника податків покладено обов`язок з реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання. При цьому, обов`язок щодо здійснення відповідної реєстрації покладається на платника податків як відносно податкових накладних, що надаються покупцю, так і податкових накладних, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Як встановлено судом, 07.02.2019 Представництвом «Андрітз Гайдро ГМБХ» було зареєстровано податкову накладну №1 на суму 70 відсотків виконаних робіт.

У подальшому позивачем було здійснено до неї відповідні коригування від 28.03.2019 для виправлення допущеної помилки, зокрема: складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування №1, яким було збільшено обсяг постачання послуг на суму 6 234 744, 76 грн. та ПДВ у сумі 1 039 124, 13 грн., також позивачем було самостійно донараховано та сплачено штраф у розмірі 3% від суми донарахованих зобов`язань, що підтверджується платіжним дорученням №341 від 27.03.2019 на суму 171 455,00 грн.

Однак, контрагент позивача - ПрАТ «Укргідроенерго», вважаючи вказаний спосіб неналежним виправленням помилки в первісній накладній, звернувся до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві із скаргою на дії Представництва «Андрітз Гайдро ГМБХ» та до Податкової служби України із запитом про надання індивідуальної податкової консультації.

06.11.2020 позивачем, з урахуванням висновків наданих податковою консультацією №2186/6/99-00-07-03-02-15/ІПК від 27.12.2019 було виписано нову податкову накладну №3 від 07.02.2019 на суму різниці між повною вартістю робіт та сумою отриманої попередньої оплати, яка відповідає 90 відсотків вартості робіт.

З огляду на те, що вперше податкова накладна була подана позивачем вчасно, а подання розрахунку коригування та нової податкової накладної обумовлено тим, що позивач діяв відповідно до порядку, встановленого індивідуальною податковою консультацією №2186/6/99-00-07-03-02-15/ІПК від 27.12.2019, якою Державна податкова служба України повідомила контрагента позивача - ПрАТ «Укргідроенерго», що виправити помилки можливо наступним чином: скласти на дату виявлення помилки розрахунок коригування податкової накладної, у якому вивести в нуль показники цієї податкової накладної та скласти датою виникнення податкових зобов`язань нову податкову накладну на суму різниці між повною вартістю робіт та сумою отриманої попередньої оплати, зокрема на суму, яка відповідає 90 відсотків вартості робіт, то суд не вбачає у вказаних діях порушень з боку позивача, оскільки повторна реєстрація накладної в даній ситуації слугувала єдиним способом виправлення допущених помилок та наданні можливості покупцю нарахувати суму податку, що відноситься до суми податкового кредиту.

До того ж, з аналізу наявних у справі податкових накладних та наданих позивачем пояснень вбачається, що такі податкові накладні були складені позивачем з метою відображення однієї і тої самої господарські операції, однак у першому випадку господарська операція не відбулася, оскільки була анулювана відповідними коригуваннями з боку позивача.

Отже, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення зазначених помилок не тягне за собою накладення штрафу за порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 30.11.2018 у справі №810/222/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР -78276566) та від 13.02.2020 у справі № 140/106/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87601717).

Так, Верховний Суд у постанові від 12.02.2020 у справі №140/106/19 дійшов правового висновку про те, що повторна реєстрація позивачем податкових накладних є єдиним технічно можливим способом усунення помилки в раніше виписаних та вчасно зареєстрованих податкових накладних, з метою надання покупцю товарів/послуг можливості нарахувати суми податку, що відносяться до податкового кредиту.

Держава не забезпечила інших можливостей для виконання такого обов`язку, а тому застосування відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних є протиправним, а податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно вимог ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. За приписами частини 8 цієї статті, у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Представництва «Андрітз Гайдро ГМБХ» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 77-А, код ЄДРПОУ 26627647) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві, податкове повідомлення-рішення від 09.02.2021 №99130415.

Стягнути на користь Представництва «Андрітз Гайдро ГМБХ» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 77-А, код ЄДРПОУ 26627647) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн. 00 коп.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст складено: 14.12.2021

Суддя А.С. Мазур