Рішення № 101920822, 14.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року м. Київ № 480/4863/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Сумській області (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13, код ЄДРПОУ 43144399)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малка-транс" (01010, м. Київ, вул.Івана Мазепи, буд. 10, код ЄДРПОУ 25568003)

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 матеріали адміністративної справи №480/4863/19 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малка-транс" про стягнення податкового боргу передано на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва за підсудністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2020 справу прийнято до провадження судді Добрянської Я.І., розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується непогашений податковий борг, що підлягає стягненню в судовому порядку.

Відзив на позовну заяву не надходив.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, зазначає таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Малка-транс" є юридичною особою зареєстроване за адресою: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10.

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом в загальному розмірі 472184,53 грн., що виникла на підставі несплати відповідачем самостійно визначених в податкових деклараціях та винесених контролюючим органом за результатом проведених перевірок сум податкових зобов`язань, нарахованих з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачені юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості та з орендної плати з юридичних осіб.

З огляду на вищевикладене, позивачем 26.06.2017 винесено податкову вимогу №1731-17 на суму 124495,02 грн.

Пунктом 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Разом з тим, відповідно до пункту 59.5 цієї ж статті ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Станом на день вирішення спору доказів на підтвердження сплати податкового боргу чи оскарження його в судовому порядку до суду не надано. Несплата підприємством податкового боргу до Державного бюджету України є порушенням економічних інтересів держави.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення податкового боргу.

Щодо позовних вимог про накладання арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на відкритих рахунках у банках та в інших фінансових установах на суму податкового боргу у розмірі 472184,53 грн., суд зазначає наступне.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абз. 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Так, відповідно до п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

94.2.6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

94.2.8. платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Приписи ст. 94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Таким чином арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 по справі №820/1929/17.

Крім того, відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В рішенні від 01.10.2019 по справі №825/2243/18 Верховний Суд зазначив: "Не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об`єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій пов`язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв`язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, вбачається, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але і за наявністю підстав (умов) для такого звернення.

Наявність у відповідача податкового боргу, а також наявність обставин визначеними п. 94.2 ст.94 ПК України, що виникли між платником податків та податковим органом є підставами для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку".

В даному випадку Головне управління ДПС у Сумській області не зазначило та не довело належними доказами наявність підстав застосування арешту коштів товариства з обмеженою відповідальністю «Малка-Транс», передбачених п. 94.2 ст. 94 ПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного та поданих позивачем документів і матеріалів, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та враховуючи те, що відповідачем не спростовано твердження позивача, доказів виконання податкового обов`язку на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що такі дії позивачем не вчинилися, судовий збір на користь позивача стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області - задовольнити частково.

2. Стягнути на користь Головного управління ДПС у Сумській області з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Малка-транс" (код ЄДРПОУ 25568003) податковий борг в сумі 472 184,53 грн. , що складається з:

- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачені юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 8649,24 грн;

- орендної плати з юридичних осіб у розмірі 463535,29 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 КАС України відповідно.

Суддя Я.І. Добрянська