Ухвала суду № 101920807, 14.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

14 грудня 2021 року м. Київ № 640/31119/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши матеріали адміністративної справи та заяву відповідача про залишення без розгляду позовної заяви

за позовом ОСОБА_1 доФінансового управління Генерального штабу Збройних Сил Українипро визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

У СТ А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо несвоєчасного здійснення розрахунку та виплати компенсації за невикористану відпустку як учаснику бойових дій;

- стягнути з Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України середній заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні за період з 27.09.2019 по 08.10.2021 в сумі 29338,22 грн. у відповідності до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995р № 100 та враховуючи принцип співмірності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/31119/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Разом з тим, через канцелярію суду 26.11.2021 від представника Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтоване тим, що позивач звернувся до суду з порушенням строків звернення до суду, визначених частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, клопотання вмотивоване тим, що днем, коли позивач був обізнаний про порушення своїх прав та інтересів є день виключення його зі списків особового складу, тобто 04 жовтня 2019 року, а з даним позовом позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва 26 жовтня 2021 року.

Обґрунтовуючи таку свою позицію щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, представник відповідача послався у тому числі на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20.

Дослідивши матеріали справи, а також розглянувши дане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Статтею 4 Кодексу законів про працю України вказано, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У статті 3 Кодексу законів про працю України зазначено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України передбачено право працівника у разі порушення законодавства про оплату праці звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У відповідності до частини 3 статті 2 Закону України "Про оплату праці" до структури заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі, виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Так, спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року за результатами розгляду зразкової справи № 620/4218/18.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що у спорах, предметом яких є стягнення заробітної плати, зокрема, грошової компенсації, строк на звернення до адміністративного суду необмежений, а відтак, строк на звернення до суду позивачем не порушено.

У відповідності до частин першої та другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Судом також враховується те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Керуючись статтями 122, 241-243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №640/31119/21 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Є.В. Аблов