Рішення № 101920527, 15.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2021 року місто Київ №320/8230/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доДніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)провизнання протиправною та скасування постанови від 13.04.2021 ВП№59906212,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управліня Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Арійончик Катерини Володимирівни про накладення штрафу від 13.04.2021.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що оскаржувана постанова суперечить приписам Закону України "Про виконавче провадження", оскільки на адресу позивача не надходило ніяких повідомлень в межах виконавчого провадження від головног державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Арійончик К.В., що спричинило накопичування заборгованості по сплаті аліментів протягом декількох років та накладення на позивача штрафу, сума якого становить 7 542,88 грн., у зв`язку з чим він опинився в складних життєвих обставинах, які автоматично, без його відома, зробили з нього боржника.

Позивач зауважив, що в даному випадку наявні об`єктивні причини, які унеможливили виконання ним рішення суду та не залежали від його волевиявлення. Позивач вважає, що за таких обставин, має місце неналежне виконання своїх обов`язків головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), який не повідомив позивача своєчасно про борг та про накладення штрафу.

На думку позивача, оскільки про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2019 №59906212 та про виникнення боргу його відомо не було, по незалежним від нього обставинам, вважає, що постанова про накладення штрафу від 13.04.2021, видана державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Арійончик Кристиною Володимирівною, має бути визнана протиправною та скасована, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2021 матеріали справи №320/8230/21 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови від 13.04.2021 передано до Окружного адміністративного суду міста Києва за підсудністю.

Листом Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 вих.№01-07/5962/21 матеріали адміністративної справи №320/8230/21 скеровано до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи перереєстровано, в порядку, визначеному пунктом 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", матеріали адміністративної справи передано на розгляд судді Іщуку І.О.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2021 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №320/8230/21 повернуто без розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2021 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунула недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2021 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №320/8230/21 з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено судове засідання, а також витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №59906212.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2021 витребувано повторно у Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №59906212.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2021 застосовано до керівника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_2 захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 145 та частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України в розмірі 681,00 грн (шістсот вісімдесят одна гривня) та стягнуто в дохід Державного бюджету України з керівника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_2 (02002, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, 15) штраф у сумі 681,00 грн (шістсот вісімдесят одна гривня) на рахунок Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2021 витребувано повторно у Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №59906212.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 05.11.2021 від відповідачли письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких відповідач зазначив про те, що що згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у Відділі з перебуває виконавче провадження № 59906212 з примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва по справі № 755/8344/19 від 12 липня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. щомісячно, з проведенням індексації у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», починаючи з 24 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Платіж, який повинен сплатити боржник ОСОБА_1 станом на 05.11.2021 становить 2500,00 грн., проте в матеріалах справи відсутні квитанції про сплату аліментів на користь стягувача, у зв`язку з чим до позивача застосовано штраф та прийнято оскаржувану постанову.

У судовому засіданні 06.12.2021, з урахуванням заяви представника позивача, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розгляд справи здійснено із урахуванням особливостей розгляду даної категорії спорів, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12.07.2019 у справі №755/8344/19 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. щомісячно, з проведенням індексації у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», починаючи з 24 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

На виконання рішення від 12.07.2019 Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист від 16.08.2019 №755/8344/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 грн. щомісячно, з проведенням індексації у порядку, передбаченому Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", починаючи з 24 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Постановою державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Христюк Іриною Вячеславівною від 28.08.2019 ВП№59906212 відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа від 12.07.2019 №755/8344/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 грн. щомісячно, з проведенням індексації у порядку, передбаченому Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", починаючи з 24 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Постановою головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Арійончик Катериною Володимирівною від 14.09.2020 ВП№59906212 змінено (доповнено) реєстраційні в автоматизованій системі виконавчого провадження, саме: заповнено Банк: АТ "КБ "Приватбанк", заповнено ІBAN: НОМЕР_2, заповнено призначення платежу: в/л №755/3844/19 від 12.07.2019 Дніпровського р/с м. Києва, боржник ОСОБА_1 Іпн. НОМЕР_1 .

Під час вчинення виконавчих дій, серед іншого, постановою головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Арійончик Катериною Володимирівною від 13.04.2021 ВП№59906212 накладено штраф на користь ОСОБА_3 у розмірі 7 542,88 грн., оскільки в рамках даного виконавчого провадження у боржника наявна заборговність по аліментам, станом на 01.04.2021 становить 37 714, 42 грн. (за неповну та нерегулярну сплату аліментних платежів).

Незгода позивача з оскаржуваною постановою зумовила його на звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (із змінами та доповненнями, далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону №1404-VIII).

Відповідно до частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 16 частини третьої статті 18 цього ж Закону передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Частиною п`ятою статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений статтею 71 Закону №1404-VIII.

Відповідно до частини 3 вказаної статті визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

У подальшому, 28.08.2018 набрав чинності Закон України від 03.07.2018 №2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання".

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 71 Закону №1404-VIII за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

З аналізу викладених норм, суд приходить до висновку, що з 28.08.2018 Законом №1404-VIII dстановлено, що строк обчислення державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених частиною 14 статті 71 Закону №1404-VIII, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Таким чином, з 28.08.2018 державний виконавець має право прийняти рішення про накладення на боржника у виконавчому провадженню по примусовому виконанню судового рішення про стягнення аліментів за встановленням, зокрема, двох юридичних фактів: по-перше, станом на 28.08.2018 (та у подальшому на день прийняття рішення про накладення штрафу) боржник має заборгованість зі сплати аліментів, по-друге, розмір заборгованості із сплати аліментів учасником виконавчого провадження не оскаржений у судовому порядку.

При цьому, суд зазначає, що дата виникнення заборгованості зі сплати аліментів не впливає на можливість застосування штрафу. Визначальним для вирішення справи є встановлення наявності такої заборгованості на час винесення постанови про накладення штрафу та її розмір, який впливає на визначення суми штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.04.2021 позивач мав заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим листом від 12.07.2019 №755/8344/19 у розмірі 37 714,42 грн.

Стосовно вказаної суми заборгованості позивач не заперечував, однак наголосив на тому, що накопичення такої заборгованості відбулось у зв`язку з протиправними діями/бездіяльністю відповідача, оскільки за весь час вчинення виконавчих дій на адресу позивача не надходило ніяких повідомлень в межах виконавчого провадження від головног державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Арійончик К.В.

Суд вважає такі твердження позивача необгрунтованими, з огляду на наступне.

Так, порядок надсилання документів виконавчого провадження врегульовано вимогами статті 28 Закону №1404-VIII.

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення (частина 1 статті 28 Закону №1404-VIII).

З матеріалів виконавчого провадження №59906212 вбачається, що супровідним листом від 28.08.2019 №43188/2 копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2019 ВП№59906212 надіслано позивача за адресою АДРЕСА_1 , зазначеною судом у виконавчому листі від 12.07.2019 №755/8344/19.

Інші документи виконавчого провадження №59906212, як і постанова про накладеннтя штрафу від 13.04.2021, направлялись позивачу (боржнику) за тією самою адресою, на яку направлялась постанова про відкриття виконавчого провадження

На думку суду, твердження «не надсилалась» та «не отримувалась» не є тотожними, адже отримання поштового відправлення інколи залежить від волевиявлення адресата.

Матеріалами справи не встановлено, що позивач звертався до відповідача із відповідною заявою щодо зміни місця проживання чи перебування або місцезнаходження.

При цьому, суд звертає увагу, що адреса, на яку відповідачем направлялись документи виконавчого провадження №59906212, відповідає адресі, зазначеній судом у виконавчому листі від 12.07.2019 №755/8344/19.

У разі, якщо адреса, зазначена судом у виконавчому листі від 12.07.2019 №755/8344/19, не відповідала адресі місцяпроживання позивача, останній не позбавлений був звернутись до суду із заявою про виправлення описки.

Проте, таких дій позивачем вчинено не було, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що відповідачем було вчинено належні дії щодо надсилання документів виконавчого провадження стягувачу та боржнику.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в даній частині.

Щодо накладення арешту на рахунки позивача суд звертає увагу, що в межах даної справи постанова про накладення арешту позивачем не оскаржується.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що несплата аліментів у даній справі мала характер триваючої бездіяльності боржника, суд зазначає, що державний виконавець мав право приймати оскаржувану постанову.

Також слід вказати, що будь - яких обмежень щодо незастосування штрафних санкцій відносно боржників, Закон не містить.

Вищезазначені зміни до законодавства створюють передумови для посилення захисту прав дітей та їх належного матеріального забезпечення, в першу чергу тих, які виховуються в неповних сім`ях, умови для підвищення почуття моральної та матеріальної відповідальності батьків, які не приділяють належну увагу утриманню своїх дітей, оскільки кошти, стягнуті з боржників за неналежне виконання обов`язків по сплаті аліментів, перераховуються стягувачам, які цих дітей утримують.

Таким чином, суд приходить до висновку, що по суті оскаржувана постанова про накладення штрафу є обґрунтованою, а розмір штрафу відповідає змісту порушення, зазначеного у статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем доведено правомірність вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Зважаючи, що у задоволенні позову позивача відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.