Ухвала суду № 101920448, 14.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 грудня 2021 року м. Київ № 640/31972/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску Головного управління ДПС у місті Києві від 10.05.2019 №Ф-11108-17У про сплату ОСОБА_1 боргу в сумі 21007,02 грн. (двадцять одна тисяча сім гривень дві копійки).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно зі статтею 122 КАС України: позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша); для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої); для захисту прав, свобод та інтересів особи цим кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх справ, свобод чи інтересів (частина третя).

За змістом наведеної норми, строк звернення до суду може бути встановлений як КАС України так й іншими законами України та обчислюється, за загальним правилом, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" 08.07.2010 №2464-VI (зі змінами): в разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абзац сьомий); у разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку (абзац одинадцятий); у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі (абзац дванадцятий).

Отже, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", який є спеціальним до спірних відносин, установлено десятиденний строк оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Вирішуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом, суд ураховує правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі № 580/3469/19.

У вказаній постанові сформовано правовий висновок, відповідно до якого строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги.

При цьому, незважаючи на те, що вказаний правовий висновок стосується строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску саме після застосування процедури адміністративного оскарження, це не змінює підхід до обчислення строку звернення до суду з позовом у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.

Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (також, наприклад, постанови Верховного Суду від 05.03.2021 справа №640/9172/20 та від 19.03.2021 справа №826/5925/18).

Відтак строк звернення до суду у цій справі визначений статтею 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з позовної заяви, позивач оскаржує вимогу Головного управління ДПС у м. Києві від 10.05.2019 №Ф-11108-17У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 21007,02 грн., однак з даним позовом звернувся до суду 05.11.2021, тобто більш ніж через 6 місяців після винесення вказаної вимоги.

У позовній заяві позивач зазначив, що про існування спірної вимоги йому стало відомо у вересні 2021 року коли рахунки позивача були арештовані на виконання постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №66740623, що видана Деснянським районним відділом виконавчої служби. Також вказано, що він не отримував оскаржуваної вимоги, яка направлялась на адресу: АДРЕСА_1 , оскільки з 2003 року позивач зареєстрований за адресою; АДРЕСА_2 .

У той же час, доказів на підтвердження зазначених обставин позивач суду не надав.

За такого обґрунтування та доданих доказів, суд доходить висновку, що звернувшись 05.11.2021 до суду з позовною заявою, яка містить вимогу про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 №Ф-11108-17У, позивач пропустив шестимісячний строк для її оскарження у судовому порядку.

Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У зв`язку з викладеним, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку або обґрунтовану заяву з доданням відповідних доказів на підтвердження обставин дотримання шестимісячного строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів або обґрунтовану заяву про дотримання строків звернення до суду з наданням відповідних доказів.

Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом десяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

Надати позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суддя В.А. Донець