Рішення № 101919678, 15.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2021 р. №520/20407/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області (вул. Червона, буд. 25 б,с. Петропавлівка, Куп`янський район, Харківська область, 63722, код ЄДРПОУ - 04400386) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області щодо порушення строків затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою іншому громадянину.

- зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства (01.03) гр. ОСОБА_1 , яка розташована за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем до Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області направлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області. Проте, на сьогоднішній день відповідачем не було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. На думку позивача, бездіяльність відповідача є протиправною. Позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач надав відзив, відповідно до якого вказав, що надав позивачу відповідь щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою без порушення встановленого законодавством строку, та зазначив, що вже іншій громадянці було надано згоду на розробку проекту відводу тієї самої ділянки, відносно якої позивач також просив надання аналогічного дозволу, у зв`язку з чим позивачу не було надано дозволу щодо затвердження проекту землеустрою.

Дослідивши матеріали справи та вказані заяви, суд встановив наступне.

З метою отримання земельної ділянки у приватну власність позивач звернувся до Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області із заявою від 28.01.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2.000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

22.02.2021 року на розгляді V сесії Петропавлівської сільської ради VIII скликання була розглянута заява ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, проте, рішення не було прийнято, так як усі присутні депутати не підтримали проект вищевказаного рішення.

24.02.2021 року відповідачем було направлено лист позивачу за вих. № 266 від 24.02.2021 та повідомлено, що за результатами голосування щодо проекту рішення «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 » рішення не було прийнято, так як усі присутні депутати не підтримали проект вищевказаного рішення. Відповідно до результатів поіменного голосування, більшість присутніх депутатів утрималися відносно прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність гр. України ОСОБА_1 , що підтверджується копією результатів вищевказаного поіменного голосування.

Позивачем на підставі ч. 3 ст. 118 ЗК України було укладено договір із ТОВ «Земельний Радник» (код ЄДРПОУ 43385973) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 04.03.2021 № 423/1, про що повідомлено відповідача.

Позивач звернувся до голови Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області із заявою від 21.05.2021 про затвердження вказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі позивачу у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

На розгляді ХІ сесії Петропавлівської сільської ради VIII скликання від 05.07.2021 була розглянута заява ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність вказаній особі для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області. Проте, рішення не було прийнято, так як усі присутні депутати не підтримали проект вищевказаного рішення. Відповідно до результатів поіменного голосування, усі присутні депутати утрималися відносно прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність гр. України ОСОБА_1 , що підтверджується копією результатів вищевказаного поіменного голосування.

12.07.2021 року відповідачем було направлено позивачу лист № 934 від 12.07.2021 року, яким повідомлено про те, що на всі заяви було надано своєчасно відповіді, а також про те, що позивачем незаконно розроблено проект землеустрою, оскільки відповідачем було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною щодо неприйняття рішення щодо його заяви, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Судом встановлено, що підставою виникнення спірних правовідносин, на думку позивача, слугував той факт, що відповідач діяв всупереч норм Земельного кодексу України та не здійснив належного розгляду клопотання позивача. Відсутність належним чином оформленого рішення сесії про затвердження проекту землеустрою чи про відмову в затвердженні, після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини третьої статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV ЗК України.

Так, згідно із статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

При цьому, згідно пункту "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною 1 статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України.

Зокрема, за змістом даної статті (в редакції, яка діяла від 16.10.2020 року, тобто на час, коли позивач розпочав процес приватизації бажаної земельної ділянки), було передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином заяви до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність.

Із вищевикладеного слідує, що в межах процедури безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності всі дії відповідних суб`єктів цих правовідносин є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання заявником земельної ділянки у власність.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник на стадії подання позивачами розробленого проекту землеустрою до органу місцевого самоврядування та його розгляду Петропавлівською сільською радою Куп`янського району Харківської області.

Так, на час ініціювання позивачем питання про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (за принципом "мовчазної згоди") та на час розроблення такого проекту землеустрою, частини 8 та 9 статті 118 ЗК України (в редакції 16.10.2021) передбачали, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

При цьому частиною 6 статті 186-1 Земельного кодексу України (в редакції 17.03.2021) було визначено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Отже, із вищенаведених норм Земельного кодексу України (в редакції 17.03.2021) передбачалося, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містили. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Суд бере до уваги, що на час звернення до відповідача із клопотанням про затвердження проекту землеустрою (21.05.2021) у Закон України "Про землеустрій", Земельний кодекс України було внесено зміни, а частину 8 статті 118 та статтю 186-1 ЗК України виключено на підставі Закону №1423-ІХ від 28.04.2021. Тобто, наразі земельне законодавство взагалі не передбачає необхідності погодження відповідного проекту землеустрою. Відтак, у відповідача існує прямий обов`язок розглянути у двотижневий строк клопотання позивачів та затвердити проект землеустрою, оскільки частина 9 статті 118 ЗК України в діючій редакції чітко вказує, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

При цьому частинами десятою та одинадцятою статті 118 ЗК України визначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Повноваження міської ради щодо питань, які виникають з приводу земельних відносин визначено в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні", в частині першій статті 26 якого передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 зазначеного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

З огляду на викладене, згідно діючого правового регулювання за результатами розгляду клопотання заінтересованої особи у вирішенні питання щодо затвердження проекту землеустрою чи відмови у його затвердженні органом місцевого самоврядування повинно прийматися відповідне рішення.

Проте, як зазначалось вище, за наслідком розгляду клопотання позивача щодо затвердження проекту землеустрою рішення не було прийнято, так як усі присутні депутати не підтримали проект вищевказаного рішення, а позивачу лише було направлено лист за вих. № 934 від 12.07.2021, та повідомлено, що позивачем незаконно розроблено проект землеустрою, оскільки відповідачем було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Так, суд зазначає, що вказаний лист не є рішенням органу, та як вбачається з чинного законодавства, відповідач повинен прийняти рішення за результатами розгляду питання про надання земельної ділянки в користування, у тому числі на умовах оренди.

Отже, внаслідок таких дій відповідача виникла правова невизначеність, оскільки заява позивача фактично залишається невирішеною через відсутність будь-якого конкретного рішення уповноваженого органу.

При цьому суд зауважує, що приписи Земельного кодексу України покладають обов`язок на орган місцевого самоврядування, який складається з обраних депутатів, у визначені кодексом строки прийняти конкретне рішення за наявності визначених законом підстав та критеріїв, а не діяти на власний розсуд за межами приписів чинного законодавства.

Позивачем в прохальній частині позову обрано такий спосіб захисту свого порушеного права, як зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , яка розташована за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

Вирішуючи питання про обрання способу захисту порушеного права позивача суд виходить із такого.

Подана позивачем заява не перевірялась на предмет наявності або відсутності підстав для відмови, визначених у ст. 123 Земельного кодексу України.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Отже, вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 21.05.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області площею 2,0000 га з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності вчиненої ним бездіяльності щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.05.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір у даній справі підлягав сплаті в розмірі 908,00 грн, проте позивачем було сплачено 1383,80 грн. Суми судового збору, зайво сплачені позивачем при поданні позовної заяви, можуть бути повернуті за заявою позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області (вул. Червона, буд. 25 б,с. Петропавлівка, Куп`янський район, Харківська область, 63722, код ЄДРПОУ - 04400386) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області щодо неприйняття рішення у передбачений законодавством спосіб та строк за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.05.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району.

Зобов`язати Петропавлівську сільську раду Куп`янського району Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.05.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бідонько А.В.