Рішення № 101919287, 14.12.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року Справа № 480/12397/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/12397/21 за позовом Управління соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації Сумської області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Управління соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації просить суд:

- визнати постанову про накладання штрафу від 09.11.2021 ВП № 65988272, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренком Володимиром Олександровичем по виконавчому листу № 480/544/21, протиправною;

- скасувати постанову про накладання штрафу від 09.11.2021 ВП № 65988272, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренком В.О. по виконавчому листу № 480/544/21.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 у справі № 480/544/21 визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації Сумської області щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі меншому, ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зобов`язано Управління соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації Сумської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману частину щорічної разової допомоги до 5 травня, згідно статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виходячи з розміру 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 у справі № 480/544/21 було змінено сторону виконавчого провадження, а саме, боржника Управління соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації в Сумській області на Управління соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації Сумської області.

18.08.2021 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренком В.О. винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого з примусового виконання виконавчого листа, виданого Сумським окружним адміністративним судом 14.06.2021 адміністративній справі № 480/544/21, а саме, боржника - Управління соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації Сумської області, його правонаступником. Управлінням соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації.

На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/544/21 Управлінням було здійснено нарахування ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

09.11.2021 головним державним виконавцем підрозділу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренком В.О. за невиконання рішення суду було винесено постанову "Про накладення штрафу" на боржника (Управління соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації) у розмірі 5100 гривень.

Управління з даною постановою не згодне та вважає, що накладення штрафу в даному випадку є безпідставним, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції за невиконання рішення суду без поважних причин.

На даний час управління виконало рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/544/21 частково, а саме здійснило нарахування ОСОБА_1 недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Однак, управління не має змоги виконати зобов`язання зі сплати на користь стягувача вищезазначених коштів, що зумовлено тим, що головним розпорядником коштів по бюджетній програмі 2501150 "Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною" визначено Міністерство соціальної політики України.

Відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" Бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання).

Будь-які зобов`язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та цим Законом (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини четвертої цієї статті), не вважаються бюджетними зобов`язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства.

Законами України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік" не збільшено фінансування на реалізацію норм Законів України "Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань". Також вищезазначеними Законами не передбачено бюджетних призначень для взяття зобов`язань по судових рішеннях щодо перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Тому, вчинити будь - які дії щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до рішення суду Управління не має можливості.

Крім цього, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 № 609, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку розпорядника, одержувача бюджетних коштів або інших клієнтів орган Державного казначейства не здійснює облік їх заборгованості.

На сьогодні рішення не може бути виконано повністю, а лише частково, оскільки не внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" і не збільшено фінансування на реалізацію норм Законів України "Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", а відповідно до ст. 176 ЦК України юридичні особи, створені державою не відповідають за зобов`язаннями держави.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що викладені обставини мають винятковий характер і є поважними причинами часткового невиконання рішення.

Ухвалою суду від 03.12.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ст. 287 КАС України та призначено до розгляду у судовому засіданні.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

09.12.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, просить розглядати справу без його участі та зазначив, що на виконанні у відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває виконавче провадження № 65988272 з виконання виконавчого листа № 480/544/21 від 14.06.2021 виданого Сумським окружним адміністративним судом про зобов`язання Управління соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації Сумської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману частину щорічної разової допомоги до 5 травня, згідно статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виходячи з розміру 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум.

06.07.2021 державним виконавцем у відповідності до ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа.

18.08.2021 державним виконавцем на підставі ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, копії якої надіслано сторонам виконавчого провадження.

Відповідач звертає увагу суду на те, що з моменту заміни сторони виконавчого провадження і до моменту винесення постанови про накладення штрафу боржником не надано інформації про виконання рішення суду.

09.11.2021 державним виконавцем на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про накладення штрафу в сумі 5100 грн. Копію постанови надіслано боржнику у відповідності до вимог ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" рекомендованим листом з повідомленням про вручення та встановлено новий строк виконання до 10 робочих днів.

Відповідач вважає, що оскільки виплата стягувачу нарахованих грошових коштів не була проведена, то за таких обставин рішення суду боржником не виконано.

Враховуючи зазначене, вважає, що постанову про накладення штрафу прийнято правомірно і просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судове засідання представник сторін не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України, неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Таким чином, враховуючи наведені обставини, фіксування судового засідання по справі не здійснювалось, справа розглянута в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, позовну заяву та відзив, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 у справі № 480/544/21 визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації Сумської області щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі меншому, ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зобов`язано Управління соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації Сумської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману частину щорічної разової допомоги до 5 травня, згідно статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виходячи з розміру 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 у справі № 480/544/21 було змінено сторону виконавчого провадження, а саме, боржника Управління соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації в Сумській області на Управління соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації.

18.08.2021 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренком В.О. винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого з примусового виконання виконавчого листа, виданого Сумським окружним адміністративним судом 14.06.2021 адміністративній справі № 480/544/21, а саме, боржника - Управління соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації Сумської області, його правонаступником. Управлінням соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації.

На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/544/21 Управлінням було здійснено нарахування ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

09.11.2021 головним державним виконавцем підрозділу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренком В.О. за невиконання рішення суду було винесено постанову "Про накладення штрафу" на боржника (Управління соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації) у розмірі 5100 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404).

Згідно з ч. 1 ст. 1 ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 5 Закону України № 1404 примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 15 Закону України № 1404 сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону України № 1404 встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону № 1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно положень статті 27 Закону України № 1404, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 63 Закону України № 1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Статтею 75 Закону України № 1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 4 ст. 19 Закону № 1404 сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.

Судом встановлено, що 09.11.2021 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) прийнято постанову ВП № 65988272 про накладення штрафу на Управління соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації у розмірі 5100 грн за невиконання рішення Сумського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 480/544/21 від 09.02.2021.

Обґрунтовуючи поважність причин невиконання рішення суду, позивач вказує, що Управлінням було здійснено нарахування стягувачу грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а вказана грошова допомога до 5 травня є виплатою, яка фінансується з державного бюджету, кошти буде виплачено стягувачу після їх перерахування на рахунок позивача.

Суд зауважує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних на те причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Враховуючи вищезазначене, невиконання судового рішення Управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 757/29541/14-а.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Тобто постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду може бути винесена за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 07.11.2019 у справі № 420/70/19, від 22.04.2021 у справі № 1440/2242/18.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" установлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

У вказаному пункті також зазначено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у встановлених розмірах.

Тобто, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Таким чином, нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у 2020 році здійснюють центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, так і Міністерство соціальної політики через відповідні структурні підрозділи.

Отже, визначений Кабінетом Міністрів України порядок передбачає, що виплату грошової допомоги до 5 травня проводить саме Міністерство соціальної політики через відповідні структурні підрозділи (районні органи соціального захисту населення та центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Як зазначає позивач у позовній заяві, рішення суду в частині проведення перерахунку ОСОБА_1 щорічної разової допомоги виконано. Однак, кошти з Державного бюджету України на виконання вищевказаного рішення суду не надходили, що унеможливлює виконання рішення суду в частині виплати йому щорічної разової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

Крім того, позивач зазначає, що звертався із листами до Міністерства соціальної політики України, Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації, в яких просив вирішити проблему виконання постанов Сумського окружного адміністративного суду щодо здійснення виплати недоотриманої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону № 3551-XII.

Такі твердження відповідачем ніякими доказами не спростовані.

Таким чином, суд вважає, що позивач вчиняв дії для забезпечення виплати ОСОБА_1 перерахованої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, тобто для виконання рішення суду.

Суд зазначає, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Постанова державного виконавця про накладення штрафу не містить обґрунтувань щодо реальної можливості позивача сплатити стягувачеві суму перерахованої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік та умисного не вчинення цих дій.

Отже, невиконання судового рішення позивачем в частині виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій в розмірі 8306 грн ОСОБА_1 , за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Відтак, часткове невиконання судового рішення, на думку суду, відбулось з незалежних від позивача причин, які є поважними у розумінні статей 63, 75, Закону України № 1404, що виключає можливість накладення штрафу на боржника.

Враховуючи, що позивачем виконано рішення рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 по справі № 480/544/21 не в повному обсязі не з його вини, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу від 09.11.2021 ВП № 65988272 за невиконання рішення суду є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено належним чином правомірність спірної постанови, а тому позовні вимоги Управління соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації про визнання її протиправною та скасування підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренка Володимира Олександровича про накладання штрафу від 09.11.2021 ВП № 65688272.

Стягнути на користь Управління соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судовий збір у розмірі 2270 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал