Рішення № 101919258, 14.12.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року Справа №480/9191/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо неповного врахування при призначенні та обрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періодів його роботи фізичною особою - підприємцем з 01.01.2004 по 31.12.2009, що складає 6 років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з дня її призначення, тобто з 19.04.2021, з зарахуванням до страхового стажу та його повним врахуванням при визначенні розміру пенсії, періоду його роботи фізичною особою - підприємцем з 01.01.2004 року по 31.12.2009 рік, що складає 6 років.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що при досягненні пенсійного віку він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії. Вказана пенсія була призначена, однак відповідач не зарахував до страхового стажу періодів його роботи фізичною особою - підприємцем з 01.01.2004 по 31.12.2009, що складає 6 років.

Вказані дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки у вказаний період він був фізичною особою - підприємцем на спрощенні системі оподаткування та сплачував відповідні соціальні внески.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. На виконання зазначеної ухвали позивачем усунуто недоліки, у зв`язку з чим, суд, ухвалою від 06.10.2021, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач 14.04.2021 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії.

За результати розгляду вказаної заяви відповідач прийняв рішення №183450016076 від 02.07.2021 «Про призначення пенсії». Відповідно до вказаного рішення страховий стаж позивача складає 26 років 11 місяців 29 днів (а.с.15).

Разом з тим, як зазначає позивач, до його страхового стажу не був врахований період його роботи фізичною особою - підприємцем з 01.01.2004 по 31.12.2009.

У зв`язку з вказаними протиправними діями відповідача, позивач і звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який набрав чинності з 01.01.2004.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з ч.1 ст. 21 Закону № 1058-IV, персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч.3 ст.24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = Св : В, де:

ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;

Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;

В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

За визначеннями, наведеними в статті 1 Закону № 1058-IV, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

При цьому п.2 ч.1 ст.11 Закону № 1058-IV встановлено, що загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п.3-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди:

1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності (абзац третій підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 11-1 від 23.05.2018).

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. N 793 "Про внесення зміни до пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" постановлено внести зміну до пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, доповнивши його абзацом такого змісту:

"Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.".

Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що здійснення фізичною особою підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку; для тих осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, період з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховується до страхового стажу на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року - згідно з відомостями бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку, за умови сплати страхових внесків.

Отже, умови зарахування відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу пов`язуються з документальним підтвердженням здійснення підприємницької діяльності, яке є відмінним та залежить від форми оподаткування фізичної особи-підприємця.

Суд, з метою з`ясування фактичних обставин справи, надіслав на адресу відповідача запит, у якому зобов`язав відповідача надати інформацію про періоди стажу роботи, які були враховані ГУ Пенсійним фондом України в Сумській області при призначенні пенсії ОСОБА_1 .

На виконання вказаної вимоги суду відповідач надав суду пояснення, у яких зазначив, що до страхового стажу ОСОБА_1 (ін.н. НОМЕР_1 ), не зарахований період ведення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.12.2006 та з 01.01.2009 по 31.12.2009, оскільки відповідно до частини другої пункту 2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Дані про ведення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.12.2006 та з 01.01.2009 по 31.12.2009 в базі даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку ОСОБА_1 відсутні.

Позивач у позовній заяві, в обґрунтування своїх позовних вимог, зазначив, що він з 01.01.2004 сплачував єдиний внесок до Пенсійного фонду України, що підтверджується його персоніфікацією.

Судом досліджено інформацію, що міститься в системі персоніфікованого обліку відповідача (довідка ОК-5), відповідно до змісту якої не встановлено, що позивачем з 01.01.2004 по 31.12.2006 та з 01.01.2009 по 31.12.2009 сплачувався єдиний соціальний внесок.

З урахуванням викладеного суду зазначає, що вимоги позивача, щодо врахування до його страхового стажу періодів перебування його роботи фізичною особою - підприємцем з 01.01.2004 по 31.12.2006 та з 01.01.2009 по 31.12.2009 є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідач, надаючи вище зазначенні пояснення, не надав жодних пояснень щодо не зарахування до страхового стажу позивача періодів перебування його фізичною особою - підприємцем з 01.01.2007 по 31.12.2008.

У зазначений період позивач був зареєстрований фізичною особою - підприємцем та перебував на спрощенні системі оподаткування, що не заперечується сторонами.

Судом досліджено інформацію, що міститься в системі персоніфікованого обліку відповідача (довідка ОК-5), відповідно до змісту якої у період з 01.01.2007 по 31.12.2008 (24 місяці) позивач мав код типу ставки 8 (Фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - єдиний податок) та за кожний місяць у даному періоді у відповідній графі має позначку «Так», що визначає сплату страхових внесків.

У зв`язку з викладеним, судом встановлено, що позивач має право на зарахування вказаного періоду своєї підприємницької діяльності до страхового стажу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи відповідачем при призначенні пенсії позивачу до страхового стажу за період з 01.01.2007 по 31.12.2008 зараховано тільки 11 місяців та один день, що не відповідає даним персоніфікованого обліку.

З урахування викладеного, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: суд вважає за потрібне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не зарахування до страхового стажу при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, періодів його роботи фізичною особою - підприємцем з 01.01.2007 по 31.12.2008 у повному обсязі та зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди його роботи фізичною особою - підприємцем з 01.01.2007 по 31.12.2008 у повному обсязі та зробити перерахунок та виплату пенсії позивачу з дня її призначення, з 19.04.2021.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 454,00 грн. (908,00 грн*50%), який був сплачений позивачем при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не зарахування до страхового стажу при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, періодів його перебування фізичною особою - підприємцем з 01.01.2007 по 31.12.2008 у повному обсязі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди перебування фізичною особою - підприємцем з 01.01.2007 по 31.12.2008 у повному обсязі, у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з дня її призначення, з 19.04.2021.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Глазько