Рішення № 101918127, 01.12.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року

справа №380/10332/21

провадження № П/380/10480/21

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Роздін Ю.Н.,

за участю:

представника позивача Копитчака Є.І.,

представника відповідачів Качмарик Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Спільного Українсько-Польського Товариства з обмеженою відповідальністю «Термобуд» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Спільне Українсько-Польське Товариство з обмеженою відповідальністю «Термобуд» (місцезнаходження: 81023, Львівська область, Яворівський район, с.Новий Яр, код ЄДРПОУ 30274892) (далі - позивач СУП ТзОВ «Термобуд»), звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) (далі - відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 12.02.2021 №00017130902.

Позивач вважає оскаржуване рішення відповідача протиправним, оскільки висновки акту перевірки, на підставі яких воно прийняте, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Зазначає, що відповідачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували факт зберігання СУП ТзОВ «Термобуд» пального у стаціонарних ємкостях, а саме резервуарах, баках, цистернах тощо, на території ведення господарської діяльності підприємством. Також зазначає, що одним із видів господарської діяльності підприємства є виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас (код КВЕД № 22.21), а не здійснення оптової чи роздрібної торгівлі пальним. В позивача є власні вантажні автомобілі, які використовуються для перевезення виробленої продукції замовникам. Тому, придбане пальне безпосередньо використовувалось для заправки власних автомобілів.

Позивач зазначає, що Акт перевірки не містить будь-яких доказів на підтвердження факту зберігання підприємством пального (дизельного) у споруді, обладнання, ємності, що використовуються, або можуть використовуватися для зберігання дизельного палива. Також Акт перевірки не містить жодної інформації та доказів з приводу того, що на час проведення перевірки було встановлено наявність у СУП ТзОВ «Термобуд» залишків дизельного палива.

Крім того позивач наголошує на тому, що дизельне пальне, про яке йде мова в акті перевірки, не було у нього на зберіганні, оскільки воно безпосередньо було залите в паливні баки транспортних засобів, що не є зберіганням палива у розумінні вимог чинного законодавства. За таких обставин вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 30.06.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 12.08.2020 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів визначений Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, що затверджена наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496 (далі - Інструкція). При цьому, вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України. Водночас, положеннями вказаної Інструкції не передбачено відпуск (відвантаження) нафтопродуктів з автоцистерни безпосередньо в паливні баки транспортних засобів. За змістом положень цієї Інструкції таке відвантаження з автоцистерни відбувається безпосередньо в спеціальні резервуари.

Окрім цього, відповідач вважає безпідставним посилання позивача на те, що все пальне, яке надходило до нього, заливалося у паливні баки транспортних засобів, які належать позивачу на праві власності, оскільки відсутня технічна документація щодо обсягу паливних баків на автотранспорт, що знаходиться у позивача. Відповідач також зазначає про ненадання позивачем жодного доказу про відвантаження дизельного пального шляхом заправки автотранспорту з бензовозу. Просить відмовити в задоволенні позову.

10.09.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказав, що факт використання придбаного СУП ТзОВ «Термобуд» у ПП «Ірена» пального відразу після поставки, що мало місце 25.05.2020 та 11.06.2020, підтверджується Товарно-транспортними накладними та актами списання пального. Крім цього, позивачем долучено до матеріалів справи фотографії належних йому транспортних засобів та надано їх технічні характеристики, в тому числі щодо об`ємів паливних баків.

Від відповідача 22.09.2021 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Позивач 29.09.2021 подав пояснення у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив та письмових поясненнях. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань СУП ТзОВ «Термобуд» зареєстроване 06.01.1999; видами діяльності підприємства, внесеними до (КВЕД) є: 22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас (основний) 22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас 23.99 Виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у. 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Позивач здійснює господарську діяльність у с.Новий Яр, Яворівського району Львівської області, де розташовані виробничі потужності підприємства (цех, адміністративна та офісна будівлі).

Для здійснення своєї господарської діяльності позивач користується транспортними засобами, які належать СУП ТзОВ «Термобуд» на праві власності. Зокрема:

- транспортний засіб марки MAN, модель Т15, тип - загальний вантажний, платформа, номер шасі - НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 ;

- транспортний засіб марки MAN, модель - LE 12.220, тип - Бортовий - С, номер шасі - НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 ;

- транспортний засіб марки MAN, модель 8.163, тип - Бортовий - С, номер шасі - НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 ;

- транспортний засіб марки MAN, модель 8.224, тип - Бортовий - С, номер шасі - НОМЕР_7 , д.н.з. НОМЕР_8 ;

- транспортний засіб - Автонавантажувач валковий, модель - ДВ 1792.45.20, д.н.з НОМЕР_9 .

Позивачем 26.05.2020 подано до ГУ ДПС у Львівській області заяву на видачу ліцензії на право зберігання пального для власних потреб та проведено оплату за ліцензію.

На підставі цієї заяви ГУ ДПС у Львівській області 17.06.2020 видано СУП ТзОВ «Термобуд» ліцензію №13330414202000959 на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки строком дії до 17.06.2025.

На підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області від 24.12.2020 № 5018 та направлень від 24.12.2020 № 8321, 8322 посадовими особами відповідача 06.01.2021 проведена у СУП ТзОВ «Термобуд» фактична перевірка місця зберігання пального за адресою: Львівська область, Яворівський район, с.Новий Яр.

За результатами вказаної перевірки складено акт №13/43/09.01/30274892 від 11.01.2021 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі та зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (далі - Акт перевірки).

За результатами фактичної перевірки встановлено, що СУП ТзОВ «Термобуд» за адресою Яворівський район, с.Новий Яр, здійснює зберігання дизельного пального на підставі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 17.05.2020 № 13330414202000959, термін дії з 17.06.2020 до 17.06.2025. У своїй діяльності СУП ТзОВ «Термобуд» використовує резервуар ємністю 10000 л.

Крім цього, в Акті перевірки зазначено, що підприємство до дати отримання ліцензії на зберігання пального придбало дизельне пальне від ПП «Ірена» ЄДРПОУ 13807069 згідно з акцизними накладними № 214 від 04.05.2020, № 219 від 04.05.2020, № 276 від 25.05.2020, № 309 від 11.06.2020, загальним обсягом (л) 5349,2 літри.

На підставі таких висновків відповідач вказує на порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» в частині зберігання пального для власних потреб без наявної діючої ліцензії.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №00017130902 від 12.02.2021 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до СУП ТзОВ «Термобуд» за порушення вимог ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» в сумі 500000,00 грн.

СУП ТзОВ «Термобуд» скористалося правом адміністративного оскарження та подало скаргу від 05.03.2021 № 5. За наслідками розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 28.05.2021 №12061/6/99-00-06-03-02-06, яким податкове повідомлення-рішення від 12.02.2021 №00017130902 залишено без змін.

Позивач вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-BP, в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 481/95-BP).

Відповідно до ч.1, ч.8 ст.15 Закону №481/95-ВР, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 1 Закону №481/95-ВР, місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до абз.8 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії в розмірі 500000 грн.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481/95-ВР, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 (далі - Порядок №790), пунктом 5 якого передбачено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Висновки Акту перевірки обґрунтовані тим, що позивачем до моменту отримання ліцензії у травні та червні 2020 року було придбано дизельне пальне, що підтверджується відповідними акцизними накладними, а тому відповідач дійшов висновку, що позивач зберігав пальне без наявної ліцензії.

В той же час, заперечуючи факт зберігання пального, позивач вказує на те, що дизпаливо, про яке йде мова в акті перевірки, не було у нього на зберіганні, оскільки воно відразу ним використовувалось шляхом заправки власних транспортних засобів, що не є зберіганням палива у розумінні вимог чинного законодавства.

Суд зазначає, що місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Проте, в Акті перевірки не вказано, у якій ємності чи споруді, розташованій за адресою Яворівський район, с. Новий Яр, позивач зберігав пальне.

Тобто, факт зберігання СУП ТзОВ «Термобуд» пального податковим органом обґрунтовано виключно наявністю акцизних накладних від 04.05.2020, від 28.05.2020 та від 11.06.2020, складених МПП «Ірена», без реального встановлення факту зберігання позивачем пального та без визначення конкретного місця зберігання.

Надаючи оцінку доводам сторін та висновкам акту перевірки суд зазначає, що акцизна накладна по своїй суті є основним документом, який призначений для контролю сплати акцизного податку з пального.

Відповідно до ст. 231 Податкового кодексу України платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов`язана скласти акцизну накладну в одному примірнику у разі реалізації пального або спирту етилового:

а) з акцизного складу: для власного споживання чи промислової переробки або на обсяги втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, у тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування пального або спирту етилового; будь-яким іншим особам - не платникам податку; платнику податку, суб`єкту господарювання, який не є платником податку, особі, яка не є суб`єктом господарювання, у паливний бак транспортного засобу через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним; платнику податку в паливний бак транспортного засобу через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який не є місцем роздрібної торгівлі пальним; пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно); у паливний бак транспортного засобу, обладнання або пристрою; при заправленні повітряних суден бензинами авіаційними або паливом для реактивних двигунів;

б) з акцизного складу пересувного: для власного споживання чи промислової переробки або на обсяги втраченого/зіпсованого/знищеного пального або спирту етилового; будь-яким іншим особам - не платникам податку.

Відповідно до розділу ІІ Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №218 від 25.02.2016, акцизна накладна складається при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

Акцизні накладні, в тому числі ті, що не надаються отримувачу пального, реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

У верхній лівій частині акцизної накладної, яка не надається отримувачу пального, зазначається тип причини: 1 - отримувач не є платником акцизного податку з реалізації пального (кінцевий споживач та суб`єкти господарювання відсутні в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального); 2 - пальне відвантажується на умовах, встановлених статтею 229 розділу VI Кодексу; 3 - пальне відвантажено з метою власного споживання; 4 - втрачене пальне, щодо якого відповідно до пункту 216.3 статті 216 розділу VI Кодексу не виникає податкове зобов`язання з акцизного податку; 5 - зіпсоване, знищене, втрачене пальне, щодо якого відповідно до пункту 214.7 статті 214 розділу VI Кодексу виникає податкове зобов`язання з акцизного податку; 6 - виробництво пального в споживчій тарі ємністю до двох літрів (включно).

Згідно з п.п.14.1.6. ст.14 ПК України акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом: г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

Не є акцизним складом пересувним: транспортний засіб, що використовується суб`єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки; паливний бак транспортного засобу.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу; приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам; паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої; приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Отже, в контексті наведених нормативних положень, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом зберігання пального є акцизним складом. Однак, не є акцизним складом, зокрема, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

Судом встановлено, що одними із видів діяльності Підприємства є виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас (основний) та вантажний автомобільний транспорт.

Як зазначає позивач у позовні заяві, СУП ТзОВ «Термобуд» у спірний період реалізувало виготовлені пінополістирольні плити та будівельні матеріали на умовах договору поставки від 10.01.2020 № 10/2020.

На виконання зафіксованих у договорі поставки № 10/2020 умов постачання та з метою підтвердження факту перевезення пінополістирольних плит та будівельних матеріалів замовнику, СУП ТзОВ «Термобуд» складено Товарно-транспортні накладні від 04.05.2020 № 96, 97, 98, від 25.05.2020 № 134, 135, 133, 139, 132, від 11.06.2020 № 150, 151, 153,152, 149.

Для поставки та продажу товару, у своїй діяльності Підприємство використовувало низку транспортних засобів, баки яких після отримання дизельного палива від МПП «Ірена» мали заправлятися, а саме: транспортний засіб MAN, модель Т15, тип - загальний вантажний, платформа, номер шасі - НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки MAN, модель - LE 12.220, тип - Бортовий - С, номер шасі - НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 ; транспортний засіб марки MAN, модель 8.163, тип - Бортовий - С, номер шасі - НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 ; транспортний засіб марки MAN, модель 8.224, тип - Бортовий - С, номер шасі - НОМЕР_7 , д.н.з. НОМЕР_8 .

Поставка дизельного пального для позивача здійснювалась МПП «Ірена» відповідно до договору №ДГ-69 від 30.10.2017.

Згідно з умовами вказаного договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця нафтопродукти, в подальшому іменовані товар, а покупець прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах Договору .

Відповідно до п.п.1.2 вказаного Договору, кількість, асортимент та ціна товару узгоджується сторонами додаткового та визначається у видаткових накладних. Пунктом 3.3 цього Договору встановлено, що товар постачається покупцю перевізником за вибором постачальника.

На користь СУП ТзОВ «Термобуд» було здійснено постачання дизельного палива (УКТ ЗЕД 2710194300) в об`ємі 1320 л, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000200 від 04.05.2020, в об`ємі 2000 л, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000250 від 25.05.2020, в об`ємі 2020 л, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000283 від 11.06.2020.

За фактами поставки пального МПП «Ірена» складено та зареєстровано акцизні накладні №214, №219 від 04.05.2020, №276 від 25.05.2020, №309 від 11.06.2020.

Вказані акцизні накладні складені постачальником в одному примірнику з відображенням коду операції для складання в одному примірнику « 3», тобто реалізація пального для власного споживання покупцем. При цьому, в акцизних накладних не вказано даних про акцизний склад (основний чи пересувний) покупця, куди здійснено відвантаження пального. Адреса поставки вказана: Львівська область, Яворівський район, смт.Шкло.

Отже, вказані акцизні накладні підтверджують загальний обсяг реалізованого позивачу від МПП «Ірена» пального для контролю сплати акцизного податку, однак не містять даних про акцизний склад, куди було відвантажено таке пальне. Крім того суд звертає увагу, що в акцизних накладних вказано адресу поставки: Яворівський район, смт.Шкло, тоді як місце здійснення господарської діяльності позивачем та місце розташування його об`єктів нерухомості - Яворівський район, с.Новий Яр.

В той же час, позивачем долучено до матеріалів справи інформацію про технічні характеристики належних йому транспортних засобів та лист офіційного дилера МАН Трак енд Бас Юкрейн, згідно з якими за технічними характеристиками заводу-виробника на автомобілях МАН стандартний об`єм паливних баків становить 400 літрів. Крім цього, наявна можливість встановлення додаткових паливних баків, на підтвердження чого позивачем долучено фотографії транспортних засобів та встановлених на них паливних баків.

Суд також враховує, що обсяг придбаного позивачем пального, з урахуванням загального об`єму паливних баків належних позивачу транспортних засобів, дозволяє дійти висновку про можливість відвантаження такого пального безпосередньо у паливні баки. Факт використання позивачем пального для власних цілей підтверджується також долученими позивачем до матеріалів справи актами списання дизпалива №СпТ-000011 від 05.05.2020, №СпТ-000029 від 12.06.2020 та №СпТ-000018 від 26.05.2020

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що описані в Акті перевірки акцизні накладні самі по собі не підтверджують факту зберігання позивачем пального.

Таким чином, на думку суду, матеріалами фактичної перевірки не підтверджується факт зберігання у спірний період пального, придбаного ним у МПП «Ірена» для власних потреб. За результатами перевірки, ГУ ДПС у Львівській області лише констатував факт отримання позивачем пального в певний період часу.

Окрім того, відповідачем не було враховано специфіку господарської діяльності СУП ТзОВ «Термобуд» (вантажний автомобільний транспорт, яким доставлялася виготовлена продукція) та не було встановлено вчинення подальших дій із пальним, у зв`язку із чим в акті перевірки не було зазначено періоду зберігання такого пального.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що факт отримання позивачем пального не є доказом зберігання такого пального протягом певного часу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності та кожен зокрема, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факту зберігання СУП ТзОВ «Термобуд» пального. При цьому, надані відповідачем акцизні накладні, підтверджуючі придбання позивачем 04.05.2020, 25.05.2020 та 11.06.2020 у постачальника МПП «Ірена» пального у загальній кількості 5320 л, є беззаперечним доказом придбання такого пального, але аж ніяк не доказом його зберігання позивачем в розумінні ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували викладені в акті перевірки висновки щодо здійснення зберігання позивачем пального без наявності відповідної ліцензії, взагалі не з`ясував обставин фізичного зберігання позивачем пального у межах спірних правовідносинах, з урахуванням напрямків господарської діяльності підприємства і наявної у користуванні позивача техніки та допустив помилкове ототожнення господарської операції із придбання пального (надходження та оприбуткування) із фізичним зберіганням пального.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, відповідачем у відзиві на позовну заяву не зазначено та у ході судових засідань не висловлено.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, відповідно до ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.02.2021 №00017130902 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) не відповідає критеріям правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, наведеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, так як прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір, який в силу ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 12.02.2021 №00017130902.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, вул.Стрийська, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Спільного Українсько-Польського Товариства з обмеженою відповідальністю «Термобуд» (місцезнаходження: 81023, Львівська область, Яворівський район, с.Новий Яр, код ЄДРПОУ 30274892) судовий збір в сумі 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 13.12.2021

Суддя Р.І. Кузан